1. Українські дрони атакували НПЗ «Киришинефтеоргсинтез» у Ленінградській області росії.
- У ніч на 9 листопада українські безпілотники атакували нафтопереробний завод «Киришинефтеоргсинтез» (КІНЕФ) у місті Кіріші Ленінградської області росії. За попередніми даними, на території підприємства зафіксовано можливі зони ураження трьох установок первинної переробки нафти: ЕЛОУ-АВТ-6, ЕЛОУ-АТ-6 та ЕЛОУ-АВТ-2.
- КІНЕФ належить компанії «Сургутнефтегаз» і є одним із найбільших НПЗ росії. Його проєктна потужність становить близько 20 млн тонн нафти на рік. Завод виробляє бензин, дизельне та авіаційне пальне, мазут і нафтохімічну сировину.
2. У росії загострюється паливна криза: «Роснефть» обмежила продаж бензину на АЗС по всій країні.
- У росії розпочалася нова хвиля паливних обмежень. Державна компанія «Роснефть» запровадила ліміти на відпуск пального на своїх АЗС у всіх регіонах країни. Рішення ухвалили після серії українських атак на нафтопереробні заводи, зокрема підприємства, які забезпечують паливом москву та Санкт-Петербург.
- У містах автомобілістам дозволяють заправити не більше 30 літрів бензину та 50 літрів дизельного пального за раз. На трасах ліміти становлять 50 літрів бензину та до 200 літрів дизеля. Також запроваджено повну заборону на заправлення пального в каністри.
- Про обмеження повідомили влада Карелії та міністерство економічного розвитку Забайкальського краю, уточнивши, що вони поширюються на всю мережу «Роснефти» в країні.
- Нова хвиля українських атак зачепила одразу кілька великих НПЗ. Із 30 жовтня були атаковані Новокуйбишевський НПЗ, завод «Башнефть-Новойл» в Уфі, Ярославський НПЗ «Славнефть-ЯНОС», Рязанський НПЗ і НПЗ «Лукойлу» в Кстово. У ніч на 9 листопада українські безпілотники атакували Киришський НПЗ у Ленінградській області, де зафіксували пожежу.
- Атаки також зачепили НПЗ, задіяні в постачанні бензину до московського регіону: Рязанський і Ярославський заводи, а також підприємство «Лукойлу» в Кстово. Загалом із 30 жовтня під удари потрапили чотири нафтопереробні підприємства «Роснефти» та її спільне підприємство з «Газпром нефтью».
3. Мінфін росії змушений збільшувати державний борг, щоб покрити зростаючі потреби бюджету.
- Мінфін росії планує залучити через облігації федеральної позики (ОФП) 2,45 трлн рублів у четвертому кварталі 2026 року, однак установленого законом ліміту внутрішніх запозичень для цього вже не вистачає. Прем’єр-міністр михайло мішустін підписав розпорядження, яке дозволяє відомству перевищити граничний обсяг боргу ще на 1 трлн рублів.
- Фактично уряд змушений послаблювати власні боргові обмеження, аби забезпечити фінансування державних витрат. За дев’ять місяців року Мінфін залучив через ОФП 4,47 трлн рублів із передбачених річним лімітом 6,47 трлн. До кінця року в межах чинного обмеження залишалося 2 трлн рублів, тоді як план на четвертий квартал становить 2,45 трлн. Отже, для його виконання бракувало щонайменше 450 млрд рублів.
- Додатковий трильйон має створити запас на випадок, якщо попит інвесторів на російські держоблігації наприкінці року ослабне. У другому кварталі Мінфіну вдалося розмістити майже 1,7 трлн рублів ОФЗ за три місяці, проте розраховувати на такий самий результат у майбутньому ризиковано.
- Нарощування запозичень дедалі дорожче обходиться російському бюджету. За високої ключової ставки кожен додатковий трильйон рублів боргу означає десятки мільярдів рублів щорічних процентних виплат до моменту погашення облігацій. Тобто уряд не просто позичає гроші для покриття поточних потреб, а створює довгострокові зобов’язання, які обмежуватимуть майбутні бюджетні можливості.
- Витрати на обслуговування боргу конкуруватимуть із фінансуванням інших державних програм. росія потрапляє в боргову пастку: для покриття бюджетних потреб доводиться дедалі більше позичати, а обслуговування накопиченого боргу створює нові витрати й посилює тиск на бюджет.
4. У росії зростає хвиля банкрутств компаній через підвищення податків і падіння попиту.
- За дев’ять місяців 2026 року банкрутами визнали майже 5,4 тис. російських компаній — на 13,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У третьому кварталі зростання прискорилося до 18,5% у річному вимірі: за цей час процедуру банкрутства пройшли 1,8 тис. підприємств.
- Кількість нових справ про банкрутство юридичних осіб за січень–вересень зросла на 23,6% — до 4,6 тис. Водночас було розпочато 49 процедур зовнішнього управління та фінансового оздоровлення проти 39 за перші дев’ять місяців 2025 року, що означає збільшення на 25%. Погіршення ситуації підтверджує й зростання кількості заяв про намір ініціювати банкрутство.
- У третьому кварталі кількість таких повідомлень від самих боржників збільшилася на 35,6% у річному вимірі, від кредиторів — на 13,6%. Зросла й частка справ, відкритих за зверненнями Федеральної податкової служби: з 15,6% до 24,2%. Самі компанії повідомляли про власну неплатоспроможність у 17,2% випадків. російський бізнес одночасно потерпає від падіння споживчого попиту, високої ключової ставки та посилення податкового тиску.
