1. кремль більше не розраховує на швидкий запуск газопроводу «Сила Сибіру-2» до Китаю, попри попередні гучні заяви.
- Урядовий прогноз рф показує, що до кінця десятиліття країна не зможе значно збільшити постачання газу до Китаю. У 2025 році експорт склав 38,8 млрд кубометрів — близько половини від загального обсягу, який після початку повномасштабної війни впав до мінімуму з кінця 1980-х років.
- До 2029 року поставки зростуть лише до 52,4 млрд кубометрів (+13,6 млрд), що значно менше очікувань кремля. Для порівняння, потужність «Сили Сибіру-2» — 50 млрд кубометрів на рік, і саме її планували як заміну європейського ринку.
- Зростання експорту забезпечать наявні маршрути: у 2027 році запустять далекосхідний напрямок (10 млрд кубометрів на рік) і збільшать прокачку через «Силу Сибіру-1».
- Попри заяви путіна про нібито досягнуті домовленості з Китаєм, жодних підтверджень з боку Пекіна не з’явилося. Це свідчить про відсутність реального прогресу в переговорах.
2. Ситуація в металургії росії погіршується, що добре видно на прикладі Магнітогорського металургійного комбінату( ММК).
- Комбінат почав рік зі збитку 1,4 млрд рублів після прибутку роком раніше, а виручка впала майже на 20% — до 129 млрд рублів. Операційні показники різко погіршилися: EBITDA більш ніж удвічі впала до 8,6 млрд рублів, рентабельність — до 6,7%, а продажі знизилися на 7,4%. Вільний грошовий потік став від’ємним (−14,1 млрд рублів), через що компанія скоротила інвестиції на 24% і перейшла до режиму економії.
- Попри резерви, компанія визнає сповільнення ділової активності в росії та слабкий внутрішній попит. Очікуване сезонне пожвавлення в будівництві виглядає радше тимчасовим, ніж ознакою відновлення.
- Динаміка ММК показує системну кризу: російська металургія втрачає рентабельність, скорочує інвестиції та залежить від нестабільного внутрішнього попиту, який уже не здатен компенсувати втрату зовнішніх ринків.
3. Підвищення податкового навантаження на малий бізнес у росії дало зворотний ефект і призвело до різкого падіння надходжень до бюджету.
- У січні—березні 2026 року податкові збори від малого бізнесу та самозайнятих скоротилися на 22,2% у річному вимірі. Йдеться про надходження в межах спеціальних режимів оподаткування — спрощеної та патентної систем, єдиного сільськогосподарського податку, а також податку для самозайнятих.
- Саме ці джерела є критично важливими для регіональних бюджетів. З 1 січня 2026 року влада різко посилила фіскальний тиск: підвищила ПДВ з 20% до 22%, скасувала пільги зі страхових внесків і суттєво знизила поріг виручки для роботи за спрощеною системою — з 60 до 20 млн рублів.
- Розрахунок був на додаткові 200 млрд рублів доходів. Натомість бізнес почав скорочувати діяльність або йти в тінь, що вдарило по реальних податкових надходженнях.
- Падіння зборів демонструє, що спроби фінансувати війну за рахунок малого бізнесу підривають саму базу оподаткування. Замість стимулювання ділової активності влада посилює тиск, що веде до скорочення підприємництва, падіння доходів регіонів і звуження внутрішньої економічної бази росії.
4. Естонія закликає ЄС запровадити додаткові мита на російські товари, щоб спрямувати ці кошти на відновлення України.
- Про це заявив прем’єр-міністр країни Крістен Міхал. За його словами, Європа вже запровадила масштабні санкції проти росії, включно із забороною значної частини імпорту, а також тарифами на окремі категорії продукції, такі як зерно і добрива.
- Водночас ідея цілеспрямовано використовувати митну політику для фінансування відновлення України поки що не отримала підтримки всередині ЄС. Премʼєр наголосив, що додаткові мита на російські товари могли б стати інструментом компенсації збитків, завданих війною.
- Подібні пропозиції вже обговорювалися: у листопаді минулого року сім країн, включно з Естонією, виступили за введення тарифів на російську продукцію, зокрема сталь і добрива. Однак ця ініціатива не увійшла до 20-го пакета санкцій ЄС.
- За оцінками європейських чиновників, навіть близько 210 млрд євро заморожених російських активів може бути недостатньо для покриття витрат на відновлення України.
5. Індія та Китай різко посилили конкуренцію за російську нафту на тлі перебоїв із постачанням з Близького Сходу.
- Після загострення ситуації навколо Ірану та збоїв у Ормузькій протоці доступні обсяги нафти на ринку суттєво скоротилися. У результаті дві найбільші економіки Азії змушені активніше звертатися до росії як альтернативного постачальника.
- За даними аналітиків Kpler, у квітні Індія та Китай закуповували приблизно однакові обсяги російської нафти — близько 1,6 млн барелів на добу кожна.
- Водночас постачання через Ормузьку протоку різко впали: китайський імпорт цим маршрутом скоротився до приблизно 222 тис. барелів на добу з понад 4 млн до початку війни, індійський — до 247 тис. з майже 2,8 млн.
- Фактичні обмеження в ключовому транспортному коридорі зробили російську нафту більш привабливою — передусім через її знижену ціну. Водночас ситуація підкреслює слабкість позицій росії. Країна змушена конкурувати не якістю чи надійністю поставок, а дешевизною, фактично субсидуючи великих імпортерів.
- Індія вже отримує майже половину імпорту нафти з росії, що посилює залежність від обмеженого кола покупців.
- Китай, маючи значно більші стратегічні резерви, перебуває у вигіднішій позиції та може жорсткіше торгуватися за ціною. Це означає подальший тиск на доходи російського нафтового експорту, який дедалі більше залежить від зовнішніх криз і вимушених знижок, а не стабільного попиту.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
