Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 23.03.2025

Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок  санкцій, станом на 23.03.2025

1. ГУР оприлюднило дані про тіньовий флот рф, що перевозить 60% нафти.

- ГУР МО України повідомило, що у 2024 році більше 60% морського експорту нафти рф перевозилося тіньовим флотом, уникаючи санкцій.

- Загальна сума експорту – понад 80 млрд євро. На порталі War&Sanctions список із 387 танкерів, що транспортують російську нафту.

- Змінено дані щодо суден, які використовують “зручні” прапори та компанії з ОАЕ, Індії, Китаю та інших країн для обходу санкцій.

- 90% цих танкерів не мають західного страхування, що створює загрозу екологічних катастроф у разі аварій.

2. У 2025 році майже половина російських компаній готується до скорочення персоналу.  

- Згідно з даними, 25,6% компаній планують масові звільнення вже впродовж найближчих трьох місяців. Ще 8% не виключають скорочення до кінця року, а близько 7% розглядають цю можливість у наступні шість місяців.  

- Найбільше під загрозою опиняться працівники обслуговуючих підрозділів — про це заявили 46,6% опитаних компаній. У 24,4% випадків можуть бути скорочені виробничі працівники, а в 22,6% — топменеджери та лінійні керівники. Лише 6,4% компаній планують скорочення IT-фахівців.

- Масове скорочення персоналу є черговим свідченням економічних труднощів у росії, що продовжують посилюватися на тлі санкцій та зниження ділової активності.  

3. У росії виник гострий дефіцит ліків від аутоімунних захворювань .

- У росії посилюється криза в системі охорони здоров'я — цього разу через гострий дефіцит життєво необхідних ліків для пацієнтів з аутоімунними захворюваннями.  

- У російських лікарнях з осені 2024 року спостерігається брак препаратів на основі інфліксимабу. За даними аналітичної компанії RNC Pharma, у 2024 році на російський ринок надійшло лише 52 тисячі упаковок інфліксимабу, що на 46% менше порівняно з 2023 роком.

- Водночас поставки американського препарату від MSD повністю припинилися ще у 2023 році.  

- Інша аналітична компанія, DSM Group, повідомила, що у 2024 році державні лікарні отримали 59,36 тисячі упаковок препаратів з інфліксимабом, а за січень 2025 року — лише 1,25 тисячі. Через аптеки за весь 2024 рік було продано лише 190 упаковок, що свідчить про катастрофічну нестачу ліків.  

- Ситуація стає дедалі критичнішою: аптечні агрегатори вказують на повну відсутність цих ліків у більшості регіонів. Деякі упаковки ще можна знайти в Москві, Санкт-Петербурзі, Башкирії та Татарстані, але навіть там пацієнти скаржаться на недостовірність інформації щодо наявності ліків.  

- Цей дефіцит став ще одним показником системних проблем російської охорони здоров'я, які посилюються на тлі міжнародних санкцій та економічної кризи.

4. Новообраний президент МОК планує обговорити повернення росії на Олімпійські ігри.  

- Кірсті Ковентрі, яка стане першою африканкою на посаді президента Міжнародного олімпійського комітету (МОК), заявила про намір розпочати переговори щодо можливого повернення росії на Олімпіаду. Вона виступає проти відсторонення країн від участі у змаганнях через війни.  

- На Олімпіаді в Парижі у 2024 році російські спортсмени виступали лише в нейтральному статусі — це було покаранням за повномасштабне вторгнення москви в Україну.  

- Ковентрі, дворазова олімпійська чемпіонка з плавання, яка представляла Зімбабве, зазначила, що не бачить послідовності в підході до ізоляції росії, тоді як в Африці також тривають збройні конфлікти. «Так, я проти заборони участі країн в Олімпіаді через війни, але вважаю, що кожну ситуацію потрібно розглядати індивідуально».  

- Ковентрі планує створити робочу групу для розробки політики, яка допоможе МОК діяти у ситуаціях, коли спорт втягується у конфлікти.  

