1. У ніч на 11 червня українські БПЛА здійснили масовану атаку на Краснодарський край.
- Однією з головних цілей став Афіпський нафтопереробний завод у Сєверському районі. Афіпський НПЗ — один із найбільших на півдні росії, з потужністю до 9,1 млн тонн нафти на рік і фактичною переробкою близько 7,2 млн тонн у 2024 році.
- Підприємство виробляє бензин, дизель і авіапальне, орієнтоване на експорт. За даними українських джерел, його продукція може використовуватися російською армією, і завод неодноразово ставав ціллю ударів.
- У 2024 році повідомлялося про атаку безпілотників на підприємство в лютому. У 2025 році удари фіксувалися щонайменше 7 серпня, 28 серпня та 26 вересня. Під час серпневої атаки була зупинена установка переробки газу і газового конденсату, а у вересні пошкоджень зазнала установка первинної переробки нафти. У 2026 році пожежі на підприємстві вже виникали після атак 21 січня та 14 березня.
2. Один із найбільших нафтопереробних заводів Поволжя — Куйбишевський НПЗ у Самарській області зупинив переробку нафти після удару українських безпілотників 10 червня.
- Внаслідок атаки та подальшої пожежі були пошкоджені обидві установки первинної переробки нафти АВТ-4 та АВТ-5, кожна потужністю близько 10 тис. тонн на добу.
- Куйбишевський НПЗ входить до самарської групи підприємств «Роснефти» разом із Новокуйбишевським та Сизранським НПЗ і є одним із ключових центрів нафтопереробки в Поволжі. Номінальна потужність заводу становить 7 млн тонн нафти на рік.
- У 2024 році підприємство переробило 4,7 млн тонн сировини та випустило близько 800 тис. тонн бензину, 1,4 млн тонн дизельного пального і 1,3 млн тонн мазуту.
- Удар по Куйбишевському НПЗ посилив кризу в самарському нафтопереробному кластері. Сизранський НПЗ не працює після атаки 21 травня і досі не відновив виробництво, а Новокуйбишевський НПЗ після удару 18 квітня продовжує функціонувати зі зниженою завантаженістю.
- Серія атак на НПЗ змушує російські компанії скорочувати переробку, збільшує витрати на ремонти та поглиблює проблеми з виробництвом нафтопродуктів, які мають критичне значення як для внутрішнього ринку, так і для забезпечення військових потреб.
3. У росії прискорилося зростання цін на бензин на фоні паливної кризи.
- У росії стрімко дорожчає бензин. За даними Росстату, за тиждень із 2 по 8 червня середня вартість пального на АЗС зросла на 0,9%, що стало найбільшим тижневим стрибком із початку року. Перед цим різке зростання відбулося на оптовому ринку.
- Від початку 2026 року оптові ціни на бензин у росії збільшилися на 30–40%, що свідчить про серйозний дефіцит пропозиції та проблеми з виробництвом пального.
- Від початку року бензин у роздрібному продажу подорожчав на 5,6%, а дизельне паливо — на 4,8%. Темпи зростання цін на пальне вже значно випереджають загальну інфляцію, яка за той самий період становила 3,5%.
- Ситуація пов'язана зі скороченням виробництва нафтопродуктів після серії українських ударів по нафтопереробній інфраструктурі.
- Зростання цін на бензин зафіксовано у 79 регіонах росії. Найгірша ситуація спостерігається в окупованому Севастополі, де через дефіцит пального ціни за тиждень підскочили на 7,5%, а продаж бензину здійснюється за талонами.
4. Дефіцит бензину поширився вже на 25 регіонів росії через удари по нафтопереробній інфраструктурі.
- Паливна криза в росії продовжує загострюватися. За даними російських ЗМІ, щонайменше 25 регіонів країни вже зіткнулися з дефіцитом бензину та перебоями в постачанні пального.
- Ще на початку червня проблеми фіксувалися у 15 регіонах, однак за кілька днів ситуація помітно погіршилася. Однією з ключових причин стала серія українських ударів по нафтопереробній інфраструктурі.
- У січні–травні 2026 року російські нафтопереробні заводи зазнали 38 атак, причому лише у травні було зафіксовано 16 ударів — найбільше за весь період повномасштабної війни.
- Наслідки атак уже відображаються на роботі галузі. За оцінками аналітичної компанії OilX, завантаження російських НПЗ від початку року скоротилося на 14% і залишається приблизно на 20% нижчим за довоєнний рівень. Це обмежує виробництво бензину та дизельного пального, створюючи додатковий тиск на внутрішній ринок.
5. Найбільший енергетичний холдинг росії попередив про ризик дефолту.
