1. росія відвантажує менше сирої нафти, навіть попри відновлення потоків у ключових балтійських портах.
- Морський експорт російської нафти скоротився, попри відновлення відвантажень через ключовий балтійський порт Приморськ. За чотири тижні до 25 жовтня поставки становили в середньому 3,55 млн барелів на добу — на 30 тис. барелів менше, ніж за попередній чотиритижневий період. Це найнижчий показник за п’ять тижнів.
- Минулого тижня з термінала в Приморську вийшли 12 танкерів проти лише чотирьох тижнем раніше. Після кількох днів простою відвантаження відновилися, а середньодобовий обсяг морського експорту за сім днів до 25 жовтня зріс на 730 тис. барелів — до 3,85 млн барелів. Це найвищий рівень за місяць, однак тижневого відновлення виявилося недостатньо, щоб компенсувати попереднє зниження.
- Одним із чинників збільшення поставок могло стати відновлення роботи російських нафтопереробних заводів після затишшя в українських атаках. За сім днів до 25 жовтня ударів по російських НПЗ не зафіксували, що могло дозволити збільшити переробку та спрямувати частину нафти на внутрішній ринок замість експорту.
- Основними покупцями російської нафти залишаються Китай та Індія. Однак індійські компанії можуть скоротити закупівлі через різке зростання транспортних витрат і появу дешевших альтернатив із країн Перської затоки.
- Повернення близькосхідних поставок до рівнів, близьких до довоєнних, посилює конкуренцію за індійський ринок і створює додаткові ризики для російського експорту.
2. Північний морський шлях не став надійною альтернативою для експорту російської нафти до Азії.
- Північний морський шлях, який росія намагається розвивати як альтернативний маршрут постачання нафти до Азії, залишається залежним від складних льодових умов і допомоги атомних криголамів.
- У липні 2026 року кілька підсанкційних російських танкерів застрягли в льодах протоки Вількіцького під час перевезення нафти до Китаю. Судна кілька днів не могли продовжити рух, і для їхньої проводки знадобилися два атомні криголами.
- Цей випадок демонструє одну з головних проблем арктичного маршруту: навіть у період скорочення льодового покриву судноплавство залишається непередбачуваним. Затримки танкерів і потреба в криголамному супроводі збільшують витрати та ускладнюють планування поставок. Тож Північний морський шлях не гарантує швидшого й дешевшого транспортування нафти до азійських покупців.
- Маршрут поки відіграє незначну роль у російському нафтовому експорті — на нього припадає лише близько 1% морських поставок. Розширення перевезень стримують не тільки природні умови, а й західні санкції, які ускладнюють будівництво та обслуговування спеціалізованих суден. Крім того, розвиток портів та іншої інфраструктури потребує значних інвестицій.
- Спроби росії переорієнтувати нафтовий експорт на арктичний маршрут стикаються з низкою перешкод: складною навігацією, залежністю від атомного криголамного флоту, санкційними обмеженнями та високою вартістю інфраструктури. Це обмежує можливості швидко перетворити Північний морський шлях на повноцінну альтернативу традиційним маршрутам до Азії.
3. Регіони росії скорочують витрати на медицину через дефіцит бюджетів і витрати на війну.
- Російські регіони скорочують фінансування лікарень і поліклінік через бюджетні проблеми, тоді як значні кошти спрямовують на війну проти України та вербування контрактників. У першому півріччі 2026 року регіональні витрати на охорону здоров’я зменшилися на 5,8% — до 999 млрд рублів. Це на 61 млрд рублів менше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомила Рахункова палата росії.
- Фінансування медицини скоротили у 42 регіонах, а в 11 із них урізання перевищило 20%.
- Особливо постраждала програма модернізації первинної медичної допомоги, яка передбачає ремонт застарілих поліклінік. На неї цього року заклали 57,5 млрд рублів — у 2,1 раза менше, ніж торік. За перші шість місяців фактично витратили лише 12,6 млрд рублів, що у 5,2 раза менше, ніж за той самий період 2025 року.
