1. У росії фактично запускають програму порятунку «Газпрому» після колапсу його газового бізнесу.
- Компанія, яка втратила європейський ринок і отримала рекордні збитки, тепер отримає податкові пільги за рахунок інших гравців галузі.
- Держдума рф схвалила податкову пільгу 64 млрд рублів (близько $787 млн ) для ямальських «дочок» Газпрому (листопад 2026 – серпень 2028) — фактично багаторічну фінансову «подушку» для монополії.
- Заплатять за порятунок державного гіганта незалежні виробники газу: їм підвищать податкове навантаження через вилучення додаткових доходів від індексації цін. Тобто ринок змушують компенсувати збитки компанії, яка сама ж втратила головний напрямок збуту.
- Фінансовий стан «Газпрому» стрімко погіршується: за підсумками минулого року монополія отримала 1,02 трлн рублів збитку, а за січень–вересень цього року показала ще 170,3 млрд рублів мінусу.
- Рішення Держдуми демонструє, що без державної підтримки «Газпром» не здатен утримуватися на плаву. кремль фактично визнає: колись прибутковий газовий гігант потребує ручного порятунку, щоби не завалитися під власними збитками.
2. російський корпоративний сектор опинився під безпрецедентним борговим тиском: у вересні компанії віддавали кредиторам майже 40% прибутку до сплати податків і відсотків.
- За дев’ять місяців боргове навантаження зросло у півтора раза, а за два роки — більш ніж утричі. У центрі визнають, що рівень процентних виплат досяг «надзвичайно високих» значень, фактично з’їдаючи фінансовий простір навіть у формально прибуткових компаній. Це свідчить про структурну фінансову кризу, яка посилюється на тлі дорогих кредитів і падіння інвестиційної активності.
- Особливо проблемною виглядає ситуація в секторі малого та середнього бізнесу. Кредитний портфель скорочується другий місяць поспіль: у вересні — мінус 0,4% у річному вимірі після мінус 0,3% у серпні.
- На 1 жовтня обсяг заборгованості становив 14,1 трлн рублів — такого тривалого негативного тренду не було з 2019 року. Причина — не у слабкості банків, а у втечі самих підприємців від дорогих позик.
- Частка субсидованих кредитів за рік впала з 13,4% до 10,1%, а доступні раніше пільгові програми фактично згорнуті. Бізнес не лише уникає нових запозичень, а й масово достроково погашає вже отримані кредити, намагаючись мінімізувати витрати в умовах стрімкого зростання ставок.
- Таким чином, російська економіка входить у фазу, коли висока вартість грошей блокує розвиток підприємництва, підриває фінансову стійкість компаній і посилює рецесійні ризики — наслідок санкційної ізоляції та провальної макрополітики Кремля.
3. Китай різко скоротив закупівлі російської нафти.
- Китайські державні нафтокомпанії майже повністю зупинили закупівлі російської нафти ESPO — ключового сорту, який становить основу морського експорту рф до КНР.
- Після санкцій США проти «Роснефти» та «Лукойла» навіть приватні китайські НПЗ, які зазвичай працюють із підсанкційними ризиками, відмовляються від російської сировини.
- Додатковий удар завдав ЄС та Британія, які занесли до своїх санкційних списків Shandong Yulong Petrochemical — одного з найбільших покупців ESPO.
- За оцінками Rystad Energy, у листопаді імпорт російської нафти до Китаю може скоротитися на 500–800 тис. барелів на добу, тобто до двох третин від звичайного рівня. Через різке падіння попиту утворився надлишок нафти ESPO, а ціни просіли: зараз сорт продають зі знижкою $4 за барель, тоді як наприкінці жовтня дисконт становив лише 50 центів — раніше ж ESPO іноді йшов узагалі з премією.
- Саме страх вторинних санкцій США, якого раніше китайські компанії не демонстрували, став ключовим фактором: ці заходи Вашингтона можуть стати переломним моментом у російсько-китайській енергетичній співпраці.
4. Велика Британія пришвидшує відмову від російського урану.
- Велика Британія планує повністю припинити імпорт російського урану до 2028 року та перейти на постачання зі США. Раніше британський уряд орієнтувався на 2030 рік, однак після укладення нової «угоди технологічного процвітання» зі Сполученими Штатами Лондон вирішив скоротити строки на два роки.
- Це означає, що залежність Британії від російського ядерного палива буде зведена до нуля вже у середньостроковій перспективі. Британія діє у руслі глобальної західної політики — позбавляється критичної залежності від російських енергоресурсів і диверсифікує джерела постачання.
