1. Українські безпілотники вночі 2 квітня атакували нафтопереробний завод в Уфі, що входить до структури «Роснефти», спричинивши пожежу на території підприємства.
- Під удар потрапив завод «Башнефть-Новойл» — один із ключових нафтопереробних активів «Роснефти». Підприємство виробляє широкий спектр продукції, включно з бензином, дизельним паливом, авіаційним гасом і мастилами, а його потужність становить близько 7,3 млн тонн нафти на рік.
- За попередніми оцінками профільних моніторингових ресурсів, удар міг припасти на установку первинної переробки нафти, що є критично важливою для роботи заводу. Ураження таких об’єктів здатне впливати на виробничі процеси і тимчасово обмежувати випуск продукції.
- Поруч із «Башнефть-Новойл» розташовані ще два великі підприємства — «Башнефть-Уфанефтехим» і «Башнефть-УНПЗ», що формують один із найбільших нафтопереробних кластерів росії. Це підвищує вразливість регіону до подібних атак і створює ризики для всієї виробничої інфраструктури.
- Це вже не перший удар по цьому промисловому вузлу за останній час: атаки безпілотників фіксувалися 21 та 22 березня, тоді також виникали пожежі. Серія інцидентів свідчить про зростання тиску на енергетичну інфраструктуру в глибокому тилу росії.
2. У росії прискорюється зростання державного боргу.
- За підсумками року державний борг росії зріс до 35,1 трлн рублів, а витрати на його обслуговування досягли 3,2 трлн рублів. Загалом держборг за рік підскочив на 21%, тоді як внутрішній борг зріс ще швидше — на 29,1%.
- Така динаміка свідчить про зростаючий дефіцит поточних бюджетних доходів для покриття державних витрат. Паралельно уряд намагався компенсувати нестачу коштів через підвищення податків. Ставка податку на прибуток для федерального бюджету була збільшена з 3% до 8%, тоді як для регіонів вона залишилася на рівні 17%. Однак очікуваного ефекту це не дало.
- Попри це, формально дефіцит федерального бюджету утримується нижче умовного міжнародного орієнтира у 3% ВВП. За підсумками січня–лютого 2026 року він становив близько 1,5% ВВП.
- Водночас швидке накопичення боргу та слабка реакція доходів на підвищення податків свідчать про зростаючу структурну напруженість російських державних фінансів.
3. Дефіцит федерального бюджету росії за перші два місяці 2026 року сягнув 3,45 трлн рублів, що становить близько 1,5% ВВП.
- Таким чином, річний план дефіциту фактично був вичерпаний менш ніж за два місяці. Доходи бюджету демонструють помітне погіршення. Загальні надходження склали 4,8 трлн рублів — це на 10% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
- Ключовим фактором стало різке падіння нафтогазових доходів, які обвалилися на 47%. Водночас ненафтогазові надходження показали лише помірне зростання — на 4%.
- Частка доходів від енергоресурсів у бюджеті суттєво знизилася і наразі становить близько 17%, що свідчить не про диверсифікацію, а про ослаблення основного джерела наповнення казни. Попри це, витрати продовжують зростати — за два місяці вони збільшилися на 5,8%.
- Додатковим фактором розбалансування фінансів стало активне авансування державних контрактів, що прискорює витрачання коштів і посилює тиск на бюджет уже на початку року.
- Розрахунок уряду значною мірою базується на очікуваннях подорожчання енергоресурсів. Однак навіть після різкого стрибка ціни на нафту лише частково відновилися і наблизилися до довоєнних рівнів, не забезпечивши необхідного приросту доходів.
- У разі, якщо ціни на сировину не покажуть стійкого зростання, владі доведеться шукати альтернативні джерела покриття дефіциту. Серед можливих варіантів — посилення внутрішніх запозичень, що може витіснити приватний сектор з ринку капіталу, або приховане монетарне фінансування через послаблення валюти.
- Ситуація свідчить про швидке погіршення стану державних фінансів і зростання ризиків для економіки, де дефіцит бюджету, падіння сировинних доходів і зростаючі витрати формують нестійку фінансову модель.
4. «Роснефть» за підсумками 2025 року різко скоротила прибуток — на 73%, до 293 млрд рублів.
- Серед причин — зниження цін на нафту, зростання податкового навантаження, міцний рубль і висока ключова ставка, яка ускладнює фінансування. Витрати на логістику різко зросли. До березня 2026 року вартість фрахту танкерів із Балтики до Індії перевищила $20 за барель — це приблизно у десять разів більше, ніж на початку 2022 року.
- Додатковий тиск створюють страхові ризики: частина страховиків залишила ринок, а ті, що залишилися, суттєво підвищили тарифи. Серйозною проблемою залишається і відсутність стабільної системи міжнародних розрахунків.
- У результаті значна частина доходів перерозподіляється на користь посередників — власників «тіньового флоту» та фінансових структур, що забезпечують обхід обмежень.
- Зростання транзакційних і логістичних витрат призводить до подальшого скорочення рентабельності нафтового сектору, який дедалі більше працює в умовах обмеженого доступу до ринків, фінансів і інфраструктури.
