1. кремль готується до провалу доходів бюджету через санкції Трампа.
- кремль визнає неминучі втрати бюджету після запровадження санкцій США проти російських нафтових гігантів «Роснефть» та «Лукойл».
- москва очікує «удару по казні», масштаби якого поки що складно оцінити. Дві компанії забезпечують близько половини експорту російської нафти — понад 2,2 мільйона барелів на добу. Разом із «Сургутнефтегазом» та «Газпром нафтою», які вже перебувають під санкціями США, під обмеження потрапляє до 70% усього нафтового експорту росії.
- Щоб мінімізувати наслідки, кремль планує задіяти тіньовий флот танкерів і мережу посередників-нафтотрейдерів. У російського уряду залишається приблизно місяць до повного вступу обмежень у силу, протягом якого він спробує перебудувати логістику.
- Навіть скорочення експорту на 5–10% у поєднанні з розширенням знижок на російську нафту може коштувати рф до 120 мільярдів рублів щомісяця — тобто близько 20% від запланованих нафтових доходів. Тенденція залишається негативною: росія входить у фазу фінансового тиску, який загрожує підірвати її здатність фінансувати війну проти України.
2. російська економіка опинилася на межі рецесії.
- Навіть наближений до кремля аналітичний центр ЦМАКП визнає «ризики зриву» через стагнацію промислового виробництва, падіння інвестиційної активності та скорочення рентабельності підприємств до мінімумів часів пандемії.
- За даними центру, головним рушієм зростання залишається споживання населення, проте його потенціал вичерпується. Водночас влада, намагаючись наповнити військовий бюджет, вдруге поспіль підвищує податки, що лише поглиблює економічні проблеми.
- За підрахунками Росстату, промисловість у вересні знову скоротилася на 1% з урахуванням сезонних факторів. Загалом у 2025 році спад спостерігався у п’яти з дев’яти місяців. Особливо різко падає виробництво у цивільних галузях, де за вісім місяців обсяг випуску скоротився на 5,4%.
- За останні три місяці зниження стало «фронтальним» — майже всі сектори, окрім деревообробки та целюлозно-паперової промисловості, демонструють падіння до 6,3% у річному вимірі.
- Таким чином, навіть офіційні аналітичні структури, що зазвичай підтримують урядову риторику, визнають: російська економіка входить у небезпечну фазу стагнації, а наслідки війни та мобілізації ресурсів на військові потреби дедалі глибше підривають її стійкість.
3. Санкції США фактично знищують присутність російської нафти в Європі.
- Адміністрація Дональда Трампа оголосила нові масштабні санкції проти російських нафтових компаній «Роснефть» і «Лукойл», які можуть остаточно витіснити російську нафту з європейського ринку.
- Колишній менеджер «Лукойлу» заявив, що ці обмеження стануть «катастрофічними» для діяльності компанії на континенті. Санкції можуть змусити обидві компанії продати активи в Європі та припинити постачання нафти по наявних трубопроводах.
- Експертка з санкцій Atlantic Council Кімберлі Донован зазначає, що до 21 листопада, коли обмеження набудуть чинності, європейські компанії, які ще зберігають контракти з москвою, будуть змушені переглянути свої угоди.
- Рішення Трампа стало логічним продовженням його заяви про намір домогтися повної відмови НАТО від російських енергоресурсів. США розраховують, що нові заходи скоротять російський експорт нафти приблизно на половину — на 2 млн барелів на добу.
- Особливо сильного удару зазнає «Лукойл»: компанії доведеться продати частки у проєктах від Єгипту до Іраку, що призведе до втрати близько 20% виручки.
- Попри це, Китай і Індія, ймовірно, продовжать купувати російську нафту через знижки та обмежену кількість альтернативних постачальників. Однак у Європі ситуація інша: санкції США фактично блокують обробку платежів через банки ЄС, що ставить під загрозу роботу всіх дочірніх структур «Лукойлу» на континенті.
