1. Сизранський НПЗ «Роснефти» зупинив роботу після чергової атаки дронів
- Підприємство повністю призупинило переробку через пошкодження технологічного обладнання.
- За оцінками, ремонт може тривати кілька тижнів. Попередньо — до кінця грудня. Під удар потрапила установка первинної переробки АВТ-6, яка забезпечує близько 70% потужності НПЗ. Та сама установка вже отримувала значні пошкодження під час атаки у серпні.
- Завод входить до системи переробки «Роснефти» та має річну потужність близько 8,5 млн тонн. Його зупинка посилює тиск на російський паливний ринок, який і без того працює на межі через регулярні атаки дронів по НПЗ та логістичні збої.
2. Мінфін рф повідомив про різке зростання бюджетного дефіциту, який продовжує стрімко зростати на тлі падіння доходів і зростання витрат у воєнних умовах.
- За підсумками січня–листопада «діра» в бюджеті досягла 4,276 трлн рублів — у 12 разів більше, ніж роком раніше. Фактично кожен дев’ятий рубль, який витрачає уряд, вже не забезпечений доходами.
- Надходження до бюджету практично не зростають: за 11 місяців вони склали лише 32,9 трлн рублів, що означає мінімальне збільшення на 0,7%. Натомість витрати підскочили ще на 12%, до 37,8 трлн рублів, відображаючи пріоритетні для кремля статті — насамперед воєнні.
- Попередній план на 2025 рік передбачав дефіцит у 1,2 трлн рублів, але падіння цін на нафту, зміцнення рубля та уповільнення економіки змусили уряд збільшити прогноз уп’ятеро — до 5,7 трлн. Зараз цей орієнтир вже виглядає нереалістичним.
- За оцінкою Яніса Клюге з Інституту проблем міжнародної безпеки, обсяг витрат зараз майже дорівнює річному плану — до кінця листопада вибрано 87% бюджету.
- За звичайної динаміки грудневих виплат це означає, що фактичний дефіцит може зрости до 8 трлн рублів, або близько 3,6% ВВП.
- Такий масштабний розрив — черговий індикатор того, що російська фінансова модель дедалі гірше витримує навантаження війни.
3. Ціни на російську нафту продовжують падіння до мінімумів від початку війни.
- Обсяги російської нафти, що залишаються в морі без покупців, досягли майже 180 млн барелів — на 28% більше, ніж наприкінці серпня. Це максимум за два з половиною роки.
- москва продовжує виводити нафту в море рекордними темпами, але не здатна її розвантажувати: поставки накопичуються в танкерах, тиснуть на ціни і звужують фінансові можливості кремля.
- Основна проблема — не з експортом, а з розвантаженням. Через скорочення закупівель в Індії та Китаї маршрути стають довшими, дедалі більше партій доводиться перенаправляти, а рейси затягуються. Це створює ефект «плаваючих сховищ», де за два тижні накопичилося ще близько 20 млн барелів, а ціни на російську нафту впали до рівнів початку повномасштабної війни: Urals у Новоросійську — $38,28/барель (мінус $2,8 за тиждень); Балтійські порти — $41,16/барель; ESPO у Тихоокеанських портах — $52,36/барель.
- Середня знижка на Urals щодо Brent зросла до $25,8/барель, майже досягнувши історичних максимумів. Після запровадження санкцій США проти «Роснефти» та «Лукойла» дисконт фактично подвоївся. Індійські та частина китайських НПЗ відмовляються від російських поставок, обираючи менш ризикові поставки інших виробників.
- Водночас росія продовжує вивозити нафту в море: за перший тиждень грудня фізичний експорт навіть зріс із 3,94 до 4,24 млн барелів на добу — але значна частина цих обсягів так і не знаходить покупців.
- росія стикається з подвійним ударом: – експорт формально зростає, але ринок не приймає обсяги, – ціни падають до мінімумів, – рекордні запаси в морі погіршують ліквідність і створюють додатковий тиск на бюджет, який залежить від нафтових доходів.
4. Санкції Трампа проти «Лукойлу» та «Роснефти» загрожують зруйнувати глобальну позицію росії на нафтовому ринку.
- Нові американські санкції проти російських енергетичних гігантів «Лукойлу» та «Роснефти», які офіційно набули чинності 21 листопада, запускають масштабну перебудову світового нафтового ринку.
- Обмеження, запроваджені адміністрацією Дональда Трампа у жовтні, б’ють саме по корпоративному ядру російського нафтового сектору — через ці дві компанії прямо або опосередковано проходить близько двох третин усього експорту російської нафти. Для кремля це удар по головному джерелу доходів.
- За оцінками Reuters, нафтово-газові надходження рф у листопаді впали приблизно на третину порівняно з минулим роком. Прибутки від продажу нафти й газу нині — на найнижчому рівні від початку міжнародних санкцій проти росії через її війну проти України. Туреччина, Індія та Бразилія вже скоротили закупівлі, а російські трейдери дедалі частіше не можуть знайти покупців на окремі партії.
