1. В росії витрати бюджету на науку зменшать до мінімуму більш ніж за 20 років.
- російська влада готує радикальний секвестр витрат на науку, щоб сплатити зростаючий «рахунок» за війну з Україною, який за підсумками перших двох років перевищив 10 трильйонів рублів, а до кінця третього року може перевищити 20 трильйонів.
- Протягом найближчих двох років фінансування цивільної науки з федеральної скарбниці скоротиться на 25%.
- Цього року на дослідження та розробки цивільного призначення держава виділяє 719,7 млрд. рублів, або 2,68% від розміру бюджету. У реальному вираженні фінансування науки скоротиться більш як на 5%.
- У 2025 році витрати на цивільну науку, згідно із законом про бюджет, повинні зменшитися на 17%, до 596,7 млрд рублів, і їхня частка в бюджеті знизиться до 2,34%.
- У 2026 році російський уряд запланував додатковий 10-відсотковий секвестр, до 536 млрд. рублів. При цьому частка наукових асигнувань у скарбниці становитиме лише 2% і стане найнижчою з 2004 року.
2. Китайська компанія вирішила через санкції повернути обладнання, відправлене на найбільший російський ЗПГ-проект.
- Наприкінці березня китайський виробник установок для зрідження газу Wison New Energies відправив в рф два випущені ним агрегати для третьої черги проекту «Арктик СПГ 2».
- Але за кілька днів до прибуття в центр будівництва великотоннажних морських споруд «Новатека», китайське судно розвернулося і вирушило назад.
- Загалом компанія випустила для «Арктік СПГ 2» понад десяток установок. Крім двох відправлених, ще дві готові залишилися в Чжоушані.
- Відмовитись від співпраці з росією Wison змусили американські санкції.
- Коли судно з установками знаходилося вже в дорозі, Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC) внесло до чорного списку китайську та сінгапурську компанії, а також три їхні судна, які доставили до Білокам'янки установки для зрідження газу після того, як США наприкінці минулого року ввели санкції проти «Арктик ЗПГ 2», які заборонили постачання зокрема такого обладнання.
3. росія не здатна перейти на юань через санкції Заходу.
- Країни, які продовжують вести бізнес з росією, стикаються зі зростаючим тиском США, зокрема через загрозу вторинних санкцій.
- Це виявилося ефективним гальмом для подальшого використання юаня в росії, оскільки це душить двосторонню торгівлю та платежі.
- Москва може бути схильнішою прийняти юань, ніж китайські банки. Загрози вторинних санкцій США лякають банки. Ринок вказує на дефіцит юаня в росії, а також на небажання китайських банків надавати ліквідність
4. Болгарська компанія виставила "Газпрому" рахунок на 400 мільйонів євро за порушення контракту.
- "Булгаргаз" вимагає компенсацію за недотримання росією газового контракту в 2022 році.
- В повідомленні йдеться, що болгарська державна газова компанія "Булгаргаз" почала арбітражний розгляд проти російської ТОВ "Газпром Експорт", вимагаючи компенсації в розмірі 400 мільйонів євро за порушення контракту у 2022 році.
- Болгарська компанія звернулася до Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгово-промисловій палаті в Парижі, оскільки російська компанія не відреагувала на пропозицію укласти мирову угоду.
5. Поставки російської нафти продовжують дешевшати, незважаючи на санкції.
- Санкції країн "Великої сімки", спрямовані на те, щоб позбавити Кремль потоку нафтодоларів, не досягають однієї зі своїх ключових цілей – підвищення вартості транспортування російської нафти.
- Вартість доставки російської нафти сорту Urals клієнтам в Азії з російського чорноморського порту Новоросійськ впала до найнижчого рівня з жовтня минулого року.
- За даними цінового агентства Argus Media, доставка російської нафти Urals на північ Китаю з порту Новоросійська зараз коштує $7,2 за барель, що на $3,2 менше, ніж на початку квітня.
- Агентство підрахувало, що частина цих витрат, безпосередньо пов’язана з санкціями, зменшилася до $2,8 за барель, що на $4 менше, ніж на початку квітня.
- Для суден, що перевозять російську нафту з Балтики до Індії, у квітні санкційна премія становила $7,40 за барель, а сьогодні становить лише $4.
- Падіння вартості транспортування дозволяє російським компаніям отримати більшу частину доходу від кожного бареля нафти, який вони продають клієнтам у Китаї та Індії, які зараз є найбільшими ринками країни після того, як європейці припинили купувати, щоб тиснути на Москву через війну в Україні.
