Украінські війська тримають більшу частину міста, включно з центром. Хоча деякі наші підрозділи з міста вивели, але це скоріше питання ротації, а не загальний наказ на відхід. Тут все ще продовжує вести бойові діі значна кількість наших військ. Є і люди і техніка.
Ворог захопив східну частину міста до річки Бахмутка. Основний удар росіян йде не у місті, а з півночі в обхід міста. Боротьба йде за шлях постачання, який залишається. Цей шлях знаходиться під обстрілами противника. Ворог спонукає наші війська до виходу з Бахмута, оскільки створена реальна загроза оточення. Але ворог наступає повільно, і тому українське командування впевнено, що ще є можливості деякий час втримувати шляхи відходу, збиваючи темп просування та завдаючи ще більше втрат росіянам.
Утримання міста для нас в умовах обмеженого сполучення не є вигідним зараз з точки зору тактики. Це питання стратегії - українське командування буде втримувати місто до останньої можливості, як і завжди. На відміну від Херсона, Балакліі, Ізюма, Лимана, Купянську, з яких росіяни втікли, украінці міста без тривалого опору не залишають.
Противник змушений дорого платити, і повільно йде від посадки до посадки, від будинка до будинка.
Кожен, хто б’ється у місті у невигідних умовах сподівається, що час цього героїчного спротиву використовується для створення надійних, добре обладнаних та замаскованих рубежів оборони для прикриття Сіверську, Часова Яру, Костянтинівки, Дружківки, Слов’янська, Краматорську, що на ці рубежі будуть вчасно виведені боєздатні війська, які надійно закріпляться і зможуть розгромити ворога.
Украінські воіни демонструють високу боєздатність. І там, де є ефективне управління, розвідка, організація, забезпечення, мінімальна кількість боєприпасів для артилерії та мінометів, росіян вдається розбити. Ми маємо перевагу за рахунок більш якісних, більш вмотивованих та більш витривалих людей. Але війна це зіткнення двох систем, і не тільки від солдат все залежить.
