Радник з питань національної безпеки США Джейк Салліван зустрівся сьогодні з делегацією, до складу якої увійшли керівники українських антикорупційних інституцій, зокрема директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос, Спеціальний антикорупційний прокурор Олександр Клименко та Голова Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко. Вони обговорили прогрес, досягнутий Україною у боротьбі з корупцією та забезпеченні незалежності цих важливих інституцій. Пан Салліван підкреслив життєву важливість для будь-якого демократичного суспільства незалежних, неупереджених правоохоронних та судових інституцій, здатних розслідувати, переслідувати та розглядати корупційні справи, незалежно від того, куди вони ведуть. Пан Салліван також підтвердив непохитну підтримку Сполученими Штатами антикорупційних реформ в Україні та мужнього захисту Україною своєї демократії від російської агресії».
* І короткий коментар. Довелося сьогодні вже прочитати чимало в українському сегменті Інтернету та соцмереж про те, що підозра, висунута Коломойському, - це лише для того, щоб зобразити бурхливу діяльність. Цілком можливо, що саме так це розглядають певні люди, у тому числі і сам Коломойський: підозра, застава, слідство, яке триватиме роками, і якось там, у нескінченому майбутньому, само собою закінчиться нічим, бо ж треба просто зобразити щось перед американцями.
Але цілком можливим є й інше. Проти Коломойського та членів його родини за його корупційні оборудки в Україні (саме за його оборудки в Україні, не у США) запроваджено американські санкції. Адміністрація США багато разів вустами найвищих своїх представників дуже прозоро у публічній сфері говорила про те, що чекає від України реальної деолігархізації, припинення впливу олігархів на українську політику, реального покарання тих з них, хто винен у корупційних та інших кримінальних оборудках. Хіба що прізвище Коломойського публічно при цьому не згадувалося, але публічні натяки були більш ніж прозорими. Можна лише уявити, що ті ж найвищі представники адміністрації США висловлювали своїм українським візаві під час перемовин, де розмови йдуть прямо й без натяків.
Враховуючи доволі безпрецедентний візит керівників усіх українських антикорупційних інституцій до США та їхню безпрецедентну зустріч з Джейком Салліваном, можна точно стверджувати, що США не просто очікують від України боротьби з корупцією, а вимагають реальних та рішучих дій.
І таки дії наразі можуть бути абсолютно необхідною умовою подальшої підтримки України з боку США. Адміністрація Джо Байдена стикається з безпрецедентним опором ультраправих та ультраконсервативних республіканців у Палаті Представників, які виступають проти продовження допомоги Україні. Серед таких ультраконсервативних республіканців опинився і республіканський конгресмен Енді Гарріс, співголова двопартійної Української групи у Палаті Представників та член ультраконсервативної, правої «фракції свободи».
За таких умов, для того, щоб забезпечити підтримку США, у української влади не може бути іншого виходу, окрім як показати реальні, підкреслюю – реальні результати боротьби з корупцією та реальні результати деолігархізації. Робити вигляд та підміняти реальні результати словами не вийде, бо це може коштувати Україні занадто дорого.
І насамкінець. В Україні дуже популярною є теза, згідно якої США вимагають екстрадиції Коломойського чи що мають вимагати його екстрадиції.
Екстрадиції будь-якого іноземця до США американська юстиція може вимагати лише, якщо йому висунуто офіційні звинувачення американською прокуратурою. На сьогоднішній день Коломойському не висунуто у США ніяких звинувачень, тому США не можуть вимагати його екстрадиції. Санкції проти Коломойського США запровадили за його корупційні дії в Україні, і за ці дії ніяких звинувачень у США йому висунути не можуть. Судові позови міністерства юстиції США до Коломойського, Боголюбова та кількох інших колишніх власників Приватбанку є суто цивільними - через придбання ними нерухомості у США на незаконно виведені з банку гроші. Але за вивід цих грошей з банку звинувачення у США йому не висунуть - тому що це відбувалося поза юрисдикцією США.
Це не означає, що американська прокуратура не може йому висунути звинувачення у майбутньому. Але американська прокуратура ніколи не коментує розслідування, які вона проводить, не підтверджує та не спростовує факти проведення розслідувань. Про них повідомляють лише, коли висуваються офіційні звинувачення. І не всі розслідування закінчуються висуванням звинувачень. Щоб їх висунути, потрібні докази скоєння злочину, які не можна поставити під обґрунтований сумнів, та які би розсіювали будь-які обґрунтовані сумніви у винуватості. Іноземцю обвинувачування можуть бути висунуті, якщо іноземець скоїв злочин на території США, або якщо через злочин, скоєний за кордоном, постраждали американські громадяни, чи через злочин були завдані збитки американському бізнесу, або США, як державі.
