1. Україна атакувала логістичний центр Wildberries і Рязанський НПЗ.
- У ніч на 29 липня українські безпілотники атакували логістичний комплекс Wildberries у місті Рибне Рязанської області. На оприлюднених очевидцями відео видно масштабну пожежу на території складу.
- Одночасно повідомлялося про вибухи в районі Рязанського нафтопереробного заводу. Рязанський НПЗ є одним із найбільших у росії та вже неодноразово зазнавав ударів українських дронів.
- Попередні атаки призводили до тимчасового зупинення переробки на підприємстві.
- Wildberries, найбільший російський маркетплейс, останніми тижнями став однією з головних цілей українських далекобійних ударів.
2. Україна атакувала один із найбільших НПЗ росії в Пермі.
- Українські безпілотники 29 липня завдали удару по нафтопереробному заводу «Лукойл-Пермнефтеоргсинтез» у Пермі — одному з десяти найбільших НПЗ росії та другому за потужністю підприємству «Лукойлу».
- Президент України Володимир Зеленський підтвердив удар, назвавши його частиною стратегії «далекобійних санкцій», спрямованої на підвищення економічної ціни війни для росії.
- У 2024 році «Лукойл-Пермнефтеоргсинтез» переробив 12,6 млн тонн нафти, випустивши близько 2 млн тонн бензину та 5,3 млн тонн дизельного пального.
- Це вже друга атака на підприємство менш ніж за три місяці: попередній удар по заводу був завданий 7 травня.
3. Українські удари вивели з ладу понад 15% складських площ Wildberries.
- За півтора тижня українські безпілотники вивели з ладу вісім логістичних центрів Wildberries загальною площею близько 860 тис. кв. м, або 15,4% усіх складських площ маркетплейса в росії, які оцінюються у 5,6 млн кв. м.
- Найбільших втрат компанія зазнала після атаки 18 липня на склад в Електросталі Московської області, де було знищено 250 тис. кв. м приміщень. Ще близько 170 тис. кв. м складських площ були охоплені пожежею після удару по логістичному центру в Рязані 29 липня.
- Також внаслідок атак повністю або частково згоріли склади Wildberries у Котовську (Тамбовська область), Краснодарі, Невинномиську (Ставропольський край), районі Шушари у Санкт-Петербурзі, Уткіній Заводі (Ленінградська область) та окупованому Сімферополі. Ще чотири логістичні центри — у Колєдіно (Московська область), Єкатеринбурзі, Воронежі та Зеленодольську (Татарстан) — зазнали атак без масштабних пожеж.
4. Три найбільші термінали росії на Чорному морі обмежили приймання вантажів через атаки українських дронів.
- Три найбільші російські зернові термінали на Чорному морі — КСК і Новоросійський зерновий термінал (НЗТ) у Новоросійську, а також ЗТКТ у Тамані — обмежили приймання зерна, що доставляється автомобільним транспортом.
- Проблеми виникли після серії українських ударів по судноплавству та логістичній інфраструктурі в Азовському й Чорному морях. Раніше росія обмежила рух суден через Керченську протоку після атак безпілотників на зерновози, що фактично паралізувало роботу азовських портів. У результаті зернові потоки з південних регіонів почали переорієнтовувати на чорноморські термінали.
- Проте зростання ризиків для судноплавства та почастішання атак поблизу чорноморських портів призвели до нових обмежень. Термінал ЗТКТ у Тамані потужністю 5,5 млн тонн на рік майже повністю зупинив роботу, оскільки приймає зерно виключно автотранспортом. КСК і НЗТ поки що продовжують працювати із залізничними поставками, однак близько третини їхніх обсягів також раніше надходили вантажівками.
- Сумарна потужність трьох терміналів перевищує 20 млн тонн зерна на рік, що становить близько 40% усього морського експорту російського зерна.
- Додатковим ударом по експортній логістиці стала заборона нічного судноплавства в районі Новоросійська, запроваджена 22 липня через загрозу атак безпілотників. За словами учасників ринку, кількість судновласників, готових заходити до російських чорноморських портів, помітно скоротилася через підвищені ризики.
- Наслідки вже відображаються на експортній статистиці. За оцінками, у липні експорт російської пшениці впав до 1,5 млн тонн — мінімального рівня для цього місяця з 2017 року. Це приблизно на третину менше, ніж торік, і майже удвічі нижче середнього показника для липня за останні п'ять років.
- росія намагається перенаправляти експортні потоки до балтійських портів, які вважаються більш безпечним маршрутом. Також розглядається каспійський напрямок, однак його можливості обмежені, а ризики останнім часом також зростають.
5. росія розглядає встановлення зброї на зерновози через атаки українських дронів.
- російська влада обговорює можливість оснащення зерновозів кулеметами та ракетними установками для захисту від українських безпілотників. Міністерство транспорту, Міноборони та Федеральне агентство морського і річкового транспорту проводять консультації із зернотрейдерами та судновласниками щодо посилення захисту суден в Азовському морі.
- Необхідність таких заходів виникла після того, як атаки українських дронів фактично паралізували судноплавство в Азовському морі. У звичайних умовах через цей маршрут проходить близько 25% російського експорту зерна, однак останні два тижні перевезення суттєво обмежені через удари по портах, суднах і морській інфраструктурі.
- Якщо обмеження збережуться, росія щомісяця втрачатиме від 0,5 млн до 1,5 млн тонн зернового експорту. Це означає скорочення експортної виручки, додаткові втрати аграрного сектору та ускладнення логістики в розпал збиральної кампанії.
6. Податковий тиск на несировинну економіку росії зріс до максимуму за 15 років через фінансування війни.
