Неймовірно щиро вітаю вільні українські ЗМІ. Схоже на днях їм намалювали дивовижну перспективу їхнього існування у найближчі роки. Пройдемося по прикладах.
За лаштунками «чуваків» з «технологічною технологічністю», яким «треба іти до дронів», на iForum недостатньо поміченим лишився інцидент з журналістом видання «Ліга» Юрієм Смірновим. 23 травня о 14.39 за Києвом телеграм-канал «Катимся» повідомив, що охоронці президента Зеленського три рази вдарили журналіста видання у живіт і відтоптали ноги. Охорони за даними каналу з президентом приїхав цілий автобус – слуга народу, ви ж розумієте? За рамки вибачився… Хай син Порошенка без охорони з дружиною в натовпах на мітингах ходить (сам бачив).
Вже у 18.59 того ж дня (через 4 год.) сам Смірнов у колонці на «Лізі» повідомив, що побиття не було, але в живіт він справді здобув. Процитую. «Когда я уже был позади Зеленского и круга его охранников, ко мне подбежал УДОшник, твердо взял меня за руку и буквально передвинул на пару метров назад. В чем была необходимость таких мер, не знаю. Я не бежал, не делал резких движений… До этого, когда около десятка журналистов с камерами в руках пытались задавать Зеленскому вопросы, бодигарды не стеснялись использовать руки. Они бесцеремонно оттесняли любого, даже того, кто явно находился сзади Зеленского. При отталкивании журналистов от Зеленского (по-другому назвать это сложно) я и получил несколько раз локтем в живот». Чи було це побиттям – оцініть самі.
Ще одна цитата журналіста Смірнова: «Это было классическое поведение УДОшников, которые считают, что во время охраны объекта могут делать все, что хотят.» А от неправда. Автор цих рядків мав нагоду стикнутися з охороною президента Порошенка – у Старокостянтинові, на військовому полігоні де ЗСУ передавали величезний обсяг військової техніки, в т ч БПЛА «Байрактар». При тому, що журналістів там було побільше десятка, автор цих рядків, зі смартфоном в руках і сумкою на плечі, мінімум двічи опинявся прямо біля презедента – і охоронці мене чомусь не відштовхували. Хоча поруч з презедентом Порошенком йшли міністр оборони Полторак, НГШ Муженко і військовий представник Канади. Певно – прведінка охорони таки сильно залежить від особи президента.
Приклад другий. Наступного 24 травня президент Зеленський звільнив з посади голову Нацради з питань телебачення і радіомовлення Володимира Горковенка. Звільнення відбулося шляхом скасування указу президента Порошенка про призначення Горковенка на посаду. Мета звільнення очевидна – головою Нацради президент хоче призначити свою людину і взяти Нацраду під контроль. Сам пан Горковенко заявив, що неодноразово отримував погорози з вимогою написати заяву на звільнення за власним бажанням бо інакше «розберуть на частини». З погляду юристів скасування указів свого попередника – абсурд, незаконність указу мусить встановлювати суд. Відтак – президент Зеленський вдався до відвертого свавілля.
Що здатен зробити президент-свавільник з редактором певного видання, після такої розправи з головою Нацради – гадаю очевидно.
Приклад третій. 20-річний хлопець і 16-річна дівчина в Рівному проводили пікет за імпічмент президента Зеленського і були затримані поліцією. Коли про інцидент повідомили ЗМІ – представники поліції заявили, що затримання не було, вони просто запросили учасників пікету до міськвідділу МВС. Одному мені засмерділо зразу захарченківськими ментами часів дядечка Януковича?
На ситуацію уже відреагувала віце-спікер ВР Ірина Геращенко, вона готує з приводу інциденту запит у Нацполіцію. «П'ять попередніх років Банкову, Верховну Раду, Кабмін, обладміністрації чи не щодня пікетували, оголошували голодування, розбивали намети, встановлювали унітази, розвішували труси, закидували іграшковими свинями, і це іноді бували досить агресивні, а не тихі акції. По-різному поводилися мітингарі, це була демократія. Усіх цих мітингарів проти "бариг" не чіпали. За одиночний пікет і плакат затримували тільки рух "Відсіч" із плакатом проти тодішнього кандидата в президенти, який тепер новообраний» - нагадала пані Ірина.
Журналісти, як відомо, дуже люблять брати участь у різноманітних акціях. Журналістам, які пам'ятають часи Януковича – щиро раджу пригадувати тодішні засоби безпеки і цивільної оборони. Явно – не зайві будуть. Тренд більш ніж промовистий. Якщо цим ЗЕкоманда починає – навряд чи зупиниться.
І ще. Від кого там журналістам життя не було останнім часом? Від порохоботів? Уже – не смішно? Дивіться, екс-колеги. Тепер – аби одне одному допомагати не довелося. До того все іде.
