1. Українські сили увечері 20 лютого завдали удару по АТ «Воткинський завод» в Удмуртії — одному з ключових підприємств російського військово-промислового комплексу, яке виробляє ракети для комплексів «Іскандер-М» і «Тополь-М», а також інших ракетних програм.
- Уражено цехи №22 та №36, після чого на території підприємства спалахнула пожежа. Підприємство розташоване майже за 1,5 тисячі кілометрів від України, що підкреслює здатність ЗСУ завдавати ударів по стратегічних об’єктах глибоко в тилу рф.
- У ніч на 21 лютого під ударом опинилася і Самарська область. Повідомляється про атаку на Нефтегорський газопереробний завод, що належить «Роснефти». За попередньою інформацією, загорілися щонайменше п’ять резервуарів із паливом, вогонь також перекинувся на сусіднє нафтестабілізаційне виробництво.
- Підприємство, введене в експлуатацію ще у 1967 році, має проєктну потужність 0,73 млрд кубометрів газу на рік і є важливою ланкою в переробці природного та попутного нафтового газу.
- Серія ударів по об’єктах військової та паливної інфраструктури демонструє зростаючу вразливість російського ВПК та енергетичного сектору.
- Атаки на ключові підприємства, що забезпечують виробництво ракет і переробку палива, створюють додатковий тиск на російську економіку та військову логістику, посилюючи внутрішні ризики для кремля навіть у віддалених від фронту регіонах.
2. У росії поглиблюється корпоративна криза: понад половина великих компаній завершили 2025 рік зі скороченням прибутків, масово урізають інвестиції та готуються до звільнень.
- Лише 19% компаній продовжували інвестувати у звичному режимі. Третина підприємств суттєво скоротила інвестиційні програми, ще 33% — зменшили їх частково, а 15% повністю заморозили всі проєкти. Фактично бізнес переходить у режим виживання.
- Проблеми ліквідності набувають системного характеру. 72% заявили про зростання дебіторської заборгованості, зокрема через неплатежі з боку держкорпорацій. Це свідчить про розбалансування фінансових потоків навіть у квазідержавному секторі.
- У 62% цивільних підприємств у 2025 році впала прибутковість, зросла частка збиткових компаній. Бізнес стикається з різким підвищенням витрат, дефіцитом обігових коштів і поступовим вичерпанням внутрішніх резервів.
- Особливо вразливими є містоутворюючі заводи та підприємства в монопрофільних містах: частина вже перевела працівників на неповну зайнятість.
- У другій половині 2026 року можливий перехід до масових скорочень. Серед реальних сценаріїв — згортання виробництва та хвиля банкрутств.
3. росія продала близько 300 тисяч унцій золота.
- У січні Центральний банк рф скоротив золоті резерви до 74,5 млн унцій — це перше зниження запасів із жовтня. москва скористалася історичними максимумами котирувань, аби частково монетизувати резерви.
- Середня ціна золота у січні становила близько 4 700 доларів за унцію. За ринковими котируваннями продаж такого обсягу міг принести бюджету до 1,4 млрд доларів.
- На тлі обмеженого доступу до міжнародних фінансових ринків і заморожених валютних активів кремль дедалі частіше змушений покладатися саме на золото як джерело ліквідності.
- Сам факт продажу резервного активу свідчить про посилення потреби у фінансуванні бюджету в умовах санкційного тиску та зростання військових витрат.
4. Орбан заблокував виділення Україні кредиту ЄС на 90 млрд євро.
- 20 лютого посол Угорщини при ЄС виступив проти механізму залучення коштів через випуск спільного боргу під гарантії бюджету Євросоюзу. Для ухвалення рішення необхідна одностайність усіх 27 держав-членів, що дає Будапешту можливість фактично зірвати пакет.
- Йдеться про кредит, погоджений лідерами ЄС у грудні 2025 року як критично важливу фінансову підтримку для України. Із загальної суми 60 млрд євро планували спрямувати на військову допомогу, ще 30 млрд — на покриття бюджетних потреб. Відсотки мав сплачувати Євросоюз, а повернення основної суми передбачалося після виплати росією репарацій.
- За даними видання, без цього фінансування вже у квітні 2026 року Україна може зіткнутися з дефіцитом бюджету. Позиція Будапешта створює додаткові ризики для стабільності європейської підтримки Києва та посилює внутрішні суперечності в ЄС на тлі війни рф проти України.
5. Витік e-mail-даних викрив глобальну схему обходу санкцій на російську нафту на $90 млрд.
- Журналісти Financial Times розкрили масштабну мережу обходу нафтових санкцій. Причиною викриття стала технічна помилка: майже 50 формально незалежних компаній використовували один приватний поштовий сервер, що вказує на централізоване управління.
- У схемі фігурують 48 структур, зареєстрованих за різними адресами, які координовано експортували російську нафту, приховуючи її походження та участь підсанкційних виробників.
- Після санкцій США проти «Роснефти» та «Лукойла» у жовтні 2025 року ключовим посередником стала маловідома Redwood Global Supply, що швидко перетворилася на одного з найбільших експортерів російської нафти.
- Аналіз митних даних росії та Індії показав: компанії мережі користувалися спільною ІТ-інфраструктурою, що дозволяло маскувати реальних учасників угод і ускладнювало контроль за дотриманням цінових обмежень.
- Задокументований обсяг операцій перевищує $90 млрд, але реальні масштаби можуть бути значно більшими.
- У ЄС уже заявили, що матеріали розслідування можуть стати підставою для нових санкцій проти всієї екосистеми посередників.
6. Південна Корея може долучитися до програми НАТО з постачання озброєння Україні.
- Сеул розглядає різні формати підтримки, зокрема приєднання до ініціативи Prioritized Ukraine Requirements List (PURL) — механізму, що дозволяє країнам-партнерам фінансувати закупівлю критично важливого озброєння для Києва.
- Від початку повномасштабної війни Південна Корея обмежувалася гуманітарною та нелетальною допомогою, однак нині підхід може змінитися.
- Програму PURL було запущено НАТО у липні 2025 року після скорочення прямої військової допомоги Україні з боку США за президентства Дональда Трампа. Ініціатива передбачає координацію внесків через спеціальний фонд Альянсу, за рахунок якого фінансуються закупівлі американського озброєння та обладнання відповідно до пріоритетних потреб української армії. Зокрема, через цей механізм Україна отримує зенітні ракети для систем ППО Patriot.
- Можливе приєднання Південної Кореї — однієї з провідних економік Азії та великого виробника високотехнологічної продукції — означало б розширення міжнародної коаліції підтримки України та посилення ресурсної бази для закупівлі сучасного озброєння.
- Для росії це стало б черговим сигналом про зростаючу міжнародну ізоляцію та розширення географії військово-технічної підтримки Києва.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
