«Орвелл і "рот Лаврова"» - Ігор Гулик

«Орвелл і "рот Лаврова"» - Ігор Гулик

Ті з вас, хто переглянув вже досить старенький серіал-методичку "Як стати диктатором", мали б пам'ятати головні складові "успіху" цього процесу. Окрім необмеженої влади, ізоляціоністської політики, засобів для захисту свого кубельця, бажано – ядерної зброї, - є потреба створення культу-псевдорелігії з божеством-"вождем" на чолі сонму номенклатурної камарильї. Вочевидь така специфічна конфесія вимагає власного катехизму і певних фундаментальних понять, ословлених у ньому.

росія, видається, успішно порається з останніми штрихами оформлення класичної диктатури. На відміну від династії Кімів, ядерну зброю вона успадкувала від срср, форму правління на чолі з "вождем" обрала з незапам'ятних часів Орди. З династичними ланцюжками, правда, не складалося. І з "катехизмом" теж, - хоча кремль не шкодував ніколи грошей на пропаганду, однак далі "суверенної демократії" "глубінного народа" справа не пішла. Писанина Дугіна та Суркова не годиться, позаяк є заважкою для сприйняття того ж таки "народа", та й пісноспіви з неї, м'яко кажучи, не кладуться на ноти. Тим паче, важкі для ословлення знаними краснобаями на кшталт Соловйова.

Отож, як це зазвичай буває на росії, вирішили запозичити в інших, вкрасти потрібні слова.

І ось днями відома своїм ораторським талантом заступниця міністра закордонних справ рф Марія Захарова озвучила основний "канон", що, мабуть, стане наріжним каменем нового російського "богослов'я".

Ось цитата: "Багато років ми вважали, що Орвелл описав тоталітаризм. Це - один з глобальних фейків. Орвелл змалював кінець лібералізму (!) Він написав, що лібералізм заведе людство до глухого кута. Він не писав про срср, він писав про суспільство, у якому жив, про крах ідеї лібералізму (?!!). А вам нав'язували, що він писав про вас".

Словом, "1984" та його іменитий автор тепер – на службі у кремля.

І, я переконаний, що цю непотравну для нормально освіченої людини маячню легко ковтнуть ті, для кого адресовано винахід Захарової. Той же Орвелл зауважив, що "які погляди сповідують маси, і які не сповідують – не важливо. Їм (масам. – Авт.) можна дати навіть інтелектуальну свободу, бо інтелекту у них немає".

Таке трактування Орвелла дозволяє кремлівським літературо- та лінгвознавцям убити одразу кілька зайців. Зокрема, легалізувати "новояз", яким давно користувалися потай, аби не збурювати суспільну думку на Заході і не плодити зайвих підозр у власних посполитих. Тому війни, - що на українському Донбасі, що у Сирії, а відтак – повномасштабне вторгнення в Україну називали "спецопераціями". Коли мова заходила про причини неспровокованої агресії, то начальник Захарової теж змушений був вдаватися до евфемізмів. Мовляв, "розпочали війну, аби не було війни". Я вже не кажу про анексію Криму, загорнуту у щемливо сентиментальну позлітку "возвращєнія в родную гавань", і про "трактористів"-бойовиків, і про "фашистів-нацистів" довкола білої та пухнатої росії…

Але якщо хтось з підданих втраченої імперії зла ("найбільшої геополітичної катастрофи ХХ століття", - Путін) насмілювався вголос чи навіть пошепки висловити сумніви у певній некоректності синонімічного ряду вживаних слів, то його, у ліпшому випадку, проголошували екстремістом. Цілком за Орвеллом: "У часи загальної брехні говорити правду – вже екстремізм", "абсолютно біле, як і абсолютно чорне, видається якимось дефектом зору".

Захарова знайшла тонке, на її погляд, місце у ненависній для ерефії ліберальній системі. Вона згадала про сиромудрий термін "cancel culture" (в перекладі "культура скасування"). Нічого не вдієш, - є таке. Але йдеться про звичні для нас фейсбучні дискусії, коли у межах віртуальної бульбашки ми ізолюємося від людей, погляди яких засуджуємо чи не поділяємо. Захарова не сказала (і не скаже) жодного слова про те, що на росії "cancel" застосовують у реальному світі, проти невгодних ЗМІ, конкретних людей, навіть якщо ці люди мають підстави для висловлення власної думки, бо їх слухають мільйони. Чого вартий, до прикладу, зовсім свіжий приклад з ДДТ і його лідером Шевчуком. Ну, бо якщо уважно прочитати роман-антиутопію, що знайдеш там твердження, що "мета репресій – репресії. Мета тортур – тортури. Мета влади – влада".

І все ж Орвеллом в Росії можуть бути проблеми. Бо він написав не лише "1984", але й "Колгосп тварин". Тут Захаровій доведеться поламати мізки. Або просто "cancel" цей твір письменника. Руки "істориків" після сумнівів Путіна, що "норманське походження Рюриковичів" ("мамка пошла со славян". – Авт.), вкотре зайняті "підтиранням" історії, усуваючи будь-які згадки про Київ. Тепер пишуть про Новгород-мать (бо ж "цар" полюбляє туди заходити на своїй розкішній яхті "Паллада"). Але ж колись вилізе, що вільне місто-республіку знищив не хто інший, а опричники путінського кумира Івана Грозного. І знову доведеться палити підручники, й готувати нові. Куди там до колгоспів…