"Отже, учора минув 31 день з моменту вторгнення рашистів до України..." - Павло Бондаренко

"Отже, учора минув 31 день з моменту вторгнення рашистів до України..." - Павло Бондаренко

Підведемо проміжні підсумки. На жодному з напрямів поставленого завдання путінським генералам виконати не вдалося. Бої за Ізюм, Охтирку та Чорнобаївку – це не те, чого вони планували. Вони планували переможний парад на Хрещатику.

За перший місяць «легкої прогулянки» в Україну рашисти втратили убитими як мінімум 16 600 солдат, офіцерів і генералів. Якщо врахувати тих, хто прийшов у складі ПВК, найманців, «кадирівців» тощо – число перевалює за 20 тисяч. Багато це чи мало? З чим порівнюватимемо? Давайте з Афганістаном.

За дев’ять з хвостиком (24 грудня 1979 – 15 лютого 1989) років війни СРСР в Афганістані втратив офіційно 15 052 особи безповоротно.

Найбільша кількість втрат «двохсотими» припадає на 1984 рік – 2 343. Тобто у «Афгані» за рік втрачалося убитими удесятеро менше, ніж в Україні за місяць. Утім, існує інше, неофіційне і не підтверджене число загиблих в Афганістані – 140 тисяч. Але й це 15 500 на рік. Тобто навіть у такому випадку за рік в «Афгані» гинуло менше, ніж за місяць в Україні.

Тому у Кремлі така паніка. Такі втрати не приховаєш. В СРСР за усій його «закритості» тотальній цензурі та примітивних засобах зв’язку народ все одно про великі втрати знав.

Бойова техніка? Будь ласка.

За 9 років війни в Афганістані було втрачено 333 вертольоти, в Україні за місяць – 127.

У Афганістані за 9 років втрачено 118 літаків, в Україні за місяць – 121.

У Афганістані за 9 років втрачено 147 танків, в Україні за місяць – 582.

І це ще «лакована» картинка, бо у статистиці лише те, що більш-менш підтверджено підрозділами ЗСУ або розвідкою. Скільки реально лежить рашистів по лісах в болотах, скільки зарито у «братські могили», скільки спалено – точно не відомо. Як і кількості техніки, яка «самовбилася» не в результаті бойових дій, або десь загубилася в лісах і до статистики не увійшла.

Так що оте завивання недофюрера про «всьо ідьот по плану» - лише безсиле клацання зламаною щелепою. Коли «всьо ідьот по плану» міністр оборони не «хворіє» і командуючі арміями не гинуть.

До слова, якщо вже про генералів. За дев’ять років війни в Афганістані загинуло 5 генералів, причому лише троє у бойових умовах і двоє від хвороб.

За місяць боїв з України поїхали в БАНДЕРолях 7 генералів плюс один капітан першого рангу на адміральській посаді.

Втрати ворога на нашій землі лише за місяць такі, що в українській не добереш подібного слова. Краще їхньою мовою: «чудовищные».

А результат? Результат де? Як в Афганістані. Тільки ще гірше…

Но драпатимуть вони від нас через Чонгарський перешийок так, як драпали з Афганістану – колоною, з розвернутими знаменами й різноманітні скабєєви верещатимуть у мікрофони як вони «перемогли» та як здолали «нацистів». От побачите…