1. Атаки українських безпілотників змушують російський бізнес витрачати дедалі більше на захист замість розвитку.
- російські підприємства дедалі більше коштів спрямовують на захист від українських атак і відновлення пошкоджених об’єктів замість модернізації та розширення виробництва.
- Витрати на антидронові системи, охорону, страхування й ремонт стають постійною статтею бюджету компаній, тоді як державна допомога залишається обмеженою. Українські атаки зачіпають не лише прикордонні регіони, а й нафтопереробку, енергетику, промисловість і логістику.
- За оцінкою страхової галузі, прямі збитки російської нафтогазової промисловості від атак БПЛА у 2025 році перевищили 100 млрд рублів, а з урахуванням упущеного прибутку та непрямих втрат могли сягнути 1 трлн рублів.
- Попри масштаби втрат, росія не публікує єдиної оцінки сукупних економічних наслідків атак. Водночас виробничі показники свідчать про проблеми в окремих галузях. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у червні 2026 року нафтопереробка скоротилася на 30% у річному вимірі — до 3,8 млн барелів на добу, мінімуму більш ніж за 20 років.
- Виробництво бензину впало приблизно на 20%, дизельного пального — майже на 30%. Ремонт серйозно пошкоджених установок вторинної переробки може тривати шість-вісім місяців.
- Втрати несуть і компанії інших секторів. Ozon у звітності за III квартал 2026 року відобразив 30,1 млрд рублів резервів під збитки, пов’язані з атаками на 11 логістичних об’єктів. Додаткові витрати виникають через обмеження роботи аеропортів: у січні-серпні 2026 року їх запроваджували 2860 разів — у 4,5 раза частіше, ніж за аналогічний період торік. Це спричиняє втрати авіакомпаній, туристичного бізнесу та вантажоперевізників.
- Підприємства також збільшують витрати на власну безпеку. У першому півріччі 2026 року закупівлі антидронових систем через тендери зросли приблизно у 6,6 раза — до 441,3 млн рублів. Обсяг усього російського ринку засобів захисту від БПЛА до кінця року може сягнути 200 млрд рублів.
- Додатковим навантаженням стало страхування. Російська національна перестрахувальна компанія повідомила, що з початку 2026 року резерви та виплати за ризиками тероризму й диверсій, зокрема атаками БПЛА, перевищили 100 млрд рублів. Страховики переглядають тарифи, франшизи й умови покриття, а наявність поліса не гарантує повного відшкодування збитків.
- У результаті російська промисловість змушена витрачати дедалі більше ресурсів на збереження вже наявних потужностей. Гроші, які могли б піти на модернізацію та розширення виробництва, спрямовуються на захист, страхування й ремонт.
- Українські атаки створюють не лише прямі збитки, а й довгострокове зростання витрат, що обмежує інвестиційні можливості російської економіки.
2. російські банки накопичили 7,2 трлн рублів проблемних кредитів без застави: приховані збитки загрожують фінансовій системі.
- У російській банківській системі накопичуються значні ризики через погіршення платоспроможності корпоративних позичальників. Станом на 1 вересня 2026 року обсяг проблемних кредитів підприємствам сягнув 13,3 трлн рублів, або 12,9% корпоративного кредитного портфеля.
- При цьому 7,2 трлн рублів цих позик не забезпечені ані грошовими резервами, ані заставою, яку банки могли б реалізувати для повернення коштів. Потенційні втрати за такими кредитами можуть становити близько 70% вільного капіталу всієї банківської системи — власних коштів банків понад обов’язкові нормативи Центрального банку.
- Формально російські банки залишаються прибутковими: за січень–вересень вони заробили 3,6 трлн рублів, що на 100 млрд рублів більше, ніж за аналогічний період минулого року.
- Однак реальний фінансовий стан сектору може бути значно гіршим, оскільки частина прибутку існує лише на папері. Зокрема, банки продовжують зараховувати до доходів відсотки за реструктуризованими кредитами, які позичальники фактично не сплачують.
