1. Проєкт російського «газового хабу» в Туреччині офіційно провалився і закритий.
- Амбітна ініціатива путіна щодо створення «газового хабу» в Туреччині, яка мала відновити позиції «Газпрому» на європейському ринку після підриву «Північних потоків», зазнала повного краху.
- «Газпром» остаточно відмовився від проєкту, визнавши його економічно і технічно нездійсненним.
Причини:
- Відсутність інфраструктури: Туреччина не має трубопроводів, здатних транспортувати великі обсяги газу до ЄС.
- Розбіжності з Анкарою: Туреччина хотіла сама займатися продажами газу, залишаючи росії лише роль постачальника. москва ж прагнула повного контролю.
- Вимоги знижок: Президент Ердоган наполягав на додаткових знижках на російський газ, що викликало напругу у переговорах.
- Ідея хабу з’явилася у жовтні 2022 року після підриву газогонів "Північний потік-1 і 2". Планувалося постачати до 55 млрд кубометрів газу щороку через Чорне море до Туреччини, а звідти — до Європи. Проте вже з самого початку в «Газпромі» і серед експертів ідею вважали політичною, а не економічно виправданою.
- Провал турецького хабу — ще один приклад того, як санкції, політична ізоляція та втрата довіри міжнародних партнерів поступово вичерпують можливості кремля зберігати енергетичний вплив у Європі.
2. Експорт російської сирої нафти продовжує знижуватися — доходи впали до мінімуму з березня 2023 року.
- Згідно з даними Bloomberg, упродовж чотирьох тижнів до 1 червня 2025 року обсяг морського експорту російської сирої нафти знову скоротився, підтверджуючи стійкий тренд до зниження, який триває понад рік.
- Попри незначне зростання цін на ключові експортні марки, скорочення обсягів поставок призвело до чергового зменшення валютних надходжень рф.
- Середній обсяг поставок у зазначений період становив 3,24 млн барелів на день — на 170 тис. барелів менше, ніж за аналогічний період до 25 травня.
- У тижневому вимірі експорт упав ще різкіше — на 810 тис. барелів. За тиждень до 1 червня лише 27 танкерів завантажили 18,51 млн барелів російської нафти, тоді як попереднього тижня цей показник становив 24,15 млн барелів на 32 суднах.
- Загалом валовий дохід від експорту впав до 990 млн доларів — мінус 24% за тиждень і найнижчий показник з березня 2023 року.
- Загальна тенденція падіння зберігається вже 13 місяців поспіль. Від пікових значень у квітні 2024 року доходи знизилися на 39%, а обсяги експорту — на 12%.
- Ціни на нафту марки Urals у Балтії та Чорному морі залишаються низькими — близько 51–52 доларів за барель. Навіть марка ESPO, орієнтована на азійські ринки, включно з Індією, подешевшала на 0,70–0,90 долара до 56,3–62,1 долара за барель.
- На тлі цього падіння москва намагається протидіяти збільшенню квот на видобуток у межах ОПЕК+, але безуспішно: у липні росія буде змушена підняти видобуток до 9,24 млн барелів на день. Проте секретність навколо внутрішніх даних і скорочення експорту вказують на обмежену здатність кремля забезпечити виконання нових цільових показників.
- Зазначається, що відновлення експортного потенціалу рф у поточних умовах — малоймовірне. Санкції, логістичні труднощі та слабкий попит на російську нафту на ключових ринках, таких як Індія та Китай, продовжують тиснути на доходи держави.
3. Фонд національного добробуту рф: прибутки зростають лише на папері.
- Мінфін росії прозвітував, що дохід бюджету від розміщення коштів Фонду національного добробуту (ФНД) у 2024 році склав 484,7 млрд рублів — на 35% більше, ніж торік.
- Але детальний аналіз показує: зростання — це лише бухгалтерський ефект, а не реальний прибуток від ефективного управління активами.
- Основну частину суми — 376,1 млрд рублів, або майже 80% — забезпечили дивіденди від Сбербанку, державної фінустанови.
- Ще 11 млрд рублів надійшли у вигляді процентів від валютних рахунків у Центробанку, а решта — від інших інвестицій. Таким чином, левова частка доходів ФНД — це внутрішні грошові перекази між підконтрольними державі структурами.
- Найбільш показовим є рівень реальної дохідності фонду: у валюті та золоті — лише 0,21% річних; у рублях — 0,37% річних. Це значно нижче як за інфляцію в росії (яка вже перевищила 9,5% у 2024 році), так і за середню ставку за банківськими депозитами (понад 20%).
- ФНД більше не виконує функцію суверенного інвестфонду — він фактично перетворився на фінансову «латку» для російського бюджету, що потерпає від зростання видатків і санкційного тиску.
