"Іноді мені здається, що я знімаюсь в якомусь фільмі абсурду" - Зоя Казанжи

"Іноді мені здається, що я знімаюсь в якомусь фільмі абсурду" - Зоя Казанжи

Нескінченному. В ролі статистки.

Компанія Nielsen (це світовий лідер у сфері вимірювання аудиторії) зафіксувала, що "Єдиний марафон" дивляться кожного дня всього 4 відсотки населення. 5-6 разів на тиждень – 7 відсотків. Не дивляться ВЗАГАЛІ – 38 відсотків.

"Єдиний марафон" обходиться країні, яка воює і шукає допомогу по всьому світі, щоб відстояти свою незалежність і свою державу, у 1,7 мільярдів гривень. І ці мільярди з наших кишень забирають чотири олігархи – Пінчук, Ахметов, Фірташ та Коломойський. Бо це саме вони найбільші вигодо набувачі нинішнього маразму. Бо це саме вони переклали фінансування своїх телеканалів на плечі і кишені платників податків. Нам же з вами немає більше що фінансувати, правда?..

"Єдиний марафон" за всі часи існування України – найменш ефективний інструмент, який використовує влада.

Розростання цього утворення підриває довіру до медіа взагалі і має ознаки тоталітаризму. Окрім цього, "Єдиний марафон" повністю спотворює реалії, не дає розуміння, що у нас відбувається і малює райдужні, нічим не підкріплені картинки, змученому суспільству.

Згадайте, як людям вносили в вуха і в голови, що «навесні питимемо каву в Криму», як люди, через ці та подібні повідомлення, приймали рішення, які часто коштували їм життя. Держава повністю монополізувала медійний ринок і витрачає на свою монополію абсолютно дурні кошти.

Якщо «5-6 менеджерів», які рулять країною, не розуміють цього, то тут питання до їхніх компетенцій. Хоча, про що це я?

І таки «критична інфраструктура» - критична для країни, для держави і для здорового глузду.

Всі, хто поруч з Зеленським, отримують фінансування з бюджету і бронь від армії.

І заяви Шмигаля про «недоцільність перенаправляти кошти з Єдиного марафону на ЗСУ» - нице рішення. Воно ганьбить країну. Яка з простягнутою рукою звертається до світу і хоронить своїх кращих синів і дочок, поки «успішні і улюблені люди» заробляють гроші і ллють лайно у вуха, прикриваючись розмовами про «інформаційну безпеку».