- «В Африці зараз відбуваються жахливі конфлікти, і, на жаль, вони не зникають. Нам потрібно думати, як захистити спортсменів і гарантувати їм можливість брати участь в Іграх. Це складний баланс, але важливо, щоб у нашому русі було представлено всіх атлетів», — підкреслила Ковентрі.

5. США продовжили виключення для Угорщини щодо оплати російського газу.  

- Сполучені Штати Америки дозволили Угорщині й надалі здійснювати оплату за постачання російського газу, підтвердив міністр закордонних справ Петер Сійярто після переговорів з турецьким колегою Хаканом Фіданом.

- Це рішення, за його словами, гарантує надійне енергопостачання країни. Раніше подібне виключення було продовжене до травня і для Туреччини. «Газпромбанк», через який здійснювалися платежі за російський газ для Європи з 2022 року, був внесений до санкційного списку США 21 листопада.

- Однак 20 грудня Туреччина отримала тимчасове виключення з цих обмежень. У 2024 році Угорщина імпортувала рекордні 7,6 млрд куб. м російського газу через «Турецький потік».

6. Китай збільшив імпорт російського алюмінію. У лютому Китай закупив російський алюміній на рекордні $491 млн, що призвело до безпрецедентного зростання частки російського металу у загальному імпорті — з 26,5% рік тому до 36,3%.  

- Серед інших значних постачальників алюмінію до Китаю були Малайзія (11%) та Таїланд (10,5%). Загалом китайські компанії у лютому збільшили імпорт алюмінію на 15% у порівнянні з минулим роком, до $1,35 млрд.

7. Європейський Союз більше не розраховує на підтримку Угорщини щодо ключових питань, пов’язаних з Україною.  

- Прем'єр-міністр Віктор Орбан послідовно виступає проти посилення військової допомоги Києву та його інтеграції в ЄС. На зустрічі лідерів ЄС у Брюсселі було прийнято рішення публікувати заяви від імені 26 країн, ігноруючи незгоду Угорщини.  

- Після того, як Орбан намагався зірвати пропозиції з підтримки України через припинення допомоги від США, інші країни продовжили рухатися без нього. Дипломати зазначили, що Угорщина обрала шлях ізоляції та "неліберальної демократії", і тепер блок рухатиметься вперед без неї. ЄС продовжує підтримувати "мир через силу", допомагаючи Україні зміцнити оборонний потенціал.

- Хоча вітаються зусилля США щодо припинення війни, Європа не планує змінювати свою позицію та продовжуватиме матеріально підтримувати Київ.

8. Китайська компанія Sinopec Shanghai Petrochemical різко скорочує імпорт російської нафти — рішення, яке стало несподіванкою на тлі нещодавнього значного зростання закупівель.

- У 2024 році компанія закупила у росії 1,22 млн тонн вуглеводнів, що становило приблизно 9% від загального обсягу її закупівель.  

- Причиною такого раптового розвороту стала зміна політики Sinopec, викликана діями адміністрації Дональда Трампа.

- Китайський нафтохімічний гігант побоюється ризику вторинних санкцій, які можуть бути введені проти організацій, що співпрацюють з російським нафтовим сектором. Прагнучи зберегти доступ до західних ринків і технологій, Sinopec та інші китайські компанії почали обережніше ставитися до закупівель російської нафти. Китай довгий час був одним із ключових покупців російських енергоносіїв, особливо після введення західних санкцій у 2022 році.

- Проте останні події свідчать про зміну настроїв серед китайських імпортерів. Ситуація з Sinopec Shanghai Petrochemical може стати сигналом для інших китайських компаній, які, ймовірно, також переглянуть свої контракти з росією. москва тепер змушена шукати нових покупців або збільшувати знижки на свою продукцію, щоб зберегти обсяги експорту.

- Це є чітким показником того, що традиційні партнери росії починають перестраховуватися через зростаючі ризики. Якщо інші компанії підуть за прикладом Sinopec, російський нафтовий експорт може зазнати серйозних втрат.

Більше на https://t.me/Omelyan_News