- Позиція Лондона є очевидною: витіснення росії з ланцюгів постачання ядерного палива — частина довгострокової стратегії енергетичної безпеки та політичної ізоляції москви.
- Таким чином, навіть у чутливому сегменті ядерних матеріалів росія продовжує стрімко втрачати західні ринки, а ключові імпортери остаточно орієнтуються на США та партнерські постачальні ланцюги.
5. Goldman Sachs прогнозує крах світових цін на нафту.
- Аналітики Goldman Sachs попереджають про суттєве падіння цін на нафту в 2026 році — через надвиробництво та профіцит на ринку. За їхніми оцінками, середня ціна Brent може опуститися до $56 за барель, а WTI — до $52.
- Головною причиною прогнозованого обвалу є стрімкий запуск проєктів, відкладених під час пандемії, а також розгортання видобутку країнами ОПЕК+ — включно з росією.
- Такий сценарій створює катастрофічні умови для російських нафтових компаній: падіння прибутковості, тиск на бюджет і можливі зменшення доходів від експорту.
- Goldman Sachs також попереджає, що в екстремальному випадку ціна Brent може знизитися навіть до $40, якщо видобуток поза ОПЕК+ виявиться стійкішим, ніж очікувалось. Банк прогнозує, що лише з 2027 року можливий відновлювальний ріст цін до $80 за барель, але це залежатиме від падіння російських поставок та стабілізації пропозиції.
- Це означає, що санкційний та ринковий тиск на російську нафтову економіку може стати ще гострішим — кремлю доведеться переживати не лише політичну ізоляцію, а й реальні фінансові втрати на фоні знецінення одного з ключових експортних товарів.
6. Одна з найбільших нафтогазових компаній США Chevron розглядає можливість купівлі закордонних активів «Лукойла».
- Для російської компанії це черговий сигнал втрати контролю над власними активами за кордоном через санкційний тиск. Повні санкції проти «Лукойла» мали запрацювати 21 листопада, однак Мінфін США у п’ятницю видав низку тимчасових ліцензій.
- Одна з них дозволяє американським і міжнародним компаніям вести переговори щодо купівлі іноземних активів «Лукойла» до 13 грудня. Це фактично відкриває шлях до подальшого розпродажу російських ресурсів за кордоном.
- За даними джерел, Chevron цікавлять лише ті активи, що перетинаються зі стратегічними напрямами її бізнесу, а не весь портфель «Лукойла». У компанії заявили, що суворо дотримуються чинних законів США і не коментують комерційні переговори.
- Фактична перспектива переходу закордонних проєктів «Лукойла» під контроль американської корпорації підкреслює, наскільки сильно санкції підривають глобальні позиції російського бізнесу.
7. Великі нафто-газові проєкти Казахстану за участю «Лукойла» отримали винятки з американських санкцій.
- За словами міністра енергетики Казахстану Ерлана Аккенженова Вашингтон надав спеціальні дозволи для Карачаганакського проєкту, «Тенгизшевройл» та Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК).
- Ці винятки дозволяють забезпечити безперебійну роботу стратегічних об’єктів, які мають критичне значення для економіки Казахстану та стабільності регіону Каспію.
- При цьому винятки стосуються лише операційної діяльності — ключові обмеження щодо зміни або передачі часток у проєктах залишаються чинними.
- Для росії це рішення не створює стійких гарантій: її участь у казахстанських енергетичних проєктах і надалі залежить від рішень США.
- Фактично москва змушена діяти в рамках правил, які визначають зовнішні гравці, навіть у сферах, що є для неї стратегічними.
8. Вашингтон блокує роботу NIS: Сербія має тиждень, щоб позбутися російських активів.
- У Сербії загострилася ситуація навколо енергетичної компанії NIS, де контрольний пакет належить російським структурам. США відмовили Белграду у продовженні ліцензії для NIS і зажадали повного виходу російських акціонерів.
- Міністр енергетики Дубравка Джедович-Ханданович заявила, що Вашингтон «чітко і недвозначно» дав зрозуміти: у компанії не може бути російської власності.
- 44,85% NIS володіє «Газпром нефть», а загальна частка російських структур оцінюється у €700 млн. Після 21 листопада NIS фактично не зможе працювати без виведення цих активів.
- Попри заяви президента Александра Вучича про відсутність планів націоналізації, у Белграді обговорюють можливий перехід NIS під державний контроль.
- Уряд готується взяти на себе тимчасове управління та визначати обсяг компенсацій.
- США наполягають, що жодних винятків для російських компаній не буде, фактично витісняючи кремль із сербського енергоринку.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
