Зловив себе на такій думці. Знаєте, ненависть Пуйла до України не просто черговий прояв великодержавного шовінізму. У Пуйла на Україну – пунктик. Україну він ненавидить всіма молекулами свого організму. Україна для нього – живе нагадування, що у цьому житті він може не все.
Путін – імперіаліст. Російська імперія для нього – найвищій ідеал. Він бачить себе таким собі «сабірателєм зємєль русскіх», і ніяка Незалежна Україна за його уявленнями існувати не може. Це стадо очевидно практично зразу, коли Путін став президентом. Кількох місяців не минуло, як російський уряд (прем’єра Касьянова - !) заходився душити Україну цінами на газ та віджимати українську ГТС. Але то був тільки початок.
Хто пам’ятає 2004-й рік, має згадати як тоді стелився Путін, аби українці обрали президентом того, хто зараз ховається у Ростові. Пуйло особисто прискакало до Києва аби висловлювати підтримку. Під візит Пуйла спеціально придумали «День визволення України від фашистів» і привезли знамено перемоги Сталіна над Гітлером. Дійшло до того, що українцям у Москві дозволили не реєструватися три місяці, тоді як росіяни мусили реєструватися протягом трьох днів. Українців підкуповували і підкуповували відверто і неприховано.
Результат – провал. Всім було зрозуміло, що Помаранчева революція була поразкою не Януковича, а Путіна. Саме тоді кремлеботи вперше визвірилися проти України. Саме тоді перші Скабеєви та Соловйови почали нести з екранів першу шовіністичну гниль.
Історія повторилася зразу після Революції Гідності. Вже якось підзабулося що причиною Майдану була відмова Януковича від Євроінтеграції через економічний провал «ригів». Азаров віщав, що зближення з Росією потрібне аби врятувати Україну від банкрутства. Насправді на той момент Україна була в кроці від того, аби стати за змістом нинішньою Білоруссю, тобто безвольним сателітом Москви із суто номінальним президентом.
Та зарано раював Путін. Українці підняли повстання і його плани зірвали. І навіть коли Пуйло поперло військами, українці голі й босі примудрилися відбити третину захопленої території. Зараз нам розповідають «Якби росіяни справді хотіли обстрілювати наші міста!...» Тоді казали: «Якби Путін справді увів російські війська!..» А правда така що українці росіян тоді виснажили. На жаль, ресурсів у Москви було більше.
Проте. Президент Порошенко тоді вигриз для країни 8 років перемир’я, протягом яких армія встигла підготуватися. Саме тому тепер ми з Москвою говоримо принципово інакше.
Пуйло при владі вже довше за Брежнєва. І весь час що воно сидить у Кремлі, воно намагається приборкати Україну. Пуйло біситься. Україна для нього, це як та пані яку він улещував, погрожував, нарешті вирішив взяти гвалтом... А вона так само гордовито пропонує йому відплисти на «русскам ваєннам караблє».
Два рази Пуйло намагалося взяти Україну під цілковитий контроль. Два рази ці спроби завершувалися для нього катастрофами.
Я переконаний, завершиться катастрофою і третя спроба. Пуйло нині з косоворотки вистрибує силячись довести і собі, і Україні що він жахливо брутальний і йому треба коритися. Але українці його брутальність на «русскам ваєнном караблє» бачили.
Ми опираємося. Ми незгодні коритися. Пуйло зазнає третьої поразки. А з ним смертельний удар здобуде вся його смердюча недоімперія.
А наше майбутнє – дивовижне.
