"Він досі може закуповувати обладнання для військових, вручати його на блокпостах і з останніх сил триматися за образ "захисника держави". От тільки сама держава усе менше потребує такого захисту. "
Це так Українська правда сьогодні пише про Порошенка.
Вчора Петро Олексійович привіз обладнання на "блокпост" до мого чоловіка. Тому я вважаю, що можу коментувати це суб'єктивно.
Як дружина, яка може дихати хоча б на половину легенів, тому що наші хлопці вдягнені, прикриті, нагодовані, зі зв'язком і транспортом.
Як жінка, яка весь березень просиділа у Києві під куполом ППО, оплаченого Порошенком. слухаючи вибухи і споглядаючи спалахи по краю захисного периметру.
Як думаюча людина, яка бачила, як він бив у набат і збирав міжнародну підтримку для України, і як Зеленський боровся за те, щоб припинити цю діяльність ПП. Як зелені пішли на фізичне блокування, тільки щоб не допустити Порошенка на самміт НАТО. Як іржали на всі зуби і глумилися з перебування Порошенка у Польщі, доводили, що він втік від повістки і не повернеться в Україну.
А потім Польща приймає найбільшу кількість українських біженців і першою у Європі впроваджує руйнівні санкції проти росії. Не інакше це сталося волею святого Зе, правда?
Так от, нормальну людину від скотини відрізняє почуття вдячності. Уміння бачити благородство інших і подякувати за те, що для тебе зробили.
Я дякую Порошенкові за величезну роботу на благо українців. За те, що робить усе можливе для нашої армії і навіть більше, з огляду на його становище.
А упячку я вважаю бидлом.