- Обсяг таких позик із початку року зріс із 3,4 трлн до 4,6 трлн рублів. Крім того, у звітності не повністю відображені втрати від зниження вартості цінних паперів, зокрема державних облігацій, через які Мінфін фінансує бюджетний дефіцит. Їх оцінюють у 600–700 млрд рублів.
3. росіяни у вересні вивели за кордон рекордні $940 млн через іноземних брокерів.
- У вересні 2026 року росіяни переказали на рахунки брокерів-нерезидентів 80 млрд рублів (близько $940 млн). Це найбільший місячний обсяг за весь час спостережень, свідчить попередня оцінка Банку росії. Попередній рекорд було зафіксовано в травні 2025 року — 52,3 млрд рублів. Виведення капіталу прискорилося після того, як західні банки посилили перевірки та обмеження щодо російських коштів, ускладнивши їхнє зберігання та перекази через традиційну банківську систему.
- Іноземні брокерські рахунки фактично перетворюються на обхідний канал для переміщення грошей за межі росії. Загалом із початку 2025 року росіяни переказали таким способом 695 млрд рублів.
- За оцінками, близько 30% коштів використовують для так званого паркування — зберігання грошей на брокерських рахунках замість валютних банківських депозитів.
- Ще приблизно 10% припадає на переміщення капіталу у зв’язку з переїздом за кордон: брокерський рахунок у таких випадках стає першим етапом подальших переказів.
4. росія змушена перевозити метал через Арктику, щоб уникнути українських ударів.
- росія вперше за 30 років відновила експорт чавуну через арктичний порт Мурманськ, намагаючись убезпечити металургійні поставки від українських атак у Чорному морі. Перехід на новий маршрут збільшує терміни доставки та транспортні витрати, створюючи додаткове навантаження на російську логістику.
- Порт Мурманська повідомив, що вперше з 1996 року почав перевалку чавуну. Понад 180 залізничних вагонів доправили метал з Уралу для пробної відправки партії обсягом 65 тис. тонн до Середземного моря. Доставка через Мурманськ приблизно на 10 днів довша, ніж через Чорне море, а фрахтові ставки до Туреччини майже вдвічі вищі.
- У результаті російські виробники змушені платити приблизно на $100 за тонну більше за транспортування. Ймовірним напрямком поставки стане Туреччина, оскільки імпорт російського чавуну до ЄС заборонений із 1 січня 2026 року.
- Останню партію цього металу з російського чорноморського порту Новоросійськ відправили 31 липня. Раніше росія переорієнтувала значну частину експорту сировини на балтійські порти, однак їхнє перевантаження змушує шукати ще віддаленіші маршрути.
- Перенаправлення вантажів до Мурманська та портів Балтійського моря посилює навантаження на залізничну інфраструктуру, яка не може швидко перебудуватися під нові логістичні потоки.
- Вимушений перехід на довші й дорожчі маршрути демонструє, як українські атаки обмежують можливості росії використовувати чорноморську інфраструктуру для експорту.
- Альтернативні порти не здатні без додаткових витрат і затримок повністю компенсувати ці обмеження.
5. Іран звернувся до росії з проханням поставити зенітні ракетні комплекси С-400 «Тріумф».
- Верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї передав відповідне особисте послання путіну через керівника іранської служби безпеки Мохсена Резаї, який відвідав москву 5 листопада.
- Тегеран розраховує отримати системи протиповітряної оборони, про постачання яких просив росію протягом багатьох років. Новий запит пов’язаний із підготовкою американського військового командування до можливого відновлення масштабних бойових дій проти Ірану.
- Однак перспективи укладення угоди залишаються невизначеними. москва раніше неодноразово допускала можливість продажу С-400 Ірану, але утримувалася від цього через побоювання погіршити відносини з Ізраїлем та іншими країнами Близького Сходу.
- Ще однією перешкодою може стати дефіцит російських систем протиповітряної оборони. Через необхідність захищати власні військові, промислові та енергетичні об’єкти від українських атак росія може не мати вільних комплексів для передачі Тегерану.
- Постійні удари по нафтопереробних заводах, авіабазах та інших об’єктах створюють додаткове навантаження на російську ППО.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
