1. У російській економіці — новий сигнал деградації цивільного виробництва.
- Через посуху, санкції та провал імпортозаміщення росія зіткнулася з різким падінням виробництва буряка та цукру. За офіційними даними Росстату, з січня по червень обсяги відвантаження цукрового буряка впали на 51,3% у річному вимірі, до 1,9 млн тонн.
- У ключових аграрних регіонах ситуація катастрофічна: у Бєлгородській області — мінус 96%, у Липецькій — мінус 88,3%, у Тамбовській — мінус 83,7%, у Курській — мінус 81,6%. Загальний збір овочів у росії скоротився до 41,9 млн тонн (–21% до минулого року), врожайність буряка впала на 24%.
- Причина — повна залежність російського АПК від іноземного насіння, яку москва намагалась «замістити» власними сортами. Врожайність російських аналогів нижча на 20–30%. Після заборони ввезення насіння з Нідерландів 30 червня, аграрії залишилися без якісного посівного матеріалу.
- На тлі цього, за даними Росстату, виробництво білого цукру в рф впало на 28,4% у першому півріччі, до 654,4 тисяч тонн. Очікується подальший дефіцит сировини, який може призвести до зростання цін і обмежень на ринку.
- Крім провалу з насінням, буряк у 2025-му не зміг набрати масу через тривалу спеку та посуху, що змусила кілька південних регіонів запровадити режим надзвичайної ситуації.
- За даними Союзросцукру, навіть тестові врожаї показують падіння як маси коренеплоду (–4%), так і вмісту цукру (–18%) порівняно з 2024 роком.
- На тлі війни та міжнародної ізоляції російський агросектор дедалі глибше занурюється в структурну кризу — ні насіння, ні води, ні цукру.
2. В росії почався «ритуальний бум» — кількість похоронних агентств різко зросла на тлі рекордних втрат у війні проти України.
- Лише за перше півріччя 2025 року було зареєстровано 805 нових компаній, що спеціалізуються на ритуальних послугах — це на 16% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
- Особливо стрімке зростання фіксується у регіонах, звідки традиційно набирають мобілізованих: у Підмосков’ї відкрито 57 нових похоронних бюро (+33% до минулого року), у Краснодарському краї — 42 (+22%).
- Згідно з офіційними даними Росстату, ринок ритуальних послуг у країні з січня по квітень зріс на 12,7%, сягнувши майже 40 млрд рублів.
- Ці цифри відображають реальний масштаб демографічних наслідків затяжної агресії, яку Кремль веде проти України, попри дедалі більші людські та економічні втрати.
- В умовах, коли влада приховує точні дані про загиблих, приріст похоронного бізнесу стає непрямим, але наочним індикатором катастрофічних втрат російської армії на фронті.
3. росія та Китай впроваджують зловмисний код в Open Source.
- російські й китайські урядові хакерські угруповання системно впроваджують зловмисний код у програмне забезпечення з відкритим кодом (OSS), попереджає компанія Strider, яка спеціалізується на стратегічній кіберрозвідці.
- У звіті зазначається, що стрімке поширення OSS, який присутній у 90% сучасних застосунків, випереджає розвиток механізмів захисту. Цим користуються угруповання на кшталт Cozy Bear (рф), APT41 (Китай) і Lazarus Group (КНДР), які поширюють зловмисний код через такі платформи, як GitHub.
- Навіть один фрагмент шкідливого коду в популярному open source-проєкті може мати ланцюговий ефект і призвести до витоків даних, саботажу або отримання доступу до конфіденційної інформації в різних секторах.
- Таким чином, відкритий код став новим інструментом державної кібервійни — особливо для росії, яка через санкції й технологічну ізоляцію дедалі активніше покладається на приховане втручання в глобальні цифрові інфраструктури.
4. Туреччина скорочує торгівлю з росією: мінус 5% у першому півріччі 2025 року.