- Компанія володіє сотнями АЗС у Бельгії, великими НПЗ у Румунії та Болгарії, а також часткою у заводі в Нідерландах. Європейські уряди вже готуються до їхнього продажу: у Румунії заявили, що «Лукойл» буде змушений продати НПЗ Petrotel, у Нідерландах очікують аналогічного сценарію, а болгарський НПЗ «Нефтохім» може припинити роботу вже 21 листопада.
- Те, чого не зміг домогтися Брюссель за роки війни, тепер робить Вашингтон: санкції Трампа фактично знищують економічну присутність російської нафти в Європі.
4. росія роками таємно купувала західні технології для своїх підводних човнів.
- рф створила у водах Арктики систему підводного спостереження, використовуючи обладнання американського та європейського виробництва.
- Технології потрапляли до країни через розгалужену мережу підставних компаній, які маскували справжнє призначення закупівель.
- Серед придбаного обладнання — чутливі гідролокаційні системи, підводні дрони, здатні працювати на глибині до 3 000 метрів, та спеціальні антени. Для встановлення цієї техніки росія використовувала кораблі, що офіційно значилися як науково-дослідні чи комерційні судна.
- Завдяки таким діям москві вдалося створити приховану мережу моніторингу у Баренцевому морі та прилеглих акваторіях. Ця система допомагає відстежувати рух у регіоні й посилює безпеку російських атомних підводних човнів, що діють в Арктиці.
5. ОПЕК готова замінити російську нафту, що потрапила під санкції.
- Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) заявила про готовність збільшити видобуток у разі дефіциту на ринку, спричиненого санкціями США проти російських нафтових гігантів «Роснефть» і «Лукойл». Про це повідомив міністр нафти Кувейту Тарік аль-Румі.
- За його словами, нові обмеження вже викликають підвищений попит на нафту з країн Перської затоки та Близького Сходу. «Ми вже бачимо перші ознаки цього процесу», — зазначив міністр, додавши, що санкції матимуть «позитивний ефект» для світових цін на енергоносії.
- На тлі новин про відмову найбільших індійських НПЗ і китайських державних компаній від закупівель російської нафти ціни на еталонний сорт Brent підскочили на 5,6% — до $66,03 за барель.
- Таким чином, санкції проти росії відкривають додаткові можливості для членів ОПЕК, водночас позбавляючи москву ключових ринків збуту, які раніше допомагали їй фінансувати війну проти України.
6. Зростання фрахтових ставок через заміну російської нафти.
- Швидка заміна російської нафти після нових санкцій США спричинила різке подорожчання фрахтових ставок на супертанкери.
- Покупці сирої нафти з Азії почали шукати альтернативні джерела постачання, що призвело до ажіотажу на ринку морських перевезень.
- За даними Балтійської біржі, у четвер форвардні контракти на базовому маршруті Близький Схід — Китай зросли майже на 16%, досягнувши найвищого рівня з початку 2023 року.
- Контракти на грудень на перевезення великими нафтовими танкерами (VLCC) піднялися ще на 13%.
- Зростання ставок збіглося з оголошенням Білим домом нових санкцій проти «Роснефти» та «Лукойлу». Обмеження фактично виводять з ринку близько 70% російського експорту сирої нафти, змушуючи основних покупців — насамперед Індію та Китай — звертатися до постачальників з Близького Сходу.
- Це різко підвищило попит на судна, що курсують цими маршрутами. «Ажіотаж навколо заміни російської нафти буде значним і тривалим, оскільки під санкції OFAC потрапив широкий перелік виробників», — зазначив Ануп Сінгх, керівник досліджень судноплавства в Oil Brokerage Ltd.
- Санкції США стали продовженням спроб Вашингтона змусити азійські нафтопереробні компанії відмовитися від закупівель російської сировини.
- Попри тиск, росія досі утримує суттєву частку світового ринку: у серпні, за даними Міжнародного енергетичного агентства, її експорт становив близько 7,3 млн барелів на добу, або приблизно 7% глобального споживання нафти та нафтопродуктів.
7. Сенат США готується до голосування за нові санкції проти росії — після кроків Трампа.
- Після того як Дональд Трамп запровадив нові обмеження проти російського енергосектору, Сенат США активізував роботу над масштабним санкційним законопроєктом.
