1. Резерви рф скоротилися втричі, проте потенціал фінансувати війну залишається – НБУ.
- росія поступово вичерпує свої макроекономічні резерви, зокрема Фонд національного добробуту (ФНБ), проте її потенціал для подальшого фінансування агресії зберігається. Таку оцінку надали у Національному банку України.
- Третій рік поспіль традиційно профіцитний російський бюджет зазнає дефіциту.
- У квітні прогноз щодо розміру цього дефіциту на 2025 рік підвищили до 1,7% ВВП (з 0,5% ВВП), передусім через зниження нафтогазових доходів.
- "Щоб забезпечити фінансування бюджету у 2022-2023 роках, росія суттєво вичерпала важливі макроекономічні резерви, що обмежило її політичний простір у наступних роках", – зазначають в НБУ.
2. Падіння обсягів транспортування нафти у росії : "Транснефть" визнає тривалу кризу галузі.
- російський монополіст нафтопровідного транспорту, компанія «Транснефть», повідомив про подальше скорочення обсягів перекачування нафти у 2025 році.
- Причини — вимоги ОПЕК+ та технічні труднощі, зокрема через санкційний тиск та зношеність інфраструктури. У 2024 році компанія перекачала 447 млн тонн нафти, з них - 435 млн тонн — російська нафта, 12 млн — транзит з Казахстану. Це нижче рівня 2023 року (460 млн тонн), і, як визнав перший заступник гендиректора, до докризових показників компанія не повернеться до 2030 року.
Що це означає:
- Експортний потенціал рф втрачає обсяги навіть у стратегічному секторі — енергетичному.
- Зниження транзиту нафти — удар по доходах держбюджету, який фінансує, зокрема, війну проти України.
- Прогнози самих російських топменеджерів визнають: падіння затяжне, і швидке відновлення неможливе.
- Санкції, обмеження технологічного імпорту та дедалі складніший доступ до глобальних ринків поступово руйнують опорні галузі російської економіки — навіть попри спроби кремля зберегти експорт через країни-"посередники".
3. Потоки російського пального впали до найнижчого рівня за 8 місяців через спад у Балтії .
- Експорт нафтопродуктів з росії у червні скоротився до 2 млн барелів на день — це мінімум із жовтня 2024 року, згідно з даними Vortexa.
- Падіння на 8% порівняно з травнем зумовлено тривалим ремонтом НПЗ та пріоритетом внутрішнього постачання палива.
- Найсильніше зниження — у балтійських портах, понад 15%. Удари дронів по НПЗ на початку року продовжили строки ремонту обладнання.
- Нафтопродукти: експорт мазуту впав на 16% (до 537 тис. барелів/день); експорт бензину та компонентів — майже припинився; реактивне паливо — досягло 9-місячного мінімуму (15 тис. барелів/день).
- Сира нафта: морський експорт нафти впав на 15% — до 322 тис. барелів/день; потоки до Африки скоротилися, до Азії — залишилися стабільними.
4. російська нафта різко втратила в ціні після деескалації конфлікту на Близькому Сході.
- 24 червня ціни на ключові сорти російської нафти Urals і ESPO впали майже на $10 за барель протягом одного дня, втративши увесь зростаючий тренд останніх тижнів. Про це свідчать дані агентства Argus.
- У порту Приморськ Urals подешевшала з $65,08 до $56,51 за барель. У Новоросійську ціна знизилась з $65,23 до $56,66.
- Сорт ESPO в Козьміно, який зазвичай торгується з премією, впав з $70,32 до $63,48.
- Ще 19–20 червня через загрозу ескалації між Іраном і Ізраїлем вартість Urals перевищувала $68, а ESPO досягала майже $71 за барель — максимумів з січня. Однак оголошення про припинення вогню практично миттєво обвалило ринки та позбавило російську нафту спекулятивної "геополітичної" надбавки.
- Зниження цін ставить під додатковий тиск російський бюджет, орієнтований на Urals по $70. На тлі санкцій, падіння експорту та скорочення нафто-газових доходів кремль вже змушений переглядати видатки та скорочувати фінансування економічних програм.
5. Понад 8 мільйонів росіян припинили виплати за кредитками.
- У росії різко погіршилася ситуація з обслуговуванням боргів за кредитними картками.
- Станом на 31 травня 2025 року понад 8,3 мільйона карт мають прострочку виплат понад 90 днів. Це найвищий показник за останні роки.
- Для порівняння: на початку року таких карт було 7,7 мільйона, а рік тому — 6,9 мільйона. Водночас загальна сума простроченої заборгованості зросла до 575,9 мільярда рублів, що майже на 70 мільярдів більше, ніж у січні.
- Також стрімко збільшується кількість боржників із коротшими термінами прострочення — 30 та 60 днів. Загалом, частка прострочених карт становить 12% від усіх кредиток, а борги за ними — понад 11% від усього портфеля.
- На цьому тлі прогнозується подальше погіршення: до кінця півріччя кількість громадян, які не платять за кредитками понад 30 днів, може перевищити 3,8 мільйона осіб.
