Спершу в Херсоні повідомляють аби цивільні не лазили по центру бо буде розмінування. Потім під надуманим приводом забороняють акредитацію журналістам. Потім по тому самому центру зі своїми журналістами ходить Зеленський - і ніхто не ставить йому питання: "Пане президент, а хто винний в тому що Херсон довелося визволяти?"
І ти вже готовий почати з цього приводу глузувати та знущатися...
Але тут вилазить Пєсков з ниттям, що "Херсонщина - руская зємля" і їхні воєнкори з лементом, чому мовляв не обстріляли Херсон?! І все. Ти готовий аплодувати навіть якщо Зеленський в центрі Херсона спляше гопака, або на роялі запилить "Зголосився комар до повстанців".
Чому так? Бо є політичний противник, а є ворог. Я був проти Зеленського коли він ще не був президентом. Але зараз я служу в армії де він верховний головнокомандувач. Бо його обрали українці більшістю голосів на всенародних виборах. Мені це не подобається, але я з цим живу. Це - демократія.
А є - Росія, Москва і Кремль. Вороги. Які загрожують існуванню України як таке. І поки ми воюємо з Росією, претензії до влади відходять на другий план.
Так завжди було. Гетьманські сердюки і гетьманці з Запорізького корпусу служили Україні, керованій ненависним їм Петлюрою. Бо Україні треба було служити. Старшини-мазепинці уходили на Січ до кошового Гордієнка, який раніше роками заливав сала за комір Мазепі. Є противник, а є ворог. Ми уміємо розставляти пріоритети. Тому й переможемо.
І так. Про помилки і злочини влади говорити це все нам не забороняє. Війна завершиться. Життя продовжиться. Подіям минулого будуть видані оцінки. Жорсткі.
А поки що по Херсону повернулися ЗСУ, Укрпошта, АТБ, Зеленський і Нова пошта. І це дивовижно.