- Податкове навантаження на несировинні сектори економіки росії у першому кварталі 2026 року досягло найвищого рівня щонайменше за останні 15 років.
- За розрахунками на основі даних Мінфіну та Росстату, ненафтогазові доходи консолідованого бюджету сягнули 31,6% ВВП. У грошовому вимірі держава вилучила з економіки 15,8 трлн рублів, або майже кожен третій рубль квартального ВВП, який становив 49,9 трлн рублів.
- Основними джерелами зростання податкового навантаження стали підвищення податку на прибуток із 20% до 25% у 2025 році та збільшення ставки ПДВ до 22% — найвищого рівня з початку 2000-х років.
- Надходження від ПДВ зросли до 8,1% ВВП проти 6,7% у 2024 році, а від податку на прибуток — до 4,8% ВВП проти 4% роком раніше.
- кремль стрімко вичерпує всі доступні фінансові резерви для фінансування війни. Військові витрати, які порівняно з 2021 роком зросли приблизно вчетверо, вже поглинають кожен третій рубль федерального бюджету.
- Після масштабного вилучення активів бізнесу російська влада дедалі активніше перекладає фінансовий тягар на населення через підвищення непрямих податків і запровадження прогресивної шкали ПДФО.
7. росія нарощує експорт нафти через Арктику, щоб прискорити поставки до Азії.
- росія активізувала використання Північного морського шляху для експорту нафти, намагаючись обійти ризики судноплавства в Червоному морі, де тривають атаки хуситів.
- Цього року арктична навігація розпочалася раніше, ніж торік: у липні маршрутом уже прямують шість танкерів, тоді як за аналогічний період минулого року був лише один.
- Попри збереження морського експорту на рівні понад 4 млн барелів на добу протягом п'яти тижнів поспіль, використання арктичного маршруту не збільшує обсяги поставок. Його головна перевага для російських експортерів — скорочення часу доставки до азійських ринків і швидше повернення танкерів під нові завантаження, що частково компенсує логістичні проблеми.
- Для проходження Північним морським шляхом танкери потребують супроводу атомних криголамів. Зокрема, танкер «Бриз» уже пройшов понад половину маршруту морем Лаптєвих, а біля порту Діксон ще п'ять суден очікують прокладання шляху крізь кригу.
- Перенаправлення потоків через Арктику свідчить про те, що війна та зростання ризиків для міжнародного судноплавства змушують росію перебудовувати логістику експорту нафти, використовуючи дорожчі та складніші маршрути.
- Це підвищує залежність від спеціалізованого криголамного флоту та збільшує витрати на транспортування.
8. Промисловість росії майже припинила зростання: виробництво цементу, сталі, техніки та будматеріалів продовжує падати.
- Промислове виробництво в росії за підсумками першого півріччя 2026 року зросло лише на 0,4% у річному вимірі, свідчать дані росстату. Видобувна промисловість скоротилася на 0,5%, а обробна показала символічне зростання на 0,7%, що свідчить про фактичну стагнацію промислового сектору.
- Найбільше погіршення спостерігається в галузях, пов'язаних із цивільним будівництвом, машинобудуванням та інвестиційною активністю: виробництво цементу скоротилося на 13,2%; будівельної цегли — на 23,2%; чавуну — на 5,8%; нелегованої сталі — на 4,6%; легованої сталі — на 19,2%; готового прокату — на 6,6%; труб і профілів — на 22%.
- Різке падіння також зафіксовано у виробництві машин та обладнання: тракторів — -35,3%; підшипників — -29,5%; двигунів внутрішнього згоряння — -21%; вантажних автомобілів — -12,1%.
- Погіршується ситуація і на транспортному машинобудуванні. Випуск вантажних вагонів скоротився на 34,3%, електровозів — на 10,5%, пасажирських вагонів — на 10,6%.
- Почало скорочуватися і виробництво добрив. У фізичному вимірі воно знизилося на 2,4%, що також узгоджується зі спадом залізничних перевезень цієї продукції.
- Видобуток вугілля зменшився на 1,9% — до 212 млн тонн. Найбільше скоротився видобуток енергетичного вугілля (-5%), тоді як коксівне вугілля продемонструвало приріст на 3,5%.
- Структура промислового виробництва дедалі більше демонструє переорієнтацію економіки на забезпечення військових потреб. Водночас різке скорочення випуску будматеріалів, металопродукції, техніки та обладнання свідчить про ослаблення цивільної економіки, згортання інвестицій та падіння ділової активності.
9. ЄС готує найбільший пакет санкцій проти компаній, пов'язаних із росією.
- Європейський Союз готує новий пакет санкцій, до якого можуть увійти понад 1 600 компаній, що, за оцінкою Брюсселя, сприяють веденню війни росії проти України. Це стане найбільшим одноразовим розширенням санкційного списку юридичних осіб.
- Сукупний річний оборот цих компаній перевищує $20 млрд, а загальна кількість працівників — 265 тисяч.
- У разі схвалення загальна кількість організацій, що перебувають під санкціями ЄС через війну росії проти України, зросте приблизно на 50%.
- Новий пакет зосереджений на окремих компаніях, а не на цілих галузях чи видах продукції.
- Його розробляли кілька місяців, намагаючись охопити підприємства, які досі залишалися поза санкціями, але підтримують російський військово-промисловий комплекс.
- Документ планують представити країнам-членам найближчими тижнями, щоб вони мали достатньо часу для його погодження. Остаточне затвердження санкцій очікується на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у жовтні.
- Окремо ЄС також готує додаткові санкції у відповідь на примусову депортацію українських дітей, які можуть бути ухвалені восени.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