- Це стане історичним антирекордом для банківської роздрібної системи рф.
- Зростання боргового тиску та невиплат — ще один сигнал економічної деградації росії, де все більше громадян не здатні обслуговувати навіть базові фінансові зобов’язання.
6. росія намагається відновити експорт арктичного газу попри санкції.
- Після восьмимісячної паузи танкер, що транспортує зріджений природний газ (ЗПГ), вперше наблизився до російського заводу "Арктик ЗПГ-2", який перебуває під санкціями США.
- Танкер Іris (раніше North Sky), що потрапив під американські санкції у 2023 році, може стати першим судном, яке спробує завантажити газ з проекту, що зупинився восени минулого року. За даними трекінгу, він повинен прибути в район термінала "Утренній" пізно ввечері в четвер.
- Востаннє поставки з цього заводу здійснювались у жовтні 2024 року. Минулого літа вивезти вісім партій палива намагалися через "тіньовий флот", однак через санкційний тиск покупців 8так і не знайшли.
- росія заявляла про амбітні плани утричі збільшити експорт ЗПГ до 2030 року, але американські та європейські обмеження поставили ці наміри під загрозу.
- Навіть якщо Iris зайде в порт, немає гарантії, що судно буде завантажено: навколишні води залишаються частково вкритими льодом, а сам танкер має лише базовий льодовий клас. Для безпечного курсу потрібні сприятливі умови, або ж супровід криголамів.
- Спроба реанімувати експорт з Арктик ЗПГ-2 свідчить, що москва не полишає спроб компенсувати втрату ринків та обвал енергетичних доходів. Проте фактичне відновлення постачань залишається під питанням через санкційний тиск, технічні складнощі та відсутність гарантованих покупців.
7. росія стикається з новими бар’єрами на шляху підсанкційного імпорту.
- Країни Закавказзя та Центральної Азії — зокрема Казахстан, Вірменія, Киргизстан і Грузія — суттєво посилили контроль над транзитом товарів, які можуть мати військове або подвійне призначення.
- На кордоні з Казахстаном затримки вантажів сягають 45 днів (раніше — до 30).
- Пильну увагу приділяють постачанню серверного обладнання, мікроелектроніки, обчислювальної техніки.
- Під перевірку потрапляють навіть цивільні комплектуючі, які можуть бути використані у військовій сфері.
- Наразі білорусь лишається фактично єдиним напрямком, через який російські компанії можуть безперешкодно отримувати необхідні компоненти.
- Навіть держави, що традиційно підтримують москву, демонструють обережність, аби не потрапити під вторинні санкції з боку Заходу.
- Це ще один сигнал, що ізоляція росії посилюється, а її залежність від сірого імпорту — зростає.
8. Іран розчарувався в російських Су-35 — шукає заміну в Китаї.
- Російська оборонна промисловість зазнала чергового удару: Іран переглядає плани закупівлі винищувачів Су-35 через затяжні затримки з їх постачанням.
- На тлі дедалі більшої невизначеності Тегеран почав переорієнтацію на Китай, зокрема на винищувачі J-10C.
Ключові фактори:
- Поставки Су-35 зриваються вже не перший рік — рф не спромоглася виконати контрактні зобов’язання.
- Іран дедалі частіше розглядає китайські J-10C як більш надійний та боєздатний варіант, з огляду на успішне використання цих винищувачів Пакистаном.
- Пекін виграє конкуренцію за ринок, у той час як москва втрачає ще одного стратегічного партнера у сфері ОПК.
- Це ще один симптом згасання експортного потенціалу російського ВПК, який не справляється ні з внутрішнім попитом на тлі війни, ні з зовнішніми контрактами. росія втрачає ринки, довіру партнерів і залишає поле для Китаю — як на Близькому Сході, так і в усьому Глобальному Півдні.
9. Ердоган визнав неспроможність російських С-400 захистити Туреччину.
- Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган публічно поставив під сумнів ефективність російських зенітно-ракетних комплексів С-400, придбаних Анкарою у 2017 році.
- Після нещодавніх атак між Іраном і Ізраїлем, він визнав: російські системи ППО не здатні гарантувати безпеку турецького неба.
- «Наше суспільство наочно переконалося в цьому останніми днями. Нам необхідна багаторівнева система ППО», — заявив Ердоган, оголосивши про прискорення проєкту «Сталевий купол».
Ключові акценти:
- С-400, які росія продала Туреччині за $2,5 млрд, не виправдали очікувань.
- Туреччина посилює розробку власних систем ППО, таких як Siper, Hisar, Sungur і Korkut.
- Така критика з боку Туреччини — одного з небагатьох країн НАТО, які пішли на військову співпрацю з рф — удар по іміджу та ринку російського ОПК.
- Анкара вже не виключає закупівлі ППО в інших країн, якщо ті перевершують російські комплекси за характеристиками.
- росія поступово втрачає довіру партнерів, навіть серед тих, хто раніше нехтував санкційною політикою Заходу.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