- Попередні заходи Заходу — цінова стеля, обмеження судноплавства, тиск на страхування і фінансування — лише частково били по російських прибутках. Тепер же санкції націлені на сам фундамент російської нафтової інфраструктури.
- Примусове відчуження активів «Лукойлу» та «Роснефти» в Європі, на Близькому Сході, у Африці та Латинській Америці запускає перерозподіл власності великих родовищ, НПЗ та розгалужених збутових мереж. Фактичний вихід російських компаній з цих ринків змінить не лише маршрути постачання, а й саму структуру глобального нафтового сектору.
- Найгостріші зміни — у Східній Європі. У Болгарії влада запровадила державне управління над НПЗ «Лукойлу» і вже запустила процедуру повного відчуження активів. Румунія прискорила продаж НПЗ Petrotel, а Молдова взяла під контроль частину інфраструктури російської компанії.
- У Євросоюзі лишаються лише дві країни, що ще отримують російську нафту трубопроводом «Дружба» — Угорщина та Словаччина. Віктор Орбан, який традиційно блокує європейські санкції, домігся від США тимчасового дозволу для MOL закуповувати російську нафту ще один рік. Але після завершення цього терміну Будапешт також буде змушений відмовитися від імпорту. Якщо Угорщина не змінить позицію, вона перетвориться на останній форпост російської нафти в ЄС — і лише до закінчення строку американського винятку.
- Після закриття з січня останньої лазівки, що дозволяла переробляти російську нафту в ЄС і реекспортувати пальне у Європу, ключові хаби вимушено скоротять обсяги роботи. Під ударом опинився і індійський НПЗ Nayara.
- Попри те що тіньовий флот російських танкерів довгий час допомагав москві обходити обмеження, можливості цього механізму вичерпуються: страхування, фінансування та логістика стають надто ризикованими. росія роками зміцнювала геополітичний вплив через енергетику — купуючи активи, розбудовуючи мережі АЗС, входячи в міжнародні консорціуми.
- Тепер ця стратегія стрімко руйнується. Санкції Трампа запускають процес, який може назавжди переформатувати роль росії у світовій енергетиці. москва опиняється не просто під тиском — вона втрачає ринки, інфраструктуру, партнерів та довгострокові точки присутності, на які спиралася десятиліттями.
- І що довше триватиме санкційний режим, то менше шансів у російських компаній повернути собі колишні позиції.
5. Американський банк пропонує конфіскаційний механізм для компенсації інвесторам за рахунок активів «Лукойлу».
- Американський інвестбанк Xtellus Partners запропонував Міністерству фінансів США використати виручку від продажу іноземних активів «Лукойлу» для компенсації американським інвесторам, які втратили мільярди після заморожування російських акцій у 2022 році.
- До війни західні фонди — зокрема BlackRock, JP Morgan та Goldman Sachs — володіли понад чвертю акцій «Лукойлу» і були змушені списати свої вкладення після вторгнення рф в Україну.
- Xtellus запропонував схему «безготівкового обміну»: американські інвестори передають свої цінні папери назад «Лукойлу», а натомість отримують права на його міжнародні активи. Продаж цих активів дозволив би частково компенсувати збитки.
- Банк діє в інтересах американського мільярдера Тодда Боелі та інвестиційної групи Allied Investment Partners з ОАЕ, які розглядають можливість спільного придбання й подальшого перепродажу активів російської компанії.
- Міжнародні активи російського нафтового гіганта оцінюються у 22 млрд доларів і вже стали об’єктом підвищеного інтересу з боку великих гравців — від Carlyle до Chevron. Після жорстких санкцій США проти «Роснефти» та «Лукойлу» у жовтні 2025 року компанія втратила доступ до більшості своїх закордонних операцій — від Іраку до Фінляндії. За чинними американськими обмеженнями «Лукойл» має лише до 13 грудня, щоб продати свої міжнародні активи. Компанія вже просить продовження терміну.
- Продаж через акції — фактично бартер — дає змогу обійти заборону на грошові транзакції, що діє через санкції. Якщо план буде схвалено, Боелі та Allied Investment Partners зможуть продавати активи «Лукойлу» іншим енергетичним корпораціям.
- Кожен продаж повинен буде погоджений як із «Лукойлом», так і з американським Казначейством. Xtellus, який виник після викупу американських операцій VTB Capital у 2018 році, тепер фактично пропонує нову модель: використання російських корпоративних активів як джерела компенсацій західним інвесторам.
- Це може стати прецедентом для ширшого механізму вилучення та перерозподілу російських активів у межах санкційної політики.
6. Посли ЄС погодили розширення санкцій проти «тіньового флоту» росії.
- Посли країн Європейського союзу погодили нові санкції щодо росії, повідомив редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Йозвяк.