5. Фінансові результати російських компаній різко погіршуються: за підсумками січня їхній сукупний прибуток обвалився майже на 30%, свідчать дані Росстату.
- Загальний фінансовий результат підприємств (прибуток мінус збитки) становив близько 2 трлн рублів. Це один із найнижчих показників за останній рік — менше бізнес заробляв лише у травні 2025 року.
- Частка прибуткових компаній помітно скоротилася — до 62% проти 67,1% роком раніше. При цьому їхній сумарний прибуток знизився на 16,6% і склав 3,3 трлн рублів.
- Паралельно швидко зростають збитки: компанії, що працюють «у мінус», за рік наростили втрати на 16,1% — до 1,3 трлн рублів. Це свідчить про посилення дисбалансів у корпоративному секторі та розширення частки проблемного бізнесу.
- Динаміка вказує на системне погіршення фінансового стану російської економіки: прибутки скорочуються, збитки зростають, а кількість стабільно працюючих підприємств зменшується. Це створює додатковий тиск на інвестиції, зайнятість і податкові надходження.
6. Уряд росії скорочує витрати на будівництво та ремонт доріг через зростаючий дефіцит бюджету.
- Фінансування заходів у сфері дорожньої діяльності, які охоплюють будівництво, ремонт і утримання федеральних трас, буде урізано вже цього року на 11 млрд рублів — до 432 млрд.
- Загалом фінансування шестирічної програми розвитку доріг, у межах якої планувалося збудувати та реконструювати понад 2 тисячі кілометрів федеральних трас, скорочується на 100 млрд рублів — до 9,1 трлн.
- За оцінками, недофінансування дорожніх робіт відносно затверджених нормативів сягне 1,85 трлн рублів, що створює ризики для реалізації інфраструктурних проєктів і подальшого стану транспортної мережі.
- Причиною скорочень є погіршення стану державних фінансів. За підсумками 2025 року дефіцит федерального бюджету склав 5,625 трлн рублів — у п’ять разів більше за початкові плани. На початку 2026 року ситуація продовжила погіршуватися: за січень–лютий «діра» у бюджеті зросла ще в 1,5 раза в річному вимірі — до 3,449 трлн рублів.
- Скорочення витрат на інфраструктуру свідчить про вимушений перегляд пріоритетів і посилення фінансового тиску на російську економіку.
7. Війна навколо Ірану створює для росії короткострокові можливості отримання додаткових доходів від експорту сировини.
- Однак цей ефект значною мірою залежить від тривалості конфлікту та стабільності світових ринків. Стрибок цін охопив не лише нафту.
- Алюміній подорожчав приблизно на 12%, тоді як ціни на карбамід зросли майже на три чверті. Зростання котирувань охоплює також газ, зерно та добрива, що тимчасово покращує експортні доходи росії.
- Середня ціна російської нафти марки Urals наприкінці тижня досягла $93,40 за барель.
- Одночасно напруження на ринку скрапленого газу посилює конкуренцію між азійськими та європейськими покупцями, що також підтримує високі ціни. Якщо високі ціни на нафту збережуться до кінця року, додаткові доходи від експорту російської нафти можуть становити близько $40 млрд.
- У разі швидкого завершення конфлікту та повернення цін до попередніх рівнів протягом приблизно трьох місяців, додатковий прибуток може скоротитися до менш ніж $10 млрд.
8. Китай наростив перепродаж зрідженого природного газу, використовуючи дешеві довгострокові контракти з росією для отримання додаткових прибутків.
- Пекін активно заробляє на різниці між низькою ціною російського газу та значно дорожчим спотовим ринком в Азії. Після загострення ситуації на Близькому Сході ціни на ЗПГ в Азії зросли приблизно на 85%. Однією з ключових причин стали перебої з постачанням через Ормузьку протоку, через яку проходить близько 20% світових потоків ЗПГ.
- У цей же час Китай скоротив власний імпорт: у березні він становив 3,68 млн тонн, що стало мінімальним показником із квітня 2018 року.
- Стабільні трубопровідні поставки з росії та внутрішній видобуток дозволили Китаю переорієнтувати частину обсягів на перепродаж. У березні було реалізовано до 10 партій ЗПГ — це рекордний місячний показник за весь час спостережень.
- Від початку року Китай перепродав 1,31 млн тонн (19 партій) проти 0,82 млн тонн за весь 2025 рік. Основними напрямками стали Південна Корея (10 партій), Таїланд (5), а також Японія, Індія та Філіппіни.
- Економіка таких операцій демонструє дедалі більш невигідне становище росії.
- російський трубопровідний газ постачається до Китаю приблизно по $250 за 1000 куб. м, тоді як спотові ціни в Азії зросли приблизно до $830 за 1000 куб. м.
- У результаті маржа від перепродажу може перевищувати закупівельну ціну втричі, а одна стандартна партія ЗПГ обсягом близько 70 млн куб. м здатна приносити до $40 млн прибутку.
- росія дедалі більше закріплюється в ролі постачальника дешевого ресурсу, тоді як Китай використовує цю залежність для заробітку на глобальному газовому ринку.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