- Загалом витрати регіональних бюджетів за перше півріччя зросли на 5,8% — до 12,579 трлн рублів. Окрім медицини, скоротилося також фінансування національної економіки — на 4,7%, до 231 млрд рублів. На тлі бюджетного дефіциту регіони урізають витрати на базові послуги, зокрема медичну допомогу населенню.
4. росія збільшила виробництво дизелю після домовленостей зі США про постачання пального.
- російські нафтопереробні заводи в жовтні нарощують виробництво дизельного пального після того, як уряд росії видав експортні квоти на тлі домовленостей із США та тимчасового пом’якшення американських санкцій.
- У першій половині жовтня виробництво дизелю скоротилося приблизно до 160 тис. тонн на добу порівняно зі 175 тис. тонн у вересні. Після видачі експортних квот обсяги почали зростати й наближаються до 180 тис. тонн на добу.
- Із серпня в росії діє заборона на експорт дизельного пального. Водночас внутрішнє споживання в жовтні оцінюють приблизно у 140 тис. тонн на добу. За таких обсягів виробництва на експорт може залишатися щонайменше 40 тис. тонн щодня — понад 1 млн тонн на місяць. Із них 200–300 тис. тонн можуть спрямувати до сусідніх країн.
- За словами президента США Дональда Трампа, росія має негайно поставити понад 300 тис. тонн дизелю, ще 500 тис. тонн — у листопаді та додатково 1 млн тонн. За наявності достатніх виробничих потужностей обсяг може зрости ще на 3 млн тонн.
- За даними LSEG, танкер із 40 тис. тонн російського дизелю для Нью-Йорка вийшов у рейс 23 жовтня. У кремлі заявили, що постачання пального до США можуть стати регулярними.
5. У Казахстані росіянам відмовляють у продажу автомобілів через санкції ЄС.
- У Казахстані росіянам почали відмовляти в купівлі автомобілів у дилерських центрах навіть за наявності місцевої реєстрації. Зокрема, такий випадок стався в салоні Skoda в Алмати: працівники відмовилися оформлювати покупку за російським паспортом, пославшись на санкції Євросоюзу та політику чеського виробника.
- Раніше повідомлення про відмови стосувалися переважно росіян, які не проживали в Казахстані. Обмеження під час продажу автомобілів російським громадянам фіксували в дилерських центрах Hyundai, Kia, Toyota, Volkswagen, Chery, Audi, Nissan, Lexus.
- Причини відмов різняться залежно від виробника. У Volkswagen обмеження пояснювали політичною ситуацією, а представник Audi посилався на рішення компанії не продавати автомобілі іноземцям. У Kia росіяни могли придбати машину за наявності посвідки на проживання або документа про податкову реєстрацію з індивідуальним ідентифікаційним номером (ІІН).
- Новий випадок свідчить, що санкційні обмеження дедалі відчутніше впливають на можливості росіян купувати автомобілі за кордоном, зокрема й у країнах, які не приєдналися до санкцій ЄС проти росії.
6. Демократи в Конгресі США готують розслідування угоди Трампа з путіним про постачання російського дизелю.
- Демократи в Конгресі США готують розслідування домовленості Дональда Трампа про постачання російського дизельного пального до США. Вони надіслали листи банкам і портовим адміністраціям із вимогою зберегти всі документи, пов’язані з операціями в межах цієї угоди. Демократи розраховують здобути більшість щонайменше в одній палаті Конгресу за результатами проміжних виборів 3 листопада.
- У листах законодавці попереджають, що постачання російського дизелю до США може спричинити судові позови та розслідування Конгресу. Вони також висловлюють занепокоєння через ризики для національної безпеки, оскільки доходи від продажу пального допомагатимуть фінансувати війну росії проти України.
- Листи надіслали банкам JPMorgan Chase, Bank of America, Citigroup і Morgan Stanley, а також кільком портовим адміністраціям, зокрема адміністрації порту Нью-Йорка та Нью-Джерсі. Тим часом перший танкер із російським дизельним пальним прямує до США.
- Судно Agioi Fanendes під прапором Мальти минулого четверга завантажило 40 тис. тонн дизелю в балтійському порту Приморськ і вирушило до пункту призначення. Очікується, що воно прибуде 7 листопада — після оголошення результатів проміжних виборів до Конгресу.