- За його даними, дипломати блоку домовилися додати до санкційних списків:
- дев’ятьох фізичних та юридичних осіб, які сприяють діяльності «тіньового флоту»
- 43 судна «тіньового флоту» (додані до чорного списку)
- 12 людей і дві компанії, які «дестабілізують ЄС».
- За даними Йозвяка, під санкції потрапили офіцери Головного управління Генштабу росії (ГРУ), особи, пов’язані з клубом «Валдай» та громадяни Сполучених Штатів, Франції та Чехії, які, за даними блоку, працюють на росію.
- Посли ЄС мають формально ухвалити нові санкції в п’ятницю 12 грудня.
7. Індія намагається переглянути свою оборонну співпрацю з росією, зміщуючи акцент із закупівель на спільну розробку та виробництво озброєнь.
- Попри багаторічні плани уряду Нарендри Моді зробити країну майданчиком для західних оборонних компаній, різка політика Дональда Трампа штовхає Нью-Делі до більш тісних контактів із москвою.
- Наприкінці жовтня до росії вирушила перша за час повномасштабної війни делегація індійського ВПК — щонайменше шість керівників провідних оборонних компаній, включно з Adani Defence та Bharat Forge. Вони обговорювали виробництво запчастин для російських МіГ-29, систем ППО та іншої техніки, а також створення спільних підприємств в Індії, які потенційно могли б поставляти обладнання і назад у росію.
- москва намагається використати ці контакти, щоб компенсувати технологічну ізоляцію та знайти обхідні шляхи для імпорту комплектуючих.
- Серед учасників зустрічей був топменеджмент Bharat Forge, який займався питаннями спільної розробки компонентів для танків, ракетних систем і майбутніх проєктів у галузі вертолітобудування. Участь також брав генеральний директор Adani Defence and Aerospace Ашіш Раджванші.
- Водночас і Adani Group, і Bharat Forge офіційно заперечують участь своїх керівників, що лише демонструє чутливість теми та небажання публічно афішувати співпрацю з державою, що веде агресивну війну та перебуває під санкціями.
- Для росії це ще одна спроба втриматися на ринку озброєнь і компенсувати власну технологічну деградацію, а для Індії — ризикований маневр між Заходом і країною-агресором, який може ускладнити відносини з партнерами по Quad і звести нанівець попередні спроби переорієнтації на сучасні, а не російські технології.
8. Італійський UniCredit — один із останніх великих західних банків, які досі трималися в росії, — фактично розпочав процедуру виходу з країни.
- Одразу кілька ключових топменеджерів вже залишили свої посади. Паралельно UniCredit Group позбулася майже всього довгострокового портфеля «Юнікредит-лізингу», продавши контракти на 3 млрд рублів російській компанії «ПР-Лізинг». Решту портфеля, просто доведуть до погашення.
- Сукупність цих кроків — масова зміна менеджменту й розпродаж активів — виглядає як чітка підготовка до повного згортання роботи в рф.
- На тлі санкцій, ризиків націоналізації та постійного тиску кремля на іноземний бізнес UniCredit, схоже, обрав те, що рано чи пізно зробила більшість західних банків: мінімізувати присутність, вивести активи та піти, поки це ще можна зробити контрольовано і без прямої втрати всього капіталу.
- російський фінансовий сектор продовжує втрачати міжнародних гравців, а рішення UniCredit — черговий симптом токсичності ринку, від якого відвертаються навіть найстійкіші.
9. Найбільший покупець російської нафти в Індії — корпорація Reliance Industries — фактично випав із числа клієнтів москви й відмовився від нових закупівель, навіть попри значні знижки, якими кремль намагається втримати ринок.
- Одразу чотири з семи головних індійських НПЗ скорочують імпорт російської нафти та повертаються до постачальників, які не перебувають під західними санкціями.
- Reliance, яка ще недавно була ключовим покупцем і отримувала до 500 тис. барелів на добу за контрактом з «Роснефтью», тепер повністю зупиняє закупівлі.
- Останній танкер із російською нафтою має прибути 17 грудня — далі нових поставок не очікують. Компанія намагається мінімізувати ризик потрапляння під вторинні санкції США та ЄС, і саме це стане вирішальним фактором її виходу з російського ринку.
- Для москви це серйозний удар: Reliance забезпечувала такі обсяги, які інші індійські переробники не зможуть замістити в повному обсязі. «Роснефті» доведеться терміново шукати нові ринки, але зробити це буде складно, оскільки навіть дрібні індійські НПЗ — Mangalore Refinery, HPCL-Mittal Energy та інші — уже повністю припинили закупівлі російської нафти.
- Індія, яка довгий час була одним із головних порятунків російського нафтового експорту після початку війни, скорочує свою залежність від російської сировини.
- І все це — наслідок посилення санкційного тиску Заходу, який змушує навіть найбільших гравців ринку відвертатися від росії, щоб не втрачати доступ до глобальної фінансової системи.
