"Непопулярне 3. 45 день війни" - Олександр Красовицький

"Непопулярне 3. 45 день війни" - Олександр Красовицький

Герої не нашого часу та не нашої ментальності. Лєрмонтов.

Серед виданих мною книжок - Герой нашего времени в серії Шкільна бібліотека. Програмне. Цю книгу обов'язково потрібно читати. Дорослим. З коментарем приблизно таким, як буде нижче. Мені складно це писати, зрозумійте.

1. Кавказ. В 19 столітті однією з головних тем в Росії була війна на Кавказі. Вона продовжувалася 40 років. Це був не тільки Шаміль та чеченці. Це були всі гірські народи, які не хотіли стати частиною Імперії. Ця війна з'їдала багато років чверть російського бюджету та відправляла на північ багато тіл тих, хто був кинутий "романтично звільнити Кавказ" від його мешканців. Ця війна була абсолютно безкінечною, доти, поки не прийшов генерал Єрмолов. Він спалював гірські аули, вирізав майже повністю дітей-хлопчиків старшого віку, а молодших забирав у Росію, щоб з них зробити росіян, знищував скот та залишки зерна, щоб мешканці гірських сіл вмирали від голода, особисто страчував полонених. Це був геноцид. Більшість його офіцерів приймали в цьому участь.

Російські демократи, фронда того часу, закінчувались на кавказькому питанні, як зараз на українському.

 Тому демократ Лєрмонтов, що написав "На смерть поэта" демократа Пушкіна, написав саме "Героя", а не "Злодія нашого часу". А тепер - його кавказька сторі.

Бела з його книги, а, можливо, і героїня Демона та інших творів - Катерина Нєчволодова. Маленькою дівчинкою на ім'я Сатаней її викрали, вбивши всю її сім'ю в гірському селі, зробили Катериною, виховували в сім'ї військового. З цієї сім'ї її забрав майор Нечволодов, якого двічі позбавляли офіцерського звання, одружений на польській графіні, вдочерив дитину, а через який час, після смерті дружини, в свої майже 50, одружився на Катерині, в її 15(!). Коли їй було 22, то знайшовся такий-собі Лєрмонтов. Що далі - мені невідомо.

Я був на могилі цієї жінки на захаращеному кладовищі в Дедопліцскаро. Бачив могили окупантів та їх нащадків, які давно нікому не потрібні.

А тепер - кидайте в мене камінням за те, що я інакше прочитав один з головних творів російської класики