Не думал, что столкнусь с войной в глубоком тылу. Подлой и пока малозаметной. Но это пока.
Пятый год полыхает восток Украины. Там идёт война. Фактически каждый день Украина теряет своих солдат. Парни вгрызаются в землю, отвоевывая украинскую землю у братских российских агрессоров по метру.
Там, возле тонкой красной линии ВОПов, всё очень просто. Как воронёный отблеск крышки ствольной коробки автомата. Утро, выкуренная сигарета, сидя на корточках возле блиндажа, погнутая алюминиевая чашка с обжигающим губы кофе и сонный голос ребёнка в телефонной трубке, «Привет папочка... Мы за тобой скучаем!». Я знаю этих парней и девчонок. Они шагу назад не сделают. Умрут, но больше не отступят. Там нет политических пристрастий. Им все равно, какие там рейтинги и бигборды с обещаниями. Солдаты над ними ржут и попутно заряжают патронами дополнительные рожки. Так, на всякий случай. Нехай будет.
А в это же время в тылу воюющей украинской армии тихой сапой, руками своих информационных нукеров, оккупанты разворачивают второй фронт. Некоторые телеканалы посредством определенных политиков, совершенно не стесняясь, ретранслируют в эфир риторику СМИ страны-агрессора. Я долго думал, как повлиять на это в законный способ? И кроме как обратится напрямую к первым лицам государства, иного способа не вижу. (Надеюсь не выгонят из армии).
Я понимаю, что мой глас вопиющего в пустыне, вернее в Фейсбуке вряд ли принесёт много пользы. Но просто сидеть сложа руки?..
Как потом в глаза смотреть своим же парням? Пока они там воевали, мы тут, триста тысяч атошников, спрятав голову в гору своих дел, профукали страну? Да вот хрен там, даже и не мечтайте.
Обращаюсь ко всем боевым побратимам. Отложите в сторону все наши политические разногласия и поддержите мое обращение к первым лицам государства. Иначе не заметим, как над зданием Верховной Рады Украины будет трепыхаться трехцветная тряпка.
С уважением ко всем Алексей Петров (позывной Кот).
————————————————————
————————————————————
Шановні
Верховний Головнокомандувач Збройними Силами України
Петро Олексійович Порошенко
Прем’єр-міністр України
Володимир Борисович Гройсман
Голова Верховної Ради України
Андрій Володимирович Парубій
Я, лейтенант ЗСУ Петров Олексій Вікторович. В зоні проведення АТО перебував у складі 37 омпб повних два роки. На жаль за цей час десять моїх бойових побратимів, захищаючи Україну, віддали саме дороге, що було у них, - своє життя.
Тому мене як громадянина України та діючого військового надзвичайно обурює, що в той час, коли палає війна, за спинами українських захисників у глибокому тилу знову розпускає свої отруйні квіти так званий «русский мир».
Інакше як мені, офіцеру ЗСУ, зрозуміти редакційну політику таких нібито українських телеканалів як, наприклад, «NewsOne» та «112»?
В їхніх ефірах все частіше знаходять притулок політичні діячі, які, майже не ховаючись, при повному потуранні ведучих, поширюють брехню про ЗСУ, використовують прийоми воєнної пропаганди проти України та українців. Раз за разом там лунають прямі заклики щодо примирення з Росією – державою, що вже п’ятий рік веде війну проти України, вбиваючи наших побратимів. Яскравий приклад роботи проти України - інтерв`ю пана Медведчука, яке транслювали обидва телеканали. Політик, не соромлячись, закликав фактично до капітуляції заради миру російським агресором.
Якщо це прийнятно і демократично, то що керівництво країни, кожен з вас скаже тим, хто зараз боронить Україну?
Що почують рідні тих, хто загинув в бою з російськими окупантами? Все, війна скінчилась? Давайте сядемо з Путіним за стіл переговорів? Наллємо йому горілки, потиснемо руки та заспіваємо «Широка страна моя родная»? Після чого він забере собі нашу землю, а нам залишить рабське життя? Можливо, залишить. Все буде залежати від його настрою.
Я не розумію, як таке може спокійно відбуватися в країні, яка знаходиться у стані війни з Росією? Чому, наприклад, ці обидва телеканали спокійно транслюють ворожу пропаганду, якщо Верховна Рада України офіційно визнала Росію, державою-агресором?
Я не знаю, як вирішити цю проблему в законний спосіб, і тому звертаюсь до вас з вимогою розібратися з цим питанням та припинити безупинний інформаційний вплив, який завдає шкоди Збройним Силам України, Національній гвардії, Прикордонним військам, добровольчим формуванням та нашій країні загалом.
З повагою, лейтенант ЗСУ, Олексій Петров.
