Договір про припинення вогню (щось серйозніше наразі не є можливим) між Україною і Росією не може не бути дуже болісним компромісом для обох сторін. Для нас - бо доведеться прийняти, щонайменше, тимчасову втрату суверенітету над частиною території. Для московитів - бо це сильно похитне міф про непереможність, котрий лежить у основі тамтешнього суспільного договору.
Такого роду компромиси досягаються лише на важких переговорах за зачиненими дверима й стають відомими лише тоді, коли всі деталі сторонами узгоджені.
Завідомі фікції піарної спрямованості (як-от Мирні конференції та Плани миру імені Зеленського) є з цієї точки зору не просто безсенсовними, а й дуже шкідливими, бо реальну роботу з припинення війни й щоденних смертей виключають.
Цинічні покидьки просто знайшли (як їм здається) спосіб перекинути провину за неуспіх на Захід, котрий «не підтримав» наполеонівських планів Найвеличнішого.
Ну, й як не скористатися нагодою вчергове попозувати у спалахах світових софітів