- Угоду також розкритикував сенатор-республіканець Мітч Макконнелл, звинувативши Трампа в потуранні російському агресору й автократу.
7. Румунія викрила диверсійну мережу, координовану росією, яка могла стояти за підпалом промислового об’єкта.
- Румунська розвідувальна служба заявила про викриття диверсійної мережі, координованої росією, яку підозрюють у причетності до пожежі у вересні на промисловому об’єкті в центральній частині країни поблизу державного підприємства з виробництва зброї.
- Румунські прокурори домагаються екстрадиції двох громадян Білорусі, затриманих у Німеччині, та громадянина України, затриманого в Польщі. Їх підозрюють у причетності до підпалу. За даними розвідки, вони входили до мережі, координатори якої визначали цілями державні й приватні підприємства з виробництва зброї, а також інші об’єкти військового та промислового значення.
- Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що країна стикається з гібридною війною з боку росії, спрямованою на дестабілізацію держав, які підтримують Україну. Серед таких дій він назвав вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Румунії, кібератаки, дезінформаційні кампанії та диверсії.
- Звинувачення пролунали на тлі загострення ситуації в Чорному морі. За повідомленнями, протягом останніх трьох тижнів біля узбережжя Румунії та Болгарії зазнали зіткнень щонайменше вісім вантажних суден, близько 34 моряків загинули або зникли безвісти.
- Раніше Дан звинувачував росію в посиленні атак на східному фланзі НАТО. москва неодноразово заперечувала звинувачення в організації диверсій.
8. Словаччина хоче купувати російські газ і ядерне паливо, доки це дозволяє законодавство ЄС.
- Словаччина має намір продовжувати закупівлі російського газу та ядерного палива, доки це залишається юридично можливим. Про це заявив заступник міністра економіки країни Владімір Шимоняк після зустрічі з російською стороною в москві. Братислава також прагне зберегти безперебійні постачання російської нафти трубопроводом «Дружба».
- Словаччина оскаржила в Суді Європейського Союзу регламент, що передбачає поступову відмову від російського газу. Братислава вважає, що ці обмеження фактично є санкціями, хоча ЄС подає їх як частину плану з відмови від російських енергоресурсів.
- Водночас словацька влада заявляє, що дотримується чинних обмежень Євросоюзу.
- Однією з причин прагнення зберегти закупівлі є довгостроковий газовий контракт, який діє до 2034 року. Достроковий вихід із нього може призвести до багатомільярдних позовів, а перехід на інших постачальників — до зростання витрат. Словаччина також готує нафтопереробний завод до роботи з альтернативною сировиною, однак поки що не поспішає відмовлятися від російської нафти.
- Єврокомісія передбачає припинення її імпорту трубопроводом «Дружба» до осені 2027 року. До того часу Братислава, ймовірно, намагатиметься зберегти постачання, які вважає економічно вигіднішими.
9. Японія збереже участь у російських проєктах «Сахалін-1» і «Сахалін-2» попри санкції.
- Японія не планує виходити з російських нафтогазових проєктів «Сахалін-1» і «Сахалін-2», оскільки вважає їх важливими для енергетичної безпеки. Російський зріджений природний газ (ЗПГ) забезпечує близько 9% японського імпорту цього палива — приблизно 3,6–3,9 млн тонн на рік. Тому Токіо не готове відмовлятися від цих постачань, попри санкційний тиск.
- Водночас Японія суттєво скоротила закупівлі інших російських енергоресурсів. Імпорт російського вугілля зменшився з 10,5 млн тонн у 2021 році до 800 тис. тонн у 2024-му — приблизно на 92%. У січні–липні 2025 року на російську нафту припадало лише 0,1% загального імпорту нафти Японією.
- Токіо скорочує залежність від російських нафти й вугілля, але зберігає доступ до газу із «Сахаліну-2». Японські компанії Mitsui та Mitsubishi володіють відповідно 12,5% і 10% цього проєкту, а довгострокові контракти допомагають забезпечувати стабільні постачання палива. Японія продовжує курс на поступове скорочення залежності від російських енергоносіїв, насамперед нафти й вугілля.
- Однак відмовлятися від проєктів, які забезпечують стабільні постачання газу, Токіо наразі не готове.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
