1. У ніч на 6 червня українські безпілотники здійснили серію атак по військових та паливно-енергетичних об'єктах у Санкт-Петербурзі, Ленінградській області та Краснодарському краї.
- Під удар потрапив Науково-дослідний інститут морської теплотехніки в Ломоносові, який спеціалізується на розробці морського підводного озброєння, зокрема торпед для військово-морського флоту росії.
- Також повідомляється про атаку на 7082-гу технічну мінно-торпедну базу озброєння ВМФ рф у Ленінградській області. Українські моніторингові ресурси інформували про вибухи та пожежу на території військової частини.
- У Петергофі безпілотники, ймовірно, атакували місцеву нафтобазу, після чого очевидці зафіксували задимлення в районі об'єкта. Крім того, під удар знову потрапив Кронштадт — один із ключових центрів базування балтійського флоту росії.
- Окремо повідомляється про удар по нафтобазі «Полтавська» у Краснодарському краї, де після атаки виникла масштабна пожежа.
- Серія атак відбулася через кілька годин після заяв путіна на Петербурзькому міжнародному економічному форумі про необхідність подальшого посилення систем протиповітряної оборони.
2. Попри різке зростання податкових надходжень від нафтовидобутку у травні, нафтогазові доходи федерального бюджету росії за підсумками перших п’яти місяців 2026 року скоротилися на 30%.
- За даними мінфіну рф, у січні–травні надходження від нафтогазового сектору становили 2,98 трлн рублів проти 4,24 трлн рублів за аналогічний період минулого року.
- У травні збір податку на видобуток корисних копалин (ПВКК) на нафту досяг 873 млрд рублів — найвищого місячного показника більш ніж за півтора року. Це стало наслідком зростання розрахункової ціни російської нафти, яка збільшилася з 45 доларів за барель у лютому до 95 доларів у квітні.
- Однак позитивний ефект від подорожчання нафти значною мірою був нівельований різким зростанням державних виплат нафтовим компаніям.
- Лише за квітень і травень російські нафтопереробні заводи отримали 757 млрд рублів субсидій через механізми демпфера, зворотного акцизу та інвестиційних надбавок. Для порівняння, за весь перший квартал обсяг таких виплат становив лише 198 млрд рублів.
- Водночас надходження від газового сектору продовжили знижуватися. У травні збори з ПВКК на газ та експортного мита на газ скоротилися порівняно з квітнем, що відображає тривалі проблеми російської газової галузі після втрати значної частини європейського ринку.
- Ситуація демонструє структурну проблему російських фінансів: навіть на фоні тимчасового зростання нафтових цін кремль змушений дедалі більше субсидіювати енергетичний сектор для підтримки його роботи.
- У результаті додаткові доходи від експорту енергоносіїв не трансформуються у пропорційне зростання бюджетних надходжень, а загальні нафтогазові доходи залишаються значно нижчими за торішній рівень.
3. Дефіцит федерального бюджету росії продовжує зростати та вже суттєво перевищив річний план уряду.
- За попередніми даними Мінфіну рф, за підсумками січня—травня 2026 року розрив між доходами та видатками федерального бюджету досяг 6 трлн рублів, або 2,6% ВВП.
- Показник більш ніж удвічі перевищує рівень аналогічного періоду минулого року та в 1,6 раза перевищує весь запланований дефіцит на 2026 рік. В оновленому бюджеті російська влада закладала дефіцит на рівні 3,79 трлн рублів, або 1,6% ВВП.
- Зростання бюджетного розриву відбувається на фоні швидкого збільшення державних витрат, значна частина яких пов'язана з фінансуванням війни проти України, підтримкою оборонно-промислового комплексу та субсидуванням окремих секторів економіки.
- Додатковий тиск на державні фінанси створює скорочення нафтогазових доходів. За підсумками перших п'яти місяців року вони впали на 30% порівняно з аналогічним періодом минулого року, незважаючи на тимчасове зростання світових цін на нафту.
