1. росія загнала у «тінь» рекордні $71 млрд.
- Центробанк рф визнав, що частка рубля в оплаті російського експорту у червні зросла до рекордних 55,5%, а за підсумками другого кварталу перевищила половину — 53,3%. До початку війни цей показник становив лише 14–15%.
- Різке зростання відбулося через санкційний тиск і загрозу вторинних обмежень з боку США для банків, які допомагають росії обходити обмеження. Перехід на розрахунки в національних валютах став для москви вимушеним — такі операції менш прозорі для західних регуляторів, проте є значно складнішими й дорожчими.
- Для цього довелося створювати окрему тіньову інфраструктуру міжнародних платежів, яка працює поза стандартними механізмами світових фінансів.
- Усередині росії проводяться операції у рублях, за кордоном — у юанях чи місцевих валютах, після чого схеми «замикаються». Така система є нестійкою та ризиковою, адже залежить від політичної волі кількох держав, що поки зберігають контакти з москвою.
- За оцінкою самого ЦБ рф, російський експорт у червні становив $32,8 млрд, у другому кварталі — $100 млрд, а за перше півріччя — $196,1 млрд. Водночас близько 40% цих операцій фактично пройшли в «тіні».
- Це еквівалент $13 млрд у червні, $40 млрд за другий квартал і $71 млрд за півріччя. росія дедалі глибше занурюється у тіньові схеми, втрачаючи прозорість фінансової системи, що лише підвищує вразливість перед новими санкціями та посилює залежність від обхідних каналів.
2. На Далекому Сході росії один із найбільших суднобудівних заводів опинився на межі зупинки.
- Через відсутність замовлень оголошено про скорочення 70% персоналу Хабаровського суднобудівного заводу. Якщо у 2023 році на підприємстві працювало понад пів тисячі осіб, то після завершення скорочень залишиться близько 90 працівників.
- Причиною фактичного колапсу заводу стало різке падіння виробничих обсягів та неможливість завантажити потужності новими контрактами. Це ще один прояв деградації російської оборонно-промислової бази, яка страждає від санкцій та відсутності доступу до технологій і ринків.
- Завмерлі верфі демонструють, що гучні заяви кремля про «імпортозаміщення» і розвиток суднобудування лишаються порожніми. Замість нових кораблів — масові звільнення, економічні збитки та соціальна напруга у регіоні, який і без того залежить від держзамовлень.
- Фактична зупинка одного з ключових підприємств на Далекому Сході свідчить про глибші проблеми російської промисловості: країна, яка веде агресивну війну, поступово втрачає можливість підтримувати власний військово-промисловий комплекс.
3. росія збільшила експорт мазуту, але це свідчить про серйозні проблеми в її нафтопереробці.
- На початку серпня морський експорт російських нафтопродуктів зріс до найвищих показників від початку року, при цьому поставки мазуту досягли рекордного рівня воєнного часу — 882 тис. барелів на добу. Це на 48% більше, ніж у липні, і найбільший обсяг з моменту повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
- Однак такий «рекорд» насправді є ознакою слабкості російської нафтопереробної галузі. Через масовані удари українських безпілотників по НПЗ, у рф різко впали обсяги глибокої переробки нафти.
- Замість більш цінних продуктів, таких як дизель, бензин чи авіапальне, москва змушена нарощувати експорт низькоякісного мазуту, який потребує мінімальної переробки.
- У результаті: експорт дизельного пального скоротився до найнижчого рівня цього року — 912 тис. барелів на добу; бензин узагалі не експортується через заборону, введену для покриття внутрішніх потреб; поставки нафтосировини для вторинної переробки впали до мінімуму.
- Замість зміцнення енергетичного сектору, росія фактично деградує у своїй експортній структурі, перетворюючись на постачальника «брудного пального» для країн Азії та Туреччини. Це не лише знижує її доходи, але й робить економіку ще більш залежною від сировинних потоків низької якості.
- Українські атаки дронів, які системно виводять з ладу нафтопереробні заводи, вже змусили кремль приховувати падіння переробки й «маскувати провал» через тимчасове зростання поставок мазуту.
- Але така тенденція свідчить не про силу, а про глибокі проблеми російської економіки під час війни.
4. росія намагається повернути американську компанію Exxon до «Сахаліну-1».
- москва пішла на поступки, дозволивши іноземним інвесторам, зокрема американській Exxon Mobil, розглядати можливість повернення до нафтогазового проєкту «Сахалін-1».
- Указ, підписаний російським керівництвом 15 серпня, демонструє слабкість російської енергетичної галузі, яка втратила критично важливих партнерів і технології через війну проти України та санкції Заходу.
- Щоб відновити участь у проєкті, західні компанії повинні домогтися зняття частини санкцій, укласти контракти на постачання необхідного обладнання та фактично компенсувати росії власні втрати.
- При цьому Exxon ще у 2022 році списала $4,6 млрд збитків, виходячи з російського ринку після вторгнення в Україну, і не поспішає повертатися.
- Навіть якщо формально доступ до «Сахаліну-1» буде відкритий, реальних інвестицій очікувати складно: російська економіка залишається токсичною для Заходу, а нафтогазова інфраструктура стрімко деградує через відсутність сучасних технологій.
- Спроба кремля «повернути» Exxon виглядає радше відчайдушним сигналом про дефіцит ресурсів та провал політики імпортозаміщення.
5. В росії зафіксовано новий антирекорд народжуваності.
- За офіційними даними, у травні 2025 року сумарний коефіцієнт народжуваності впав до 1,376 дитини на одну жінку — мінімуму за останні 19 років. Це вже десятий рік поспіль показник знижується: з 2015-го він обвалився на 22%.
- Особливо тривожним для російської влади стало падіння народжуваності третіх і наступних дітей, яке від початку 2025 року вперше з 1990-х випереджає загальне зниження. Частка багатодітних сімей продовжує скорочуватися, попри масовану державну пропаганду «традиційних цінностей».
- Офіційні програми, що мали на меті підняти народжуваність, фактично провалилися. кремль декларує ціль довести показник до 1,6 у 2030 році та 1,8 у 2036-му, але нинішня динаміка свідчить про протилежне: країна стрімко втрачає демографічний потенціал.
- Для росії це означає довгострокове ослаблення економіки, зростання навантаження на соціальну сферу та дедалі гострішу проблему нестачі робочої сили, що посилює загальну деградацію держави, яка веде війну та втрачає майбутнє.
6. росія втрачає позиції за рівнем життя.
- російська економіка продовжує деградувати на тлі війни та міжнародних санкцій. За даними Міжнародного валютного фонду, у 2025 році рф опустилася на 71-е місце у світі за рівнем ВВП на душу населення, який вважається ключовим показником добробуту громадян.
- Цього року ВВП на душу населення у росії становитиме $14 600 — на $530, або 3,5% менше, ніж торік. З початку війни проти України країна втратила шість позицій у світовому рейтингу.
- Раніше у списку вище вже опинилися Туреччина та Аргентина, а відрив між росією та динамічнішими економіками лише збільшується.
- Прогнози МВФ свідчать, що падіння триватиме: у 2027 році рф відкотиться на 74-те місце, поступившись навіть Туркменістану, а до 2030 року опиниться на рівні дрібних економік на кшталт Суринаму, Санта-Люсії чи Маврикію.
- Такий занепад означає подальше зубожіння росіян і свідчить про те, що економічна модель країни, замкнена на воєнні витрати, не витримує конкуренції навіть із сусідами по регіону.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