- Реального інвестування майже не відбувається, а структура фонду деградує через обмеження на міжнародних ринках і втрату ліквідності.
- На папері ФНД виглядає як ресурсна підтримка бюджету. Але за фактом — це ілюзія прибутковості, підкріплена грошовими переказами між державними гравцями фінансової системи.
4. Нова реальність бюджету рф: нафтогазова голка зламалася, але альтернативи немає.
- Частка нафтогазових доходів у бюджеті росії впала до 25% — майже вдвічі менше, ніж у період так званого «стабільного» надходження ресурсної ренти, коли цей показник перевищував 40%.
- Падіння доходів прямо вказує на ефективність санкційного тиску та дії країн, що запровадили цінові обмеження на експорт російської нафти.
- Риторика кремля про "успішну адаптацію" не витримує перевірки: неенергетичний сектор не демонструє зростання, а замість справжньої диверсифікації спостерігається лише внутрішнє перерозподілення податкового навантаження.
На тлі цього:
- зростання податків залишається лише питанням часу — попри офіційні обіцянки їх не підвищувати до 2030 року;
- соціальні видатки опиняються під загрозою скорочення — колишні пільги та виплати більше не можуть повноцінно фінансуватися з урізаних нафтогазових надходжень.
- Фактично росія втратила можливість провести структурну реформу та перейти до нової моделі економіки в умовах війни та ізоляції. Замість цього — тимчасові фіскальні заплатки, що не розв’язують системної проблеми.
5. Уряд рф у 10 разів скоротив фінансування 5G через падіння нафтових доходів.
- Через зниження нафтово-газових надходжень уряд рф урізав фінансування 5G-проєкту з 46,5 до 20,3 млрд рублів, із яких лише 18,2 млрд підтверджено.
- Найбільше постраждала розробка критичних технологій — замість 23 млрд виділять лише 2,2 млрд.
- Проєкт мав зміцнити техносувеність рф після санкцій, але брак коштів і складне імпортозаміщення гальмують прогрес.
- Телеком-компанії можуть залишитися залежними від іноземного обладнання або працювати на застарілих технологіях, як це вже сталося в інших галузях.
6. Військова економіка рф: зростає лише оборонка, решта — в рецесії.
- російська економіка 2025 року — це дві паралельні реальності. Одна — це військово-промисловий комплекс, що отримує рекордні держзамовлення, інша — більшість секторів, які скорочують виробництво та борються за виживання в умовах інфляції, санкцій і падіння попиту.
- Витрати на оборону стали головним пріоритетом і цього року сягнуть третини всього бюджету рф, водночас більшість цивільних секторів демонструють спад.
Цивільна промисловість скорочується:
- З початку 2025 року більшість галузей показали зниження виробництва;
- Центробанк утримує ключову ставку на рівні 21%, щоб стримати інфляцію понад 9%, що душить бізнес-кредитування;
- 13 із 78 найбільших компаній рф уже визнані фінансово нестабільними, готується хвиля банкрутств.
- Державне оборонне замовлення — єдиний драйвер зростання. Оборонка стримує падіння, але не компенсує масштабної деградації в інших секторах. Навіть якщо війна припиниться, для повернення економіки до балансу знадобиться 3–4 роки.
- Кремль не планує скорочувати витрати, попри падіння нафтогазових доходів. Фонд національного добробуту вже суттєво зменшився, але поки може покривати дефіцит. Водночас ризик стрімкого зростання боргу та дефіциту бюджету — реальний.
- росія фактично перейшла до військової економіки з жорстким пріоритетом на збройне виробництво. Але ціною такого «зростання» стає рецесія цивільного сектора, падіння інвестицій і загальне зубожіння реального бізнесу.
7. російський ЗПГ розколює ЄС: Франція й Бельгія гальмують заборону імпорту, попри мільярдні витрати на енергію з рф.
- Попри офіційну ціль ЄС — припинити імпорт російського газу до 2027 року, найбільші покупці російського ЗПГ, Франція та Бельгія, фактично відмовляються підтримати заборону, висуваючи вимоги щодо додаткових правових і економічних гарантій.
- Минулого року ці країни закупили понад 10 млн тонн російського ЗПГ, витративши разом понад €6 млрд, що становить половину усього експорту рф.
- У той час як Іспанія й Нідерланди рішуче підтримують пропозицію Єврокомісії щодо повної заборони нових контрактів і поетапної відмови до 2027 року, Франція просуває модель «диверсифікації» (переорієнтації на Катар), а Бельгія вимагає «оцінки впливу» та обіцяє технічні консультації — натомість продовжуючи купувати російське паливо до 2035 року.
