1. У спробах врятувати компанію, «Газпром» підписав контракти про довгострокові постачання газу до Середньої Азії.
- "Газпром" і казахстанська держкомпанія Qazaqgaz підписали довгострокові договори щодо транспортування російського газу через територію Казахстану у напрямку Узбекистану та Киргизстану. Термін дії договорів – 2025–2040 роки.
- Для виконання анонсованих планів щодо транзиту газу до Узбекистану необхідна «деяка модернізація» газотранспортної системи, про що заявляли представники Qazaqgaz.
- "Газпром" у грудні 2023 року вже повідомляв про завантаження газопроводу для поставок в Узбекистан до технічного максимуму.
- При цьому ціни на газ для Узбекистану і Киргизстану будуть нижчими за середню експортну ціну «Газпрому».
- Вже анонсовані постачання до Узбекистану та Киргизстану (близько 12 млрд куб. м) можуть компенсувати лише 4-5% від виручки, яку «Газпром» міг би отримувати в ЄС за поточних спотових цін. Вартість 1000 куб. м на найбільшому європейському хабі TTF 7 червня становила близько $370.
- Російський природний газ продається в Середній Азії за $150-160 за 1000 куб. м.
2. Збереження у росії ставки Центробанку на рівні 16% буде гальмувати економіку.
- Ставка 16% - велике гальмо для розвитку реального сектора. Зараз ставка вища, ніж рентабельність бізнесу.
- Вкладатися у виробництво товарів та послуг, ризикувати своїм капіталом немає жодного сенсу, адже можна отримувати пасивний дохід на відсотках від банківських вкладів і нічого не робити.
- Ставка підвищувалася через те, що промисловість не встигає за попитом. І ось уже півроку висока ставка гальмує розвиток промисловості.
- Більше того, політика підтримки ставки на рівні 16% взагалі не працює і не має позитивного ефекту на економіку.
- Накопичена до 3 червня інфляція становила 3,13%, у річному вираженні за травень вона прискорилася з 7,84% до 8,15%. Пік інфляції Центробанк рф очікує в липні, що збільшує можливість підвищення ключової ставки.
- Вже зараз у Банку росії розглядають можливість підвищення до 18%.
3. Російський АвтоВАЗ планує вдруге за півроку підняти ціни.
- АвтоВАЗ може восени цього року ще раз підняти ціни на свої автомобілі, розповів глава компанії.
- У травні АВТОВАЗ вже підвищив ціни на свою продукцію на 3%. До цього автовиробник підвищував вартість машин восени 2023 року.
- У квітні в АвтоВАЗ заявили про загрозу обвалу до 50% виробництва російських автомобілів через «китайську експансію» та зниження попиту на вітчизняний автопром.
- Для вирішення цієї проблеми пропонувалося збільшити утилізаційний збір для виробників із Китаю.
- Частка продажів нових китайських автомобілів на російському ринку в 2023 році склала 60%.
4. Новошахтинський завод нафтопродуктів (ЗНП) у росії зупинив роботу через пошкодження обладнання після атаки українських БПЛА.
- Пожежа на Новошахтинському ЗНП сталася в ніч із 5 на 6 червня. На Новошахтинському ЗНП зупинено первинні установки АВТ-2,5-1 та АВТ-2,5-2 номінальною продуктивністю 7.140 тонн на добу кожна.
- У березні 2024 Новошахтинський ЗНП вже аварійно зупиняв переробку після атаки безпілотників.
- Новошахтинський ЗНП переробив в 2023 році 4,805 мільйон тонн нафти.
- Завод випускає прямогінні фракції, які спрямовує на експорт, та бітум, що поставляється на російський ринок.
5. Росія готується до десятирічки військової економіки.
- На 27-му Петербурзькому економічному форумі путін хоче представити росію як економічно сильну державу на щорічній зустрічі підприємців з усього світу.
- Після більш ніж двох років війни в Україні путін присягнув своїй країні розширити військову економіку. Він підписав цілий список доручень щодо розвитку оборонного сектору, щоб виробляти ще більше зброї та боєприпасів.
- Країна готується до військової економіки, яка розрахована на десятиліття.
- За останні два роки протистояння кількість підприємств, зокрема у приватному секторі, різко зросла.
- Путін поспішає зробити необхідне озброєння, доки Захід не може швидко доставити обіцяну зброю та боєприпаси на Україну. Частково завдяки військовій економіці російське керівництво очікує, що економічне зростання цього року становитиме близько 2,8 відсотка.
- Тільки на оборонний бюджет цього року Кремль витратить суму, еквівалентну приблизно 110 мільярдам євро. Ще 34 мільярди євро буде витрачено на національну безпеку та силові відомства. Загалом це становить 38,6 відсотка всіх видатків російського бюджету чи 8 відсотків валового внутрішнього продукту.
- Це перший випадок, коли росія вкладає у військові та силові структури більше грошей, ніж у соціальні витрати.
- У зв'язку з постачанням західної зброї Україні, яка також хоче використовувати її для обстрілу російської території, путін погрожував на форумі «асиметричною відповіддю».
- У майбутньому москва може постачати російську зброю країнам, які перебувають у конфлікті зі США та іншими членами НАТО.
- путін заявив у Санкт-Петербурзі, що москва зараз обмірковує свою відповідь на участь Заходу у війні в Україні. Західні експерти підтверджують, що російська економіка є порівняно стійкою, незважаючи на тиск санкцій.
- Віденський інститут міжнародної економіки встановив, що більшість західних компаній, як і раніше, присутні на російському ринку, незважаючи на санкції.
- Німецькі компанії, такі як Metro, Globus та Ritter Sport, також продовжують активно працювати в росії.
6. Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг скасовує плани щодо створення п’ятирічного фонду військової допомоги Україні після того, як зіткнувся з відмовою з боку членів альянсу.
- Згідно з новою пропозицією, яку можуть підтримати міністри оборони НАТО, коли вони зберуться в Брюсселі наступного тижня, союзники зобов’яжуться витрачати щонайменше 40 мільярдів євро (43 мільярди доларів) на рік на летальну та нелетальну допомогу Україні.
- Це відповідало б середньому річному внеску з моменту вторгнення росії в 2022 році.
- Цілі за вкладами від кожної країни будуть визначатися залежно від її ВВП, половину всієї допомоги направлятимуть США, решта - інші країни альянсу.
- Туреччина закликала альянс виявляти обережність, щоб координація військової допомоги «не створювала враження активнішої участі союзників у конфлікті».
7. Китай відмовився купувати російські товари з дерева і вимагав везти кругляк.
- Китай не купуватиме російські пелети доти, доки росія не відновить експорт необробленої деревини до країни.
- Після закриття європейського ринку через санкції, введені проти росії за розв'язання війни в Україні, фактично єдиним ринком збуту пелет для рф залишається Південна Корея.
- Компанії лісопромислового комплексу раніше неодноразово заявляли, що проблему збуту пелетів могло б вирішити відкриття для них китайського ринку.
- Але Китай наполягає на відновленні поставок необробленої деревини.
- У росії з 1 січня 2022 року діє заборона на експорт кругляка — необробленої деревини, цінних та хвойних порід дерев.
- Обмеження, однак, не влаштовує Китай, який потребує відновлення постачання російської деревини до країни.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