- Найбільша російська генеруюча компанія «РусГидро», на яку припадає близько 12% виробництва електроенергії в країні, попередила про ризик дефолту через стрімке зростання боргів.
- За прогнозом компанії, до кінця 2027 року її чистий борг збільшиться до 1,3 трлн рублів. У «РусГидро» зазначають, що це може призвести до порушення умов кредитних договорів і навіть крос-дефолту, коли проблеми з одним кредитом автоматично поширюються на всі боргові зобов’язання.
- Причинами фінансових труднощів компанія називає масштабну інвестиційну програму, збитковість далекосхідних активів і тривалий період високих відсоткових ставок.
- Для фінансування енергетичних проєктів на Далекому Сході, які потребують понад 1 трлн рублів протягом найближчих п’яти років, уряд продовжив мораторій на виплату дивідендів «РусГидро» до 2029 року.
- На фоні цих новин акції компанії на московській біржі впали на 10% і оновили історичний мінімум, опустившись нижче рівнів кризи 2008 року. Проблеми «РусГидро» свідчать про зростання фінансового тиску на великі державні компанії росії, які дедалі більше потерпають від дорогих кредитів і високих витрат.
6. російський фондовий ринок продовжує втрачати позиції.
- Після Петербурзького міжнародного економічного форуму, який мав продемонструвати стійкість економіки, песимізм інвесторів лише посилився. Індекс Мосбіржі опустився до 2484 пунктів — найнижчого рівня з жовтня минулого року.
- Від березневого піку ринок уже втратив близько 15%, а капіталізація російських компаній від початку року скоротилася на 3 трлн рублів.
- Особливо різке падіння продемонстрували акції найбільших російських компаній. Папери «РусГідро» обвалилися на 10% після попередження про ризики дефолту, акції нафтових і газових гігантів також продовжили знижуватися.
- Погіршується й ситуація в будівельному секторі: акції одного з найбільших девелоперів країни за місяць втратили до 30% вартості. Інвестори дедалі більше розчаровуються перспективами російської економіки.
- Висока ключова ставка, сильний рубль, який б'є по експортерах, відсутність прогресу щодо завершення війни проти України та посилення санкційного тиску продовжують погіршувати ділові настрої.
- Очікування позитивних сигналів від форуму не справдилися, а ринок отримав чергове підтвердження того, що структурні проблеми російської економіки лише накопичуються.
- Попри високі ціни на нафту, російський фондовий ринок не демонструє ознак відновлення. Від довоєнних рівнів капіталізація російських компаній скоротилася вже приблизно на 13 трлн рублів. Це свідчить про зростання недовіри інвесторів до перспектив економіки країни, яка дедалі сильніше страждає від наслідків війни, санкцій та внутрішніх фінансових дисбалансів.
7. ФІДЕ призупинила членство росії через шахові турніри на окупованих територіях України.
- Міжнародна шахова федерація (ФІДЕ) ухвалила рішення призупинити членство росії на три місяці через проведення шахових турнірів на окупованих територіях України.
- Рішення пов'язане з організацією змагань у Криму, а також на окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.
- Раніше Спортивний арбітражний суд у Лозанні (CAS) зобов'язав Федерацію шахів росії припинити проведення таких турнірів після позову України.
- У ФІДЕ попередили, що невиконання вимог суду може призвести до жорсткіших санкцій, включно з трирічною дискваліфікацією російської федерації. Рішення стало черговим міжнародним ударом по позиціях росії у світовому спорті. Попри історично сильні шахові традиції, вплив країни у цій дисципліні поступово зменшується.
- Після початку повномасштабної війни проти України десятки провідних російських шахістів виступили проти агресії, а понад 200 спортсменів змінили спортивне громадянство, відмовившись представляти росію на міжнародній арені.
8. російський держмесенджер Max прибрали з магазину Huawei за межами росії.
- Просуваний кремлем месенджер Max зіткнувся з новими проблемами. Після видалення з App Store застосунок став недоступним у магазині AppGallery компанії Huawei для користувачів за межами росії.
- При використанні іноземних IP-адрес Max більше не відображається в пошуку AppGallery, а сторінка застосунку не відкривається навіть за прямими посиланнями. Додаток залишається доступним лише для користувачів із російською IP-адресою.
- Таким чином, російський «національний месенджер», який влада намагається позиціонувати як альтернативу західним сервісам, фактично втрачає доступ до міжнародної аудиторії.
- Раніше, 3 червня, Max також зник із App Store компанії Apple.
- Поки кремль намагається створити власну контрольовану інтернет-екосистему, російські IT-продукти втрачають доступ до міжнародних платформ і фактично замикаються всередині російського ринку.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