- Ця ситуація може розчарувати західних політиків, враховуючи, що десятки танкерів, які раніше брали участь у торгівлі російською нафтою, зупинилися через санкції, введені проти суден країнами "Великої сімки" та їхніми союзниками з жовтня.
- При цьому ціни на російську нафту зараз значно перевищують ціновий ліміт, встановлений країнами "Великої сімки" на рівні $60 за барель. За даними Argus, зараз вона становить близько $75 за барель у Балтійському та Чорному морях, ще приблизно $10 коштує її транспортування до споживачів у Китаї та Індії.
6. Експортери з рф відвантажили 132 тис. тонн вугілля через північнокорейський порт Раджин до Китаю у квітні—травні.
- Востаннє про постачання вугілля до КНДР обсягом 15 тис. тонн повідомлялося у 2021 році.
- Завантаження через Раджин, який не перебуває під санкціями ООН, дозволяє обходити перевантажені шляхи до портів Далекого Сходу і може збільшити постачання до Китаю на 2–3 млн. тонн вугілля на рік.
7. Російські магнати отримали 11 мільярдів доларів дивідендів на бумі військової економіки.
- Російські магнати отримали мільярди доларів дивідендів, оскільки їхні компанії відновили або збільшили виплати на тлі послаблення економічної невизначеності через війну Кремля в Україні.
- Відповідно до даних про дивіденди, принаймні десяток російських бізнесменів заробили понад 1 трильйон рублів (11,3 мільярда доларів) у 2023 році та в першому кварталі цього року. Багато з них мають тісні зв’язки з путіним і включають тих, хто потрапив під санкції через війну, яка триває вже третій рік.
- Очолив список Вагіт Алекперов , ключовий акціонер і колишній президент нафтового гіганта ПАТ «Лукойл» з приблизно 186 мільярдами рублів дивідендів. Він перебуває під санкціями Великої Британії та Австралії, але наразі уникав покарань США та Європейського Союзу.
- Далі йдуть мільярдери Олексій Мордашов з ПАТ «Северсталь» і Володимир Лісін з ПАТ «Новолипецький металургійний комбінат» із 148 млрд і 121 млрд рублів відповідно дивідендного доходу. Мордашов перебуває під санкціями США, Великої Британії та ЄС, тоді як щодо Лісіна немає серйозних обмежень.
- У список також входять соратник путіна-мільярдер Геннадій Тимченко і Тетяна Литвиненко, яка отримала частку в ПАТ «ФосАгро» до того, як її чоловік Володимир потрапив під санкції США в 2023 році.
8. Лідери країн-членів ЄС погодилися зупинити процес вступу Грузії до Євросоюзу, — посол ЄС у Грузії Павел Герчинський.
9. Євросоюз заморозив 30 мільйонів євро, виділених на зміцнення грузинської оборони.
- За словами посла ЄС у Тбілісі Павла Герчинського, нинішня риторика влади Грузії є антизахідною та антиєвропейською.
- «Наміри нинішнього уряду Грузії не зрозумілі для лідерів Євросоюзу. Закон про прозорість іноземного впливу є кроком назад. Також антизахідна, антиєвропейська риторика є абсолютно несумісною з декларованою метою вступу до Євросоюзу. На жаль, на даний момент вступ Грузії до Євросоюзу припинено. Це справді сумно».
- Також Грузія не отримає 30 млн. євро, які планувалося направити Грузії для зміцнення обороноздатності країни.
- «Говорячи про співпрацю у сфері оборони та безпеки, на жаль, маю вам повідомити, що лідери ЄС також вирішили заморозити гроші, які були виділені для підтримки Сил оборони Грузії в рамках Європейського фонду миру. На цей момент гроші, які ми планували перерахувати міністерству оборони, €30 млн, заморожені», — сказав Герчинський.
10. Посли ЄС 10 липня збираються обговорити результати «мирної місії» Угорщини та її роль як країну — голови ЄС
- Під час зустрічі країни ЄС хочуть отримати більшу ясність щодо цих візитів.
- Деякі представники ЄС мають намір обговорити варіанти, як приборкати «деструктивну поведінку» Будапешта.
11. Швейцарія розширила список санкцій проти рф, додавши в нього 69 фізосіб і 86 російських організацій.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
