1. У ніч на 8 червня безпілотники атакували один із ключових нафтових об'єктів росії на Чорному морі — перевалочний комплекс «Грушова» поблизу Новоросійська
- За повідомленнями місцевих жителів, під час атаки пролунало щонайменше 50 вибухів. Після цього на території промислового майданчика «Грушова» виникла пожежа.
- Нафтосховище «Грушова балка» є одним із найбільших резервуарних комплексів на півдні росії та працює у зв'язці з терміналом «Шесхаріс», що належить «Чорномортранснафті». Через цей вузол здійснюється зберігання та перевалка значних обсягів нафти й нафтопродуктів, які надходять до чорноморських портів для подальшого експорту.
- Комплекс «Шесхаріс» вважається одним із найважливіших елементів експортної інфраструктури російської нафтової галузі. Через нього проходять поставки сировини з різних регіонів країни на зовнішні ринки, що робить об'єкт стратегічно важливим для енергетичного сектору та валютних надходжень російського бюджету.
2. росія скоротить експорт нафти через падіння видобутку та проблеми з нафтопереробкою.
- росія готується суттєво скоротити експорт сирої нафти у червні на тлі зниження видобутку та необхідності збільшити завантаження нафтопереробних заводів для покриття внутрішнього попиту на паливо.
- За попередніми оцінками, відвантаження нафти через ключові порти Приморськ, Усть-Луга та Новоросійськ можуть скоротитися до 1,7 млн барелів на добу проти 2,5 млн барелів у травні. Таким чином, обсяги експорту ризикують впасти майже на третину.
- Однією з причин стало подальше зниження видобутку нафти. У травні виробництво могло скоротитися ще приблизно на 100 тис. барелів на добу після різкого падіння у квітні. Тоді втрати оцінювалися у 300–400 тис. барелів на добу порівняно із середніми показниками початку року, що стало найбільшим спадом із часів пандемії 2020 року.
- Ситуацію погіршили українські удари по російській нафтовій інфраструктурі. Атаки безпілотників на порти, трубопроводи та нафтопереробні заводи з березня призвели до перебоїв у роботі галузі та скорочення обсягів переробки.
- У квітні через пошкодження інфраструктури росія вже була змушена зменшити видобуток нафти. Тепер після завершення ремонтних робіт кремль намагається наростити завантаження НПЗ, щоб уникнути дефіциту пального на внутрішньому ринку, про який уже повідомляли окремі регіони.
- Однак через недостатні обсяги видобутку додаткову нафту для переробки доведеться перенаправляти з експортних поставок.
3. росіяни продовжують активно виводити гроші з банківської системи.
- У травні обсяг готівки в обігу зріс на 381,2 млрд рублів, що стало рекордним показником для цього місяця за весь час ведення статистики з 1995 року. Тенденція триває вже кілька місяців поспіль.
- У квітні обсяг готівки в економіці збільшився на 678,7 млрд рублів, у березні — ще на 301,1 млрд. Загалом від початку 2026 року обсяг готівкових коштів поза банками зріс на 1,09 трлн рублів.
- Востаннє подібні масштаби відтоку спостерігалися лише під час пандемії. Зростання попиту на готівку свідчить про посилення недовіри до фінансової системи та зростання економічної невизначеності.
- Населення та бізнес прагнуть мати доступ до грошей «тут і зараз» на тлі погіршення економічної ситуації, високої інфляції та ризиків нових потрясінь. Додатковим фактором стали регулярні перебої з мобільним зв'язком та інтернетом у російських регіонах, які останнім часом дедалі частіше призводять до проблем із безготівковими платежами та доступом до онлайн-банкінгу.
- У таких умовах громадяни намагаються створювати резерви готівки. Збільшення обсягів готівкових операцій може свідчити про поступовий відхід частини малого та середнього бізнесу в тіньовий сектор економіки.
- Підприємства, які стикаються зі зростанням податкового навантаження, падінням попиту та браком фінансування, дедалі частіше шукають способи працювати поза офіційним контролем.
4. росія планує активніше використовувати так звану «юридичну війну» проти західних держав, перетворюючи міжнародні суди та правові механізми на інструмент політичного тиску. Про це йдеться у новому звіті Бюро захисту Сатверсме Латвії (SAB).
- За оцінкою латвійської розвідки, москва має намір системно використовувати судові процеси, міжнародне право та юридичні процедури для послаблення позицій західних країн, впливу на політичні рішення та створення додаткових інструментів тиску на уряди держав ЄС і НАТО.
- У звіті зазначається, що російська влада розглядає правові механізми не лише як інструмент пропаганди, а й як практичний засіб досягнення зовнішньополітичних цілей. Зокрема, юридичні аргументи можуть використовуватися для виправдання подальшої агресивної політики та конфронтації із Заходом.
