Якось років так кілька тому їхав у потязі з Києва й одна молоденька, років 20-22-х дівчинка, явно студентка, хвалилася як їй бабця розповідала про те, що в СРСР буханка хліба коштувала лише 20 копійок і медицина була безкоштовна. Навіть стоматологічна. А жіночка трохи старше, але теж явно така, що не застала часи СРСР, активно трусила красивим фарбованим французькою косметикою волоссям, на знак згоди.
І от, хлюпнувши у свій організм ще 20 грамів "Зубрівки" та закусивши курочкою гриль, я не витримав катувань мого головного мозку, відірвався від книжки, що її все одно неможливо було читати, й акуратно поцікавився у дівча: а бабця не розповідала, яка у неї зарплата була? Виявляється що ні.
І тоді потекла плавна розмова. Про жахіття радянських пологових будинків. Про тряпочки в трусах замість прокладок і тампонів. Про стоматологічне обладнання, котре як було куплене за кордоном у 1926 році й скопійовано, так і не модернізувалося 60 років.
Про зарплати бібліотекарок і медсестер 80 рублів на місяць при ціні джинсів 200 і чобіток 180. І про зарплату колгоспниць 70 рублів - менш ніж вартість 15 пляшок шампанського, якого до того ж в магазинах не було. Про дефіцит. Про відсутність "Кока-Коли", "Пепсі" та нормальної зубної пасти. Про те, хто такі "фарцовщики". І про те, як половина країни ходила у кривих кофтах, потворних піджаках, ватяниках та калошах.
Розповів чому за таке фарбування волосся, як у неї та її співрозмовниці зараз - тоді виключали з університету і комсомолу. І про те, що таке комсомол і чому якщо ти не член - дорогу до інституту і технікуму; до військового училища і міліції закрито і шлях один - до ПТУ та далі у швачки-мотористки або штуктурниці чи зварювальниці. І про те, що таке власне ПТУ. Скільки жили жінки-зварювальниці та від чого помирали.
І що у її віці вона б уже мала двох дітей і була заміжня за ненависним чоловіком, за якого довелося "вискочити" через банальний "зальот", бо величезний дефіцит презервативів був, не кажучи про таблеточки, а що таке спіраль в СРСР не знали навіть гінекологи. І що в СРСР рівень смертності немовлят у пологових будинках було засекречено, а за молоком на молочних кухнях черги з 4 годин ранку займали.
І про те, як студентів возили картоплю видовбувати з мокрої глини голими руками й скільки дівчат після місячного перебування під вітрами та дощами у сирості й ночівлею у нетоплених казармах безплідними ставали.
Спочатку дівча не вірило. Увесь час кидалося в Інтернет перевіряти. Потім затихло. І її супутниця теж. І лише мовчки слухали. Про те, що у радянському телевізорі було лише два канали з Кобзоном, Мордасовою, Зикіною та програмою "Время". Про плоскогубці як перемикач тих каналів; про цензуру і що за прослуховування радіо "Свобода" можна було поїхати на лісоповал. І чому пересічній людині не продавали друкарські машинки, а решту ставили на облік в КГБ.
Ну і так - "по мєлочі" - з чого в СРСР робили "найсмачніший" та "найякісніший" пломбір, а з чого насправді фігачили "найякіснішу ковбасу з м`яса".
І вийшла дівчина з потягу якоюсь просвітленою. Багато цікавих питань - бачу - виникло у неї до бабці. І стало мені її так жаль. Бо напевне бабця почне репетувати що це усе вигадки "бендер" та американців і що такого не було, а якщо було, то лише трохи, а якщо не трохи, то "Бог терпел і нам вєлєл" і що "зате нас все боялісь". І що "не Кока-Коле" щастя, а єсть вєщі болєє... болєє... болєє...
З бабулями боротися - даремна справа. А от за молодь - можна. Бо через тридцять років після того, як впав "совок", він почав знову піднімати голову й полювати на тих, хто тоді не жив і не бачив усього того скотства.
На фото: типова радянська родина у пологовому будинку. Радісні, "одухотворьоронниє" ліца, модельний одяг та зачіска. А вдома чекає одна-єдина кімната у комунальній квартирі або однокімнатка у "хрущоваці". Й сіре безпросвітне життя. Зверніть увагу, як дивиться породілля на представницю пологового будинку. Бачите вдячність за гостинність, увагу, людяність та ввічливість?
Післянаписаного: тут підказують, що це батько і теща. Мама завдяки "найпередовішій радянські медицині" померла під час пологів.
Післяпіслянаписаного.
Про те, як жилося тоді. Невідомі, маловідомі та забуті факти і події. Про колгоспи й трудодні, Тогзін та Агітпроп; про дефіцит, "блат", скільки коштувала радянській людині квартира, що її буцімто "безкоштовно давали" та чим начиняли радянські ковбаси. Про таємне невідоме життя радянської партійної верхівки й скільки мільйонів проходило через її сейфи. А знаєте, скільки рублів коштувало життя українці у 1932-1933 роках?