- Минулого року влада підвищила податок на прибуток, а цього року збільшила ПДВ до 22% і посилила фіскальні вимоги до малого бізнесу, обмеживши доступ сотень тисяч підприємців до спрощеної системи оподаткування та нижчих ставок.
5. росія у п’ять разів скоротила плани виробництва пасажирських літаків Ту-214.
- Казанський авіаційний завод у 2027 році планує випустити лише п’ять пасажирських літаків Ту-214 замість 20, які обіцяла влада Татарстану після початку повномасштабної війни проти України. Таким чином, за 2022–2027 роки підприємство може побудувати близько десяти таких лайнерів замість запланованих спочатку 55.
- Початкова федеральна програма 2022 року передбачала поставку 40 Ту-214 до кінця 2027 року, а в редакції 2023-го ціль збільшили до 55. Однак уже з 2024 року плани почали скорочувати. Фактичні результати ще гірші: від початку повномасштабної війни Казанський авіазавод побудував лише два нові літаки. Один виготовили у 2024 році та передали авіакомпанії Red Wings у 2025-му, другий із VIP-салоном у травні 2026 року отримала компанія «Джетлет». Жоден із них не використовується для регулярних пасажирських перевезень.
- Проблеми не обмежуються Ту-214. Після припинення постачання Boeing і Airbus російська влада зробила ставку на чотири вітчизняні моделі — Ту-214, МС-21, SJ-100 та Іл-114-300. За програмою 2022 року до кінця 2027-го авіакомпанії мали отримати 76 МС-21, 82 імпортозаміщені Superjet і 34 Іл-114-300. Однак станом на листопад 2026 року комерційні поставки жодної з цих трьох моделей ще не розпочалися.
- Тепер плани значно скромніші. У 2027 році виробник МС-21 обіцяє передати «Аерофлоту» вісім літаків, ще десять — у 2028-му. Початок поставок SJ-100 перенесли на 2027 рік, а його сертифікація досі триває. Щодо Іл-114-300, то на 2026–2027 роки заплановано лише три машини, першу з яких обіцяють передати замовнику в грудні 2026-го. Згідно з планом 2023 року, до кінця 2026-го російські авіакомпанії мали отримати 159 літаків чотирьох основних моделей, а до кінця 2027-го — 247.
- Фактичне відставання демонструє неспроможність російського авіапрому швидко замінити західні літаки після запровадження санкцій та припинення поставок комплектуючих.
6. Угорщина шукає заміну російському газу на чорноморському родовищі Румунії.
- Угорщина веде переговори з Румунією про закупівлю та транспортування природного газу з чорноморського шельфу, щоб скоротити залежність від російських поставок. Міністр економіки та енергетики Іштван Капітань повідомив, що сторони обговорили можливість не лише постачання газу до Угорщини, а й подальшого його розподілу в інших країнах Центральної Європи. Наступний раунд переговорів має відбутися в Бухаресті за два тижні.
- Основним потенційним джерелом постачання є родовище Neptun Deep, видобуток на якому має розпочатися у 2027 році. За оцінками оператора проєкту OMV Petrom, його запаси становлять близько 100 млрд кубометрів газу, а після виходу на повну потужність видобуток сягне приблизно 8 млрд кубометрів на рік. Це дозволить майже вдвічі збільшити газовидобуток Румунії та перетворити країну на потенційного нетто-експортера газу.
- Раніше повідомлялося про переговори щодо можливого контракту на постачання до Угорщини 1 млрд кубометрів румунського газу щороку. Такий обсяг міг би покрити приблизно 20–25% потреби країни в заміщенні російського імпорту. Однак остаточні обсяги та умови закупівель поки не оголошені.
- Угорщина планує повністю відмовитися від російського газу до осені 2027 року відповідно до графіка ЄС. Окрім Румунії, Будапешт розглядає постачання зрідженого газу через термінал у Хорватії, маршрути через Грецію та Азербайджан, а також використання інфраструктури Польщі й Литви.
- Пошук альтернатив означає відхід нового угорського уряду від енергетичної політики попереднього прем’єра Віктора Орбана, який поглиблював співпрацю з москвою та наполягав на збереженні російських поставок.
- Тепер Будапешт шукає інші джерела газу, що поступово звужує можливості росії утримувати угорський ринок і політичний вплив через енергетичну залежність.
7. росія використала заворушення у Франції для інформаційної атаки та дискредитації влади й підтримки України.
- російська мережа дезінформації намагалася використати масові заворушення у Франції, щоб посилити суспільний розкол, розпалити антиіммігрантські настрої та представити французьку владу нездатною контролювати ситуацію.
- За даними європейських фахівців, кампанію проводила мережа «Операція Перевантаження» (Operation Overload). У жовтні вона поширювала підроблені відео, замасковані під матеріали західних ЗМІ. У них неправдиво стверджувалося, що мігранти ґвалтували протестувальників, а також поширювалися повідомлення про нібито неминучі теракти.
- «Операція Перевантаження» діє з вересня 2023 року та спрямована проти західних політиків, установ і медіа. Її мета — дискредитувати їх, послабити підтримку України та поширювати твердження, що європейські уряди приділяють допомозі Україні більше уваги, ніж внутрішнім проблемам своїх країн. Для цього мережа підробляє новинні відео й газетні заголовки, маніпулює зображеннями та використовує штучний інтелект для клонування голосів.
- Європейська оцінка охоплює період із 7 до 21 жовтня. У документі зазначається, що москва прагнула зобразити французьке керівництво слабким і дедалі авторитарнішим.
- Йдеться про використання вже наявних заворушень для просування вигідних кремлю наративів. кремль використовує внутрішні кризи європейських країн для посилення недовіри до влади, розколу суспільства та послаблення підтримки України.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
