1. російський “Лукойл” під ударом санкцій: компанія оголосила форс-мажор в Іраку.
- російська нафтова компанія “Лукойл” оголосила форс-мажор на іракському родовищі “Західна Курна-2” через неможливість продовжувати роботу в умовах західних санкцій. Обмеження, накладені США та союзниками, фактично паралізували діяльність росіян на одному з найбільших нафтогазових проєктів Іраку.
- За повідомленнями ЗМІ, іракська сторона припинила всі виплати “Лукойлу” — як грошові, так і у вигляді нафти, що ще більше ускладнило становище компанії.
- У москві визнали, що іноземний персонал (крім громадян рф) уже залишив родовище, а сама компанія попередила владу Іраку про можливий вихід з проєкту, якщо ситуацію не буде врегульовано протягом шести місяців.
- Якщо “Лукойл” справді згорне діяльність, це означатиме втрату для росії одного з ключових закордонних енергетичних активів і серйозний удар по спробах кремля утримати позиції на Близькому Сході попри санкційний тиск.
2. В росії провалилося виробництво «імпортозамінних» процесорів Baikal.
- російська компанія «Байкал Электроникс» визнала провал спроби налагодити серійне виробництво «вітчизняних» процесорів Baikal M, які кремль подавав як символ технологічної незалежності від Заходу.
- Гендиректор компанії повідомив, що випуск чипів зірвався через дефіцит компонентів, а експеримент із корпусуванням мікросхем на заводі GS Nanotech у Калінінградській області довелося зупинити.
- Процесор Baikal M було презентовано ще у 2019 році — він створений на архітектурі ARM та мав вироблятися за застарілим техпроцесом 28 нанометрів.
- Після початку повномасштабної війни проти України у 2022 році тайванська TSMC, яка виготовляла кристали, повністю припинила співпрацю з російськими компаніями. Як наслідок, росія залишилася без власних високопродуктивних процесорів, а спроби імпортозаміщення виявилися фікцією.
- Ба більше — навіть за умов ізоляції Baikal M залишався дорожчим і менш ефективним, ніж західні аналоги Intel та AMD, повідомляли раніше російські джерела.
- Провал проєкту Baikal демонструє глибоку технологічну відсталість російської електронної промисловості, що не здатна вижити без доступу до іноземних технологій і виробничих потужностей.
3. російський нафтовий експорт до Індії опинився під загрозою: ключові НПЗ відмовляються від поставок з рф.
- На тлі нових санкцій США проти російських енергетичних гігантів «Роснефти» та «Лукойла», Індія — один із головних покупців російської нафти останніх років — масово скорочує імпорт з рф.
- П’ять найбільших індійських нафтопереробних заводів, включно з Hindustan Petroleum, Bharat Petroleum, Mangalore Refinery and Petrochemicals, HPCL-Mittal Energy та Reliance Industries, призупинили закупівлі російської нафти через ризики вторинних санкцій. Разом ці підприємства забезпечували понад 65% усього індійського імпорту з росії.
- Унаслідок цього під загрозою опинилися дві третини російських поставок в Індію — близько 1,2 млн барелів нафти на добу. У грудні обсяги експорту різко скоротяться, а відновлення можливе не раніше середини 2026 року — і лише за умови появи нових посередників.
- Індійські НПЗ уже активно переходять на альтернативні джерела постачання, купуючи нафту зі США, Іраку та ОАЕ. Так, Hindustan Petroleum придбала 4 млн барелів американської та абудабійської нафти, а Mangalore Refinery закупила ще 1 млн барелів іракської Basra Medium.
- Провал російсько-індійського нафтового альянсу, який після початку війни в Україні приніс Москві понад $100 млрд експортних доходів, став одним із найсерйозніших ударів по нафтовій економіці кремля.
4. Apple заблокувала сертифікати російських розробників: корпоративні програми перестали оновлюватися.
- Apple відкликала сертифікати автентичності у російських розробників систем кібербезпеки, що фактично паралізувало роботу низки корпоративних програм у країні.
- Йдеться про DLP-системи (Data Loss Prevention), які використовуються для контролю витоку інформації у державних і корпоративних структурах.
- Через рішення Apple російські компанії втратили можливість оновлювати софт та підтримувати захист від витоків даних на пристроях з macOS. Проблеми виникли ще восени 2025 року, але тепер набули системного характеру.
- Найбільше постраждали великі підприємства та держустанови, залежні від внутрішніх мобільних застосунків та електронного підпису. Цей крок Apple — удар по спробах росії створити власну “цифрову суверенність”: без доступу до міжнародної інфраструктури сертифікації навіть критичні ІТ-рішення країни втрачають працездатність.
5. Австралійський капітал допомагає підтримувати російську нафту через прогалину в санкціях.
