1. Рязанський НПЗ «Роснафти», найбільший у компанії, знову опинився під ударом дронів і вимушено зупинив головну установку АТ-6, яка забезпечує майже половину (48%) потужності заводу.
- Внаслідок атаки та пожежі підприємство, що постачає пальне в тому числі для московського регіону, втратило основний обсяг переробки.
- АТ-6 залишалася єдиною діючою установкою після серпневих нальотів, коли вже були виведені з ладу АВТ-3 і АВТ-4.
- Нині завод працює лише на 23% потужності, а відновлення повної роботи прогнозується не раніше ніж через два тижні.
2. В росії починають розпродаж суднобудівних верфей через відсутність замовлень.
- Об’єднана суднобудівна корпорація готує список підприємств, які простоюють без роботи, щоб виставити їх на продаж. Серед них – Севастопольський завод, заснований ще у 1783 році. Там залишилося лише близько 200 працівників після масових скорочень, а нових замовлень очікувати не доводиться.
- Ситуація демонструє глибоку кризу галузі, створеної свого часу за ініціативою кремля для «відродження» суднобудування.
- Однак сьогодні замість зростання підприємства опинилися на межі занепаду, що ставить під сумнів здатність росії підтримувати власну суднобудівну базу навіть у військових цілях.
3. російський оборонно-промисловий комплекс опинився у ситуації 1990-х: замість банківських переказів за зброю тепер надходять мішки з готівкою.
- Через санкції «Рособоронекспорт» та інші компанії ВПК змушені приймати валюту у фізичному вигляді — тоннами банкнот, які постачають іноземні міністерства оборони. За даними митної статистики, з 2022 року в росію вже завезено понад тонну готівки.
- Так, у жовтні 2023-го одна з посилок важила 492,5 кг і містила близько 50 млн доларів у купюрах по $100. Турецькі структури відправляли партії по 5 млн євро, у М’янмі та Туркменістані також користувалися схемою «товар — готівка», а в січні 2024-го з Руанди надійшло понад $29 млн готівкою.
- Фактично російські компанії працюють поза міжнародною фінансовою системою: санкції відрізали їх від банківських розрахунків, і тому «валютні посилки» стали єдиним способом підтримувати торгівлю зброєю.
- Такий механізм ще більше ізолює російський ВПК та створює репутаційні ризики для іноземних партнерів, які вдаються до примітивних і небезпечних схем розрахунків.
4. У Литві порушено кримінальну справу проти бізнесменів, які організували незаконні постачання до Калінінградської області, порушуючи режим санкцій.
- За даними прокуратури, директор компанії та митний брокер з Плунгеського району свідомо підробляли коди у деклараціях, щоб приховати відправку товарів подвійного призначення до росії.
- З липня 2023 по лютий 2024 року через пункт пропуску Кібартаї вони експортували 680 одиниць обладнання на суму понад 700 тисяч євро.
- Прокуратура наголосила, що такі товари можуть використовуватися у військовій сфері, включно з розробкою зброї масового ураження. Тепер обвинуваченим загрожує до п’яти років ув’язнення.
- Ця справа підкреслює пильну увагу Литви до будь-яких спроб обійти санкції, що б’ють по військовому потенціалу росії.
5. Індійські нафтопереробні заводи почали вимагати від москви ще більших знижок на російську нафту після запровадження Євросоюзом нового цінового обмеження.
- З 3 вересня «стеля» для барелів російського походження була знижена до рівня на 15% нижче ринкової ціни — приблизно $47,6 за барель проти $60, що діяли з кінця 2022 року.
- Це різко посилило позиції покупців: індійські банки посилили контроль платежів, а переробники використовують будь-які затримки та складнощі як аргумент для торгу.
- Знижки на вересневі поставки до Індії вже зросли до $2–3 за барель проти $1–2 у серпні. Таким чином, російська нафта втрачає цінову конкурентність, адже індійські НПЗ мають широкий вибір альтернативних постачальників і користуються посиленим санкційним тиском як важелем у переговорах.
- Попри намагання збільшити морський експорт, росія вимушена постачати нафту на дедалі менш вигідних умовах.
- Наприкінці серпня морські відвантаження досягли 455 тисяч тонн на добу — максимуму літа, зокрема з різким зростанням поставок з Приморська (+72%, до 180 тисяч тонн).
- Основними отримувачами стали Китай (28%) і Туреччина (14%), але понад половину партій було відправлено без зазначення пункту призначення.
- Експерти оцінюють, що до 80% цих обсягів зрештою потраплять в Індію, яка при цьому диктує ще жорсткіші цінові умови.
- У результаті кремль опинився в ситуації, коли головний азійський клієнт — Індія — дедалі агресивніше знижує прибутковість російського експорту, використовуючи санкційні обмеження ЄС і США як додатковий важіль тиску.
6. У Китай прибув другий танкер із санкційним російським ЗПГ.
- Газовоз «Восход» під російським прапором доставив 150 тисяч кубометрів зрідженого газу з проєкту «Арктик ЗПГ-2» до порту Тешань у провінції Гуансі. Завантаження відбулося ще 19 липня на заводі в Сибіру.
- Це лише друге судно з цього проєкту, яке дісталося Китаю: у серпні перший вантаж привіз танкер Arctic Mulan. Водночас постачання серйозно відстають від графіка через дефіцит газовозів льодового класу та жорсткі західні санкції. «
- Арктик ЗПГ-2» стартував у грудні 2023 року, однак його експортні перспективи залишаються обмеженими: більшість партнерів відмовилися від співпраці після початку війни росії проти України.
- Для кремля навіть поодинокі поставки виглядають радше символічними, ніж економічно значущими.
- Хоча москва намагається демонструвати «енергетичну співпрацю» з Пекіном, реальність полягає в тому, що російський проєкт загруз у санкційних обмеженнях і технічних проблемах.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