- Якщо темпи зростання видатків та скорочення доходів збережуться, уряду доведеться активніше використовувати залишки Фонду національного добробуту, збільшувати державні запозичення або шукати нові джерела наповнення бюджету, що створюватиме додатковий тиск на економіку росії.
4. Одна з найбільших металургійних компаній росії «Северсталь» зупинила набір нових працівників і готується до можливих скорочень персоналу на фоні поглиблення кризи в галузі.
- Компанія вже зменшила інвестпрограму на 24% у 2026 році й може ще сильніше зменшити витрати у 2027-му. У компанії визнали різке погіршення фінансового стану: рентабельність впала з 30–40% до близько 12%, а грошовий потік став негативним.
- Головною причиною проблем стало різке падіння попиту на металопродукцію: споживання сталі в росії з початку 2024 року скоротилося більш ніж на 30%.
- За прогнозами, за підсумками 2026 року попит на сталь у країні знизиться ще на 7–9%. При цьому компанія не очікує відновлення ринку раніше 2027 року.
- Ситуацію погіршують санкції та звуження зовнішніх ринків збуту. Російські металурги змушені експортувати частину продукції з мінімальною прибутковістю, тоді як внутрішній попит продовжує скорочуватися через слабку інвестиційну активність і тривале охолодження економіки.
5. Попри західні санкції, найближче оточення путіна продовжує користуватися дорогими приватними літаками західного виробництва, використовуючи мережу посередників та компаній у третіх країнах.
- Для обходу санкцій використовується схема із залученням брокерів та посередницьких компаній. Літаки виробництва Bombardier і Gulfstream купуються через треті структури, після чого реєструються в юрисдикціях, які не запровадили санкції проти росії, зокрема в ОАЕ, Омані, Казахстані та Південній Африці.
- Згодом повітряні судна фактично опиняються в розпорядженні російських олігархів і чиновників. Розслідування також виявило можливу участь європейських авіаційних компаній у цих схемах. За словами представників галузі, окремі західні фірми працюють у «сірій зоні», продаючи літаки структурам у третіх країнах, які згодом переправляють їх до росії.
- Санкції суттєво ускладнили доступ російських еліт до західних активів, однак повністю перекрити такі можливості поки не вдалося.
- Використання складних міжнародних схем дозволяє частині наближених до кремля осіб зберігати звичний спосіб життя навіть на тлі міжнародної ізоляції росії та санкційного тиску через війну проти України.
6. Угорщина підтримала ідею продовження санкцій Європейського Союзу проти росії одразу на один рік.
- Це стало різкою зміною політики Будапешта після багаторічних суперечок із Брюсселем щодо санкційного тиску на кремль. На зустрічі послів країн ЄС угорська делегація приєдналася до держав, які підтримали пропозицію президента Європейської ради Антоніу Кошти щодо 12-місячного продовження санкцій. Остаточне рішення має бути розглянуте лідерами Євросоюзу пізніше цього місяця.
- Раніше Угорщина погоджувалася лише на продовження санкцій кожні шість місяців, використовуючи необхідність одностайного схвалення як важіль впливу під час переговорів із Брюсселем. Через це кожне чергове продовження обмежень супроводжувалося ризиком блокування з боку Будапешта.
- Зміна позиції пов'язана з приходом до влади нового уряду прем'єр-міністра Петера Мадяра, який задекларував курс на відновлення відносин із Європейським Союзом після років конфліктів за правління Віктора Орбана. Саме Орбан вважався найближчим союзником москви серед лідерів країн ЄС і неодноразово критикував санкційну політику щодо росії.
- Ще одним свідченням зміни курсу стало досягнення домовленостей між Будапештом і Києвом щодо прав угорської меншини в Україні. Після цього угорська влада оголосила про готовність зняти вето на перехід України до наступного етапу переговорів про вступ до Європейського Союзу.
- Для росії підтримка Угорщиною річного продовження санкцій означає зменшення можливостей розраховувати на внутрішні розбіжності в ЄС. Це також посилює передбачуваність санкційного режиму та демонструє збереження європейської єдності щодо економічного тиску на кремль через війну проти України.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