- Австралія, яка після вторгнення росії в Україну оголосила про повну відмову від імпорту російського палива, фактично продовжує купувати мільйони тонн нафтопродуктів російського походження.
- Постачання відбувається через треті країни, зокрема Сінгапур та Індію, що дозволяє обійти австралійські санкції. За даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), з 2023 року в Австралію імпортовано понад 3 млн тонн російських нафтопродуктів, офіційно оформлених як поставки з Сінгапуру. При цьому Сінгапур отримав із росії понад 22 млн тонн палива, частину якого було перепродано австралійським компаніям.
- Значні обсяги російської нафти проходили через порт Джуронг, який частково належить інвестиційному фонду Macquarie Bank — одному з найвпливовіших гравців фінансового ринку Австралії.
- Цей зв’язок ставить під сумнів щирість австралійської підтримки України. Серед компаній, які можуть бути залучені до таких схем, називають Trafigura, Vitol, Viva Energy та Shell — всі вони заявили, що діють у межах законодавства, але не надали гарантій, що не купували продукти російського походження.
- Міністр закордонних справ Австралії Пенні Вонг закликала бізнес забезпечити прозорість ланцюгів постачання, щоб «жоден долар австралійських компаній не фінансував незаконне і аморальне вторгнення росії».
- Втім, уряд поки не взяв зобов’язання посилити санкції, визнаючи складність відстеження походження нафтопродуктів. Без додаткових санкцій російські НПЗ і надалі постачатимуть сировину, яка через треті країни потраплятиме в Австралію, приносячи кремлю мільярди.
- Таким чином, виявлена прогалина демонструє, що російська нафта все ще знаходить шлях до австралійського ринку, попри формальні заборони — і підриває єдність Заходу у спробах фінансово послабити москву.
6. У Британії розслідують порушення санкцій через імпорт російської авіатехніки.
- Велика Британія розпочала офіційне розслідування можливого обходу санкцій після того, як з’ясувалося, що майже половина російського імпорту до країни у першій половині 2025 року становила авіаційна продукція.
- Імпорт із росії зріс на 21% — до £80 млн, із яких £36,3 млн припадає на авіаційне обладнання. Ймовірно, йдеться про деталі та технології, заборонені санкціями.
- Порушення санкцій у Британії є кримінальним злочином, за який передбачено штрафи або ув’язнення. Нині перевіряють, хто стоїть за поставками, що могли принести прибуток російському ВПК.
- Це перший відомий випадок імпорту російської авіатехніки до Британії від початку вторгнення рф. Розслідування може призвести до нових обмежень і посилення контролю за постачаннями.
7. ЄС скорочує імпорт російського газу до рекордно низького рівня — лише 13% у 2025 році.
- Європейський Союз очікує подальшого падіння частки російського газу в енергетичному балансі — до 13% за підсумками 2025 року, повідомив представник Єврокомісії.
- Для порівняння: у 2024 році цей показник становив 19%, а ще у 2021 році — 45%. Зниження імпорту пов’язане насамперед із припиненням транзиту через територію України та активним переходом Європи на постачання з альтернативних джерел — Норвегії, США та Північної Африки.
- ЄС також майже повністю відмовився від російської нафти: з 27% у 2022 році до лише 3% торік. Таким чином, енергозалежність Європи від російських вуглеводнів скорочується до історичного мінімуму.
- Для москви це означає подальше падіння експортних доходів і втрату одного з головних фінансових каналів для фінансування війни проти України.
8. США екстрадували з Франції фігурантку справи про незаконні поставки авіадеталей до росії.
- Міністерство юстиції США повідомило про екстрадицію з Франції громадянки Білорусі, яку підозрюють у незаконному експорті авіаційного обладнання до росії, а також у порушенні режиму експортного контролю, контрабанді, відмиванні коштів і шахрайстві.
- За даними відомства, у травні 2022 року громадянка, маючи спільників у США, незаконно придбала американські авіаційні компоненти та переправила їх до москви.
- Обладнання призначалося для використання на літаках, що експлуатуються приватною російською авіакомпанією зі штаб-квартирою в москві та філією в Санкт-Петербурзі.
- Для обходу санкцій вона та її спільники створили мережу фіктивних компаній в Арменії, на Мальдівах та в інших країнах, через які переправляли деталі до росії без необхідних ліцензій Міністерства торгівлі США.
- У матеріалах справи вказано, що йшлося про компанію, у флоті якої є два літаки Airbus A321 з номерами RA-73027 і RA-73028. Ці борти можуть належати московській компанії “Северо-Запад”, що займається приватними перевезеннями. Громадянка білорусі вже постала перед судом у Вашингтоні, де їй висунули низку звинувачень, які можуть передбачати тривале ув’язнення.
- Цей випадок став ще одним прикладом того, як США посилюють переслідування міжнародних посередників, які допомагають росії обходити санкції та підтримувати авіаційну галузь в умовах ізоляції.