- Одним із напрямків такої кампанії можуть стати позови проти країн Балтії. За даними SAB, росія готує звернення до Міжнародного суду ООН, звинувачуючи Латвію, Литву та Естонію в нібито дискримінації російськомовного населення.
- Латвійська розвідка стверджує, що відповідні матеріали вже підготовлені та можуть бути подані найближчим часом. У SAB наголошують, що твердження про «утиски російськомовних» роками залишалися одним із ключових елементів російської пропаганди. Тепер же кремль намагається перевести ці наративи у площину конкретних юридичних дій, використовуючи міжнародні інституції для просування власних політичних інтересів.
- У звіті також зазначається, що москва намагається координувати подібні дії з іншими дружніми режимами та вивчає досвід Ірану щодо використання міжнародних судових механізмів у протистоянні із західними країнами.
5. Індія збільшила закупівлі російської нафти, скориставшись послабленням санкційного тиску та перебоями на світовому нафтовому ринку.
- У травні 2026 року імпорт російської нафти до Індії сягнув у середньому 1,76 млн барелів на добу, що на 63% більше порівняно з лютим. Зростання поставок відбулося на тлі пом'якшення окремих американських обмежень щодо російської нафти.
- У Вашингтоні розраховують, що додаткові обсяги сировини на ринку допоможуть стримати зростання світових цін на енергоносії та зменшити наслідки нестабільності навколо Ормузької протоки.
- Попри санкції Заходу, Індія залишається одним із найбільших покупців російської нафти. Після початку повномасштабної війни проти України російські компанії були змушені переорієнтувати експорт із європейського ринку на азійський напрямок, насамперед до Індії та Китаю.
- Водночас залежність від кількох великих покупців посилює вразливість російського нафтового сектору. Значна частина поставок здійснюється зі знижками, а москва дедалі більше залежить від політичних рішень та економічних інтересів азійських партнерів. Крім того, навіть збільшення фізичних обсягів експорту не гарантує пропорційного зростання доходів російського бюджету.
- За підсумками перших п'яти місяців 2026 року нафтогазові доходи федерального бюджету росії скоротилися приблизно на 30%, що свідчить про збереження серйозного тиску на державні фінанси країни.
6. Окружний суд міста Істад, Швеції дозволив передати Україні суховантаж Caffa, який підозрюють у незаконному вивезенні зерна з окупованих росією українських територій.
- Судно було затримане шведською поліцією та береговою охороною у березні 2026 року в Балтійському морі біля південного узбережжя країни. Підставою для арешту стали порушення правил судноплавства, використання неправдивого прапора та незадовільний технічний стан судна, через який воно було визнане непридатним для безпечної експлуатації.
- Шведський суд визнав затримання законним і постановив, що судно може бути передане Україні. За словами прокурора Гокана Ларссона, рішення підтвердило правомірність арешту та відкрило шлях до передачі суховантажу українській стороні. Українські правоохоронці підозрюють, що Caffa використовувався для перевезення зерна, вивезеного з тимчасово окупованих територій України.
- Після початку повномасштабного вторгнення росія неодноразово звинувачувалася у незаконному вивезенні української сільськогосподарської продукції через порти окупованого Криму та захоплених районів півдня України.
- Рішення шведського суду може стати важливим прецедентом у справах, пов'язаних із незаконним вивезенням українських ресурсів з окупованих територій.
7. Європейський Союз посилює контроль за перевезенням російської нафти.
- Кораблі військово-морської операції ЄС IRINI отримали право затримувати в Середземному морі іноземні танкери, які можуть бути причетними до транспортування російської нафти в обхід санкцій. Про це заявила глава європейської дипломатії Кайя Каллас перед зустріччю міністрів оборони країн ЄС.
- За її словами, для операції IRINI були змінені правила застосування сил і засобів, що дозволить європейським військовим проводити затримання підозрілих суден. Нові повноваження покликані посилити боротьбу зі схемами обходу санкцій та використанням так званого «тіньового флоту», за допомогою якого росія продовжує експортувати нафту на світові ринки.
- Операція Operation IRINI діє в Середземному морі з 2020 року. Спочатку її головним завданням був контроль за дотриманням ембарго на постачання зброї до Лівії, однак тепер її функції розширюються на сферу санкційного контролю.
- Рішення ЄС є черговим кроком у посиленні тиску на російський нафтовий експорт, який залишається одним із головних джерел фінансування російської економіки та війни проти України. Після запровадження 20-го пакета санкцій Євросоюз уже розширив обмеження щодо суден, компаній та посередників, залучених до перевезення російської нафти.
- Останніми місяцями західні країни дедалі активніше намагаються обмежити діяльність «тіньового флоту» росії — мережі танкерів, які часто працюють під зручними прапорами, використовують непрозорі схеми власності та допомагають москві обходити міжнародні санкції.
- Надання військовим кораблям права затримувати підозрілі судна може суттєво ускладнити роботу таких схем і створити додаткові ризики для експорту російської нафти через міжнародні морські маршрути.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
