Підписання «зернової» угоди - вимушений компроміс, який необхідний, в першу чергу, для консолідації проукраїнської міжнародної коаліції, підриву російської отруйної пропаганди й дезінформації та посилення економічного здоров’я нашої держави.
Як відповідальний міжнародний гравець, Україна робить свій внесок у зниження гуманітарних та безпекових ризиків у регіонах світу, що вкрай потребують українського зерна. Це і є те підтвердження, що російська війна не лише про Україну, а має значно ширші руйнівні наслідки для всього світу. І саме про це маємо посилено доводити найбільшим споживачам українського зерна - вони мають розуміти, що Росія заради своїх агресивних планів готова була спровокувати внутрішньополітичні кризи в їхніх країнах.
Відновлення експорту зерна також дозволить Україні повернутися на глобальний ринок та зберегти там свою долю, що важливо як для валютних надходжень, так і для розвитку українського агропромислового комплексу.
Якими б не були первинні плани росіі, блокада не спрацювала.
Водночас, так і немає жодної впевненості у дотриманні російською стороною будь-яких «зернових» домовленостей, бо для путінського режиму ризик голоду для мільйонів людей - це лише розмінна монета у його потворних геополітичних іграх.
«Стамбул-1» не знімає головної загрози для безпеки України - морської блокади нашої держави. Вирішення цього завдання є можливим лише через військову перемогу та нейтралізацію російського флоту в Чорному морі. Ключем до свободи судноплавства є прискорене постачання та ефективне використання новітніх важких далекобійних озброєнь.