- Обсяг товарообігу між Туреччиною та росією за січень–червень 2025 року зменшився на 5% у річному вимірі — до $24,9 млрд. Про це свідчать офіційні дані турецької сторони.
- Найбільше просів турецький експорт до рф — на 22% (до $3,25 млрд), що свідчить про ослаблення економічної активності та посилення платіжних ризиків на російському ринку.
- Імпорт російських товарів до Туреччини впав помірно — на 2%, до $21,7 млрд, що переважно пояснюється скороченням закупівель енергоресурсів.
- Незважаючи на заявлене «поглиблення стратегічного партнерства», реальні економічні зв’язки між Анкарою та Москвою поступово слабшають.
- Турецький бізнес зіштовхується з ускладненням розрахунків, посиленням західного контролю за вторинними санкціями та загальним зростанням ризиків при співпраці з рф.
5. У США представлено новий двопартійний законопроєкт, який передбачає жорсткі санкції проти Китаю через його підтримку військово-промислового комплексу росії під час війни в Україні.
- Ініціатива, яку внесли сенатори-демократ Джин Шахін та республіканець Джон Корнін, зобов’язує адміністрацію Трампа ввести обмеження проти китайських компаній, керівників і фінансових установ, які допомагають кремлю обходити західні санкції та нарощувати військове виробництво.
- Законопроєкт прямо пов’язаний із зростаючим невдоволенням Вашингтона через роль Пекіна в постачанні росії компонентів подвійного призначення — включаючи мікроелектроніку, дрони, машинні інструменти та вибухові речовини, які використовуються у виробництві боєприпасів.
- За даними західних розвідок, Китай постачає до 70% критичних товарів, необхідних для російської військової економіки, що фактично робить його головним тиловим постачальником москви.
- Законопроєкт також передбачає тіснішу координацію зі США союзниками, зокрема ЄС, який у липні вперше запровадив санкції проти китайських компаній, залучених до військової підтримки рф.
- Ініціатива свідчить про формування в Конгресі США широкого консенсусу щодо потреби вжити жорстких заходів не лише проти росії, а й проти її ключових зовнішніх партнерів, насамперед Китаю.
- Це створює додатковий тиск як на Пекін, так і на треті країни, що беруть участь у реекспорті критичних товарів до рф.
6. Індія відмовляється припинити імпорт російської нафти попри погрози Трампа.
- Індія продовжить купувати російську нафту, незважаючи на нові заяви Дональда Трампа про можливі санкції проти країн, які не припинять торгівлю з Москвою. Політика Нью-Делі в енергетичному секторі залишається незмінною: у пріоритеті — дешеве паливо та енергетична безпека, а не зовнішній тиск.
- Попри те що Трамп публічно пригрозив запровадити 100% мита проти покупців російської нафти й додаткові санкції за співпрацю з кремлем, Індія офіційно не коментувала можливу зміну курсу.
- У МЗС країни лише підкреслили, що приймають «незалежні рішення» на основі ринкової ситуації. росія, як і раніше, залишається головним постачальником енергоносіїв до Індії: з січня по червень поставки становили 1,75 млн барелів на добу — на 1% більше, ніж торік. Таким чином, на частку москви припадає понад третина всього нафтового імпорту Індії.
- Втім, санкційний тиск починає позначатися. Через скорочення знижок на російську нафту та перебої з постачанням індійські держкомпанії — IOC, HPCL, BPCL і MRPL — уже другий тиждень не закуповують нові обсяги.
- Причиною стали як економічні ризики, так і логістичні труднощі, пов’язані з новими санкціями ЄС.
- Незважаючи на заяви про «стратегічне партнерство» з москвою, дедалі більше ознак вказують на те, що російська нафта втрачає привабливість для Індії — економічно, політично й технічно.
- кремль, який покладав великі надії на індійський ринок після втрати європейського, дедалі частіше стикається з новими бар’єрами.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
