Поки суспільство збурювалося через вирок одеському громадському діячеві Сергію Стерненку, майже непоміченими лишилися дві важливі події. Перша – Шевченківський суд столиці продовжив відмазувати заступника голови ОПУ Олег Татаров від звинувачень в корупції, чим викликав збурення самого аж Центру протидії корупції. Почути як Шабунін реве і стогне «За Порошенка такого не було!» - це дорогого варте.
Друга новина – українські топ-олігархи руками зеленої команди повністю узурпували владу. Як? Слідкуйте за руками.
Фракція «Слуга народу» спільно з групою «Довіра» та «За Майбутнє» прийняли поправки президента Зеленського до закону про «Держслужбу». Офіційно – поправки повертають конкурси для призначення держслужбовців на посади. В реальності - Офіс президента нарешті здобув змогу призначити повноцінним міністром енергетики Юрія Вітренка. Інших методів у Офісу Зеленського не лишилося, а для самого Зеленського це призначення перетворилося на ідею-фікс.
Призначити Вітренка намагалися уже двічі. Обидва рази його кандидатуру провалили з багатьох причин. По-перше, саме на початку роботи Вітренка в статусі тво, сталося збільшення тарифів на комунальні послуги. Уже після цього Вітренко став токсичним для багатьох депутатів – вони не хочуть брати на себе відповідальність за таке призначення. По-друге, практика показала, що Вітренко – зовсім не політик. Він категорично не слідкує за тим, що й кому говорить. З простотою технократа він рубає журналістам правду-матку про подальше підвищення тарифів. Він не розуміє, що його слова викликають нервовий тик у мінімум 75% громадян, які уже нездатні платити за тарифами, що зросли у 1,4-2 рази від часів президента Порошенка.
Зрештою, по-третє – проти кандидатури Вітренка виступили топ-олігархи. Отут було смішно. Під час першого голосування, Вітренка в міністри протягнути намагалися депутати Коломойського, а на перешкоді їм стали нардепи Ахмєтова – Ринату Леонідовичу не кортіло здобути міністра енергетики «від Коломойського». Наступного разу за Вітренка голосували депутати Ахмєтова, а проти – депутати Коломойського. На телеграм-каналах з’явилася інформація, що Вітренко з тою самою простотою технократа побіг домовлятися про призначення зі структурами Ахмєтова – Коломойським це було сприйнято як зрада.
Депутати Коломойського й прийняттю президентський поправок опиралися. Але раптом – передумали. Мережею вже поширили інформацію, ніби зговірливим Коломойського зробило затримання екс-заступника голови «Приватбанку» Володимира Яценка. Це – очевидна нісенітниця. Яценка затримало НАБУ, з яким ОПУ зараз в глибокому конфлікті. Будь це справді тиск з боку ОПУ – «Плюси» уже перетворювали б рейтинг Зеленського на решето. Очевидно, Ігоря Валерійовича привабили іншим.
Раніше міністрів призначала Верховна Рада – тобто сукупність представників народу, обраних народом у вищій законодавчий орган. Тепер Кабмін має право призначати тимчасово виконуючих обов’язки міністрів на невизначений термін з наданням їм усіх міністерських повноважень. Тобто, по-факту призначення міністрів Верховною Радою відтепер зведено до ритуалу. Хто ж буде міністрами тепер?
Враховуючи те, як старанно Офіс президента обслуговує всіх топових українських олігархів – очевидно. Хоч за ритуального схвалення ВР, хоч без нього, міністрами будуть ставити осіб, яких погодять між собою топ-олігархи, вхожі до Офісу президента. По факту відучора в Україні остаточно оформлено диктатуру олігархів. З чим щиро вітаю всіх, хто обрав Зеленського у президенти 2 роки тому.
Додати можу лише одне. Вся світова історія свідчить. Влада яка не спілкується з народом в стінах парламенту – буде змушена спілкуватися з ним на вулицях. Питання лише в тому, що саме стане пунктом неповернення.