- Співавтори ініціативи — сенатори Ліндсі Грем та Річард Блюменталь — пропонують:
- запровадити високі тарифи на імпорт російської нафти та газу;
- ввести вторинні санкції проти компаній, які допомагають рф у видобутку енергії.
- Грем наголосив, що “Конгрес повинен продовжити тиск на Москву”, і запропонував провести «тиждень росії» у Сенаті — серію голосувань щодо рішень, пов’язаних із війною в Україні.
- Лідер більшості Джон Тун заявив, що Сенат працює в координації з Білим домом, і голосування може відбутися вже протягом місяця.
- Також сенатори розглядають ініціативи про використання заморожених активів рф для допомоги Україні та визнання росії державою-спонсором тероризму. “Тепер немає жодного виправдання для зволікання,” — заявив сенатор Блюменталь.
8. ЄС відклав рішення щодо використання заморожених активів рф до грудня.
- Європейський Союз відклав до грудня ухвалення рішення про використання заморожених російських активів для підтримки України. Лідери країн ЄС доручили Єврокомісії підготувати остаточні варіанти рішень, які розглянуть на наступному саміті. Брюссель очікує досягти згоди до кінця року.
- Йдеться про створення «репараційного кредиту» для України на суму близько 140 млрд євро під заставу заморожених активів Центробанку росії.
- Однак обговорення сповільнилося через позицію Бельгії, на території якої зосереджено найбільшу частину цих коштів. Брюссель наполягає на чітких гарантіях, що країна не нестиме фінансових ризиків у разі реалізації кредитного механізму.
- ЄС продовжує пошук правового рішення, яке дозволить спрямувати російські активи на відновлення України, що стане потужним економічним ударом по москві.
9. Німеччина намагається добитися виключення Rosneft Deutschland із санкцій США.
- Німеччина веде переговори зі Сполученими Штатами щодо можливого виключення дочірньої компанії «Роснефти» — Rosneft Deutschland — із санкційного списку Мінфіну США.
- Rosneft Deutschland володіє частками у трьох німецьких нафтопереробних заводах і перебуває під тимчасовим управлінням регулятора ФРН із 2022 року.
- Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Берлін фактично конфіскував місцеві активи російської компанії, регулярно продовжуючи режим управління.
- Через санкції США, які поширюються на материнську структуру — ПАТ «Роснефть», європейські трейдери, банки та енергетичні компанії заявили про готовність припинити співпрацю з Rosneft Deutschland.
- Велика Британія раніше надала тимчасові винятки для компаній Rosneft Deutschland та RN Refining & Marketing, аби уникнути перебоїв у поставках палива.
- Берлін розраховує знайти покупця з-поза росії для цих активів, аби остаточно позбутися впливу російської держкомпанії на енергетичну інфраструктуру Німеччини.
10. Китай розкритикував санкції США проти російської нафтової галузі.
- Китай різко розкритикував нові санкції США, запроваджені проти російської нафтової галузі, заявивши, що вони «не мають міжнародно-правових підстав».
- У Пекіні наголосили, що торговельне співробітництво з рсією є «законним і легітимним» і триватиме попри тиск Заходу. Представник МЗС КНР Го Цзякун назвав дії Вашингтона «одностороннім залякуванням і економічним примусом», які підривають принципи світової торгівлі та створюють ризики для глобальних ланцюгів постачання.
- Таким чином, Китай фактично дав зрозуміти, що не планує скорочувати імпорт російської нафти.
- Ба більше — Пекін може взяти на себе частину обсягів, від яких відмовиться Індія через тиск США, що потенційно дозволить москві частково компенсувати втрати від санкцій, але ще більше посилить її залежність від Китаю.
Більше на https://t.me/Omelyan_News








!["ТРАМПУ подзвонили з Одеси [Пародія]" - Юрий ВЕЛИКИЙ (ВИДЕО)](https://static.spektrnews.in.ua/img/2025/10/2146/214671_48xx_.jpg)










