1. Найбільші енергетичні компанії росії за останній рік витратили щонайменше 1 млрд руб. на закупівлю засобів протидії безпілотникам.
- "Роснефть" закупила для захисту власних об'єктів переносні комплекси протидії безпілотникам, антидронові рушниці, а також стаціонарні системи радіоелектронного виявлення та придушення дронів.
- Проте все це не допомогло убезпечити нафтопереробні заводи від нальотів українських дронів, які стали масовими з лютого цього року.
- Зокрема, у березні безпілотники завдали ударів по найбільшим НПЗ росії та паралізували 13% від сумарної потужності діючих первинних установок переробки нафти.
- Якщо враховувати лише НПЗ, які випускають бензин та дизельне паливо, то економіка росії втратила близько 9% виробництва, або 77,4 тис. тонн на добу з розрахунку на нафту, що переробляється.
2. Імпорт Китаю російського вугілля впав через значне імпортне мито.
- Китайські закупівлі російського вугілля впали в перші два місяці року після того, як Пекін знову запровадив мита на імпорт, які зробили російські поставки менш конкурентоспроможними.
- У той час як загальний імпорт вугілля Китаєм за січень і лютий зріс на 23% в річному обчисленні до 74,5 млн тонн, продажі росії впали на 22% до 11,5 млн тонн, згідно з останніми митними даними.
- Мито на імпорт було відновлено на початку року, хоча інші великі постачальники, такі як Індонезія та Австралія, не постраждали через угоди про вільну торгівлю з Пекіном.
- У лютому США запровадили санкції проти російських експортерів вугілля, включаючи АТ «Суек», найбільшого в країні виробника палива, і ПАТ «Мечел».
- Це стримує інтерес з боку покупців у Китаї, які стурбовані можливістю покарання, яке може включати обмеження доступу до послуг доставки чи банківських послуг.
3. Дев'ять китайських банків повністю перестали приймати платежі в юанях із росії.
- Вони почали повідомляти про це своїх клієнтів і повертати назад транзакції.
- Серед таких кредитних організацій КНР — Ping An Bank та Bank of Ningbo (займають 13-те та 15-те місця з капіталізації відповідно).
- Причиною нових обмежень стали побоювання введення вторинних санкций та тиск з боку США.
- З кінця грудня 2023, після введення 12-го пакета санкцій проти рф, у росії почались проблеми з розрахунками не тільки с Китаєм, а і з Туреччиною.
4. Постачання зрідженого природного газу з росії до Японії у лютому зросли на 8% порівняно з аналогічними показниками у лютому 2023 року. Про це повідомляє міністерство фінансів Японії.
- Загальний обсяг експорту Японії до росії знизився на 33,6%.
- У той самий час обсяг імпорту із росії у Японію зменшився на 10,2%;
- Товарообіг росії та Японії у лютому скоротився на 16,5% і склав $690 мільйонів;
- Імпорт зернових до Японії зменшився на 82,7%.
- Постачання автомобілів скоротилося на 4,5% порівняно з лютим 2023 року;
- На 31,7% впали постачання вугілля з рф до Японії у лютому порівняно з показниками лютого минулого року.
5. Російський титан продовжує надходити на Захід.
- Після лютого 2022 року західні фірми закупили титановий метал на сотні мільйонів доларів у російської компанії, яка має тісні зв'язки з оборонною промисловістю країни.
- Ці закупівлі ілюструють, що Захід, як і раніше, залежить від росії щодо деяких товарів, незважаючи на обіцянки розірвати економічні зв'язки з Москвою. У випадку з титаном така залежність викликає побоювання щодо безпеки, оскільки цей метал життєво важливий для виробництва як комерційних, так і військових літаків.
- Титанова компанія «ВСМПО-Авісма» не потрапила під санкції США чи Європейського союзу, незважаючи на те, що частково належить «Ростеху», оборонному конгломерату, який володіє сотнями компаній і перебуває під американськими та європейськими санкціями.
- У 2022 році «ВСМПО-Авісма» експортувала близько 15 000 тонн титану на суму 370 мільйонів доларів, причому переважна більшість із них була відправлена до західних країн, очолювали список Німеччина, Франція, США та Великобританія.
- У 2023 році компанія, яка є монополістом у росії, експортувала титану на суму не менше 345 мільйонів доларів.
6. Росія збільшила постачання алюмінію до ЄС на тлі ризику запровадження нових санкцій.
- Обсяг експорту російського необробленого алюмінію до країн Євросоюзу у січні 2024 року зріс на 66% до грудня минулого року до 26 253 т. Про це свідчать дані Євростату.
- У грошовому вираженні росія продала металу на 59,3 млн. євро (+63%).
- Зростання, ймовірно, пов'язане з активністю європейських трейдерів, які збільшили обсяги закупівель у росії через побоювання заборони на постачання російського алюмінію.
7. США вимагають від Raiffeisen розірвати угоду з російським алюмінієвим королем.
- США чинять тиск на Raiffeisen Bank International, щоб австрійський банк відмовився від планів купівлі частки вартістю 1,5 млрд євро у Strabag, підконтрольній російському бізнесмену Олегу Дерипасці.
- Втручання Вашингтона, швидше за все, зірве продаж, який міг стати однією з найбільших угод західної компанії з росією з початку війни, і посилить тиск на австрійську групу, яка обробляє міжнародні платежі росіян на мільярди євро.
- Банк назвав цю угоду способом розблокування мільярдів євро, що застрягли в рф, і визнав її необхідною для послаблення зв'язків із росією.
8. Рішення про конфіскацію доходів від заморожених російських активів на користь України на саміті лідерів Європейського Союзу, який почнеться сьогодні в Брюсселі, ухвалено не буде.
- Угорщина виступає проти спрямування цих коштів на купівлю зброї для ЗСУ.
- "Серед більшості країн-членів ЄС є спільне розуміння того, що конфісковані кошти мають піти на купівлю зброї та боєприпасів для ЗСУ. Однак, проти цього виступає Угорщина, заявляючи, що ці гроші мають піти на що завгодно, але не на зброю для українців".
9. Австрія виступає проти передачі доходів від заморожених російських активів на закупівлю зброї для України, заявив австрійський канцлер Нехаммер перед самітом лідерів ЄС.
- "Поки що ми знаходимося в процесі обговорення цього питання. Для нас, як країни з нейтральним статусом, важливо, щоб гроші, які ми схвалюємо, не були витрачені на зброю та боєприпаси. Спочатку обговорювалося, що вони мають бути інвестовані у відновлення в Україні, і я думаю, що це розумна пропозиція", – сказав канцлер Австрії.
10. Міністри сільського господарства Литви, Латвії, Естонії, Польщі та Чехії звернулися до Європейської комісії із вимогою заборонити імпорт російського та білоруського зерна до ЄС.
- Відповідну заяву оприлюднило литовське Мінагро. У зверненні також є прохання забезпечити співпрацю країн-членів ЄС, щоб це обмеження застосовувалося на всій території блоку.
- Міністри указаних країн наголосили, що важливо реалізувати заходи, спрямовані на запобігання потраплянню краденого зерна з України на європейський ринок.
- На думку міністра сільського господарства Литви Кястутіса Навіцкаса, санкцій ЄС проти росії недостатньо, тому необхідні додаткові заходи щодо обмеження доступу російських товарів на ринок ЄС.
Більше на https://t.me/UA_ONews