- Для кремля подібна позиція Парижа і Брюсселя — ключовий шанс утримати газовий експорт до ЄС на плаву, попри санкційний тиск і геополітичну ізоляцію.
- Учасником великої гри залишається і французький концерн TotalEnergies, який не лише має довгострокові контракти з «Новатеком» до 2032 року, а й володіє часткою в проєкті «Ямал ЗПГ».
- Навіть у разі заборони ризику енергетичної кризи немає, адже США і Канада нарощують експорт, а сховища більшості країн заповнені.
- Проблема — не у доступності палива, а у політичній волі та готовності найбільших гравців пожертвувати власними контрактами заради спільної стратегії.
- Поки одні країни готуються до розриву з російською енергозалежністю, інші — фактично пролонгують фінансування російської агресії, забезпечуючи мільярдні надходження до бюджету країни-агресора навіть під санкціями.
8. У США можуть запровадити нові санкції проти росії вже в червні.
- У Сенаті США активно просувається новий законопроєкт про санкції проти росії. За даними Semafor, його можуть ухвалити вже цього місяця.
- Ініціативу підтримують понад 80 сенаторів з обох партій.
- Лідер більшості в Сенаті Джон Тун заявив, що законопроєкт можуть ухвалити вже у червні, попри спроби координувати дії з адміністрацією президента Дональда Трампа.
- Сенатори вважають, що жорсткі вторинні санкції можуть стати важелем тиску на росію, щоб змусити Путіна піти на поступки.
- Терпіння в Конгресі вичерпується — затягування переговорів та тривала війна в Україні лише підсилюють заклики до дій.
- Адміністрація Трампа досі намагається зберегти санкції як інструмент переговорів, однак в обох партіях зростає тиск не чекати та діяти негайно.
- «Більше 80 сенаторів готові голосувати вже зараз. Ми чекали занадто довго», — заявив сенатор-демократ Дік Дурбін. Якщо закон ухвалять, це стане наймасштабнішим пакетом санкцій проти росії за останній рік.
9. ЄС залишає в силі санкції проти «Альфа-Банку» та мільярдера Германа Хана: суд визнав зв'язок з російською владою.
- Суд Європейського Союзу 4 червня 2025 року ухвалив рішення залишити чинними санкції проти російського «Альфа-Банку» та одного з його ключових акціонерів — мільярдера Германа Хана.
- «Альфа-Банк» перебуває під санкціями ЄС із лютого 2023 року, коли він був включений до десятого пакету обмежень.
- Суд відмовився задовольнити позов банку щодо скасування обмежень, визнавши його значним джерелом доходів для бюджету рф. Зокрема, зазначалося, що у 2021 році банк сплатив 35,4 млрд рублів податку на прибуток (близько 389 млн євро), а у 2022 році — ще 5,4 млрд рублів (приблизно 75 млн євро).
- Суд також відхилив оскарження санкцій з боку Германа Хана, який перебуває під обмеженнями з 2022 року.
- Європейські інституції вважають його одним із головних бенефіціарів консорціуму «Альфа-Груп», який контролює «Альфа-Банк».
- У рішенні згадується, що група надає фінансові та матеріальні послуги російським силовим структурам: — «АльфаСтрахование» страхує транспорт Росгвардії; — X5 Retail Group співпрацює з «Военторгом», який забезпечує ЗС рф одягом і послугами, зокрема, продає символіку «Z».
- Попри спроби юридичного захисту, сторона Хана не змогла довести відсутність його впливу на російську політику чи причетності до управління «Альфа-Банком».
- Суд визнав, що його роль у російській економічній і політичній системі достатня для збереження санкцій.
- Рішення суду підтверджує незмінність підходу ЄС до осіб та структур, які, прямо чи опосередковано, підтримують воєнну машину кремля.
10. Швейцарія приєдналася до санкцій ЄС проти «тіньового флоту» путіна.
- Швейцарія офіційно підтримала 17-й пакет санкцій Європейського Союзу проти росії, який спрямований, зокрема, на боротьбу з «тіньовим флотом», що використовується для обходу нафтових обмежень.
- Під санкції потрапили 17 фізичних та 58 юридичних осіб — їхні активи в Швейцарії заморожують, а в'їзд до країни та транзит через неї забороняють.
- До списку включено осіб та компанії, пов’язані з російським оборонно-промисловим комплексом.
- Обмеження також накладено на 189 суден, частина з яких належить третім країнам, але входить до складу так званого «тіньового флоту» рф, що транспортує нафту в обхід санкцій.
- Крім того, посилено експортний контроль щодо 31 компанії, у тому числі з країн, які не є членами ЄС. Санкції мають на меті посилити міжнародний тиск на росію, зокрема — у сферах енергетики, військової логістики та обходу санкційних режимів.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
