Україна пережила найтрагічніший рік своєї сучасності. Російська агресія вплинула на все українське суспільство. Звісно, освітня галузь не могла залишитися осторонь, і поки Захисники України героїчно боронять її землю, освітня сфера намагається відповідати на виклики сьогодення.
Перетворення торкнулися всього суспільства, а отже й усіх учасників освітнього процесу – освітян, учнів, студентів, батьків. Традиційно тенденційна освітня система була змушена оперативно реагувати на зовнішні зміни.
Більшість освітніх подій і тенденцій цього року пов'язана з пошуком нових моделей забезпечення життєздатності системи, що зазвичай є компромісом між раціональністю і вимушеними кроками.
Завершення навчального року
Наступного дня після повномасштабного вторгнення в усіх закладах освіти було припинено навчання й оголошено двотижневі канікули. У березні освітні заклади, що мали таку можливість, поступово відновили навчання в дистанційній формі.
Водночас першим викликом для системи стало завершення навчального року, зокрема проведення оцінювання результатів навчання та переведення учнів і студентів на наступні ланки здобуття освіти.
Уже в березні в Міністерстві освіти і науки ухвалено рішення про звільнення від проходження державної підсумкової атестації учнів 4 і 9 класів. Також МОН запропонувало скасувати проведення державної підсумкової атестації в 11 класах, зовнішнього незалежного оцінювання та традиційних вступних іспитів до магістратури.
Учителям шкіл рекомендували самостійно визначати кількість годин на вивчення тем і забезпечувати виконання навчального плану за рахунок ущільнення навчального матеріалу.
Керівникам закладів фахової передвищої та вищої освіти було надано право самостійно визначати форми атестації студентів.
Зрештою всі здобувачі освіти отримали результати навчання і право навчатися на наступному рівні, а випускники – документи про здобуття освіти.
Міграція з окупованих територій і України
За даними UNICEF, що були оприлюднені наприкінці березня, свої домівки змушені були залишити 4,3 млн дітей, що становило 57% від загальної кількості. За кордон виїхало 1,8 млн дітей та понад 30 тисяч учителів.
Водночас у Міністерстві освіти і науки було ухвалено рішення про те, що всім школярам, незалежно від місця навчання та форми проведення уроків, буде гарантовано право отримати документ про завершення навчального року.
Постала гостра проблема: як учням-біженцям залишатися в українському освітньому полі, продовжувати вивчати українську мову, літературу, історію та зрештою мати можливість повернутися в Україну й продовжити навчання в рідній школі.
Попри неодноразові зустрічі українських функціонерів із закордонними колегами з ЄС, поки так і не вироблено ефективних підходів до продовження навчання дітей-біженців. Ба більше, серед освітянської й батьківської громадськості тривають дискусії щодо надмірної завантаженості учнів за кордоном, які змушені одночасно навчатися в зарубіжній і українській школі.
У вересні 13 тисяч українських учителів все ще перебували за межами країни. Навчання за кордоном зараз продовжують десятки тисяч школярів.
Запровадження національного мультитесту
Відмова від проведення зовнішнього незалежного оцінювання як уніфікованого інструменту визначення навчальних досягнень здобувачів повної загальної середньої освіти та основного критерію доступу до вищої освіти стало однією з головних освітніх трансформацій року.
Вочевидь, компроміс між можливостями проведення традиційного ЗНО та організацією спрощеного мультитесту був єдиним рішенням, що дозволило провести вступну кампанію в умовах війни.
Водночас це рішення поставило під сумнів подальше існування ЗНО в довоєнному форматі. Наразі кількість прихильників проведення НМТ значно перевищує кількість прибічників ЗНО – не лише серед вступників, а й серед чиновників. Цьому сприяє низка чинників – від посутньої економії коштів на друк тестів і логістику до організації перевірки завдань.
Варто зазначити, що організація комп'ютерного тестування потребувала значних зусиль від організаторів НМТ. Загалом проведення тестування було оцінено позитивно.
Організація вступної кампанії
Міністерством освіти і науки реалізувана стратегія, скерована на збереження студентського контингенту. Стимулювання молоді до навчання в українських університетах було здійснено шляхом створення спрощеного механізму доступу до вищої освіти для цьогорічних вступників.
Лобійоване кілька років гасло «вступ без ЗНО» було втілено в схемі здобуття освіти за контрактом. Водночас відсутність в НМТ порогу «склав – не склав» нівелює науковий підхід до визначення спроможності вступника опанувати курс вищої освіти. Практика впровадження мотиваційних листів не виправдала себе, оскільки ці листи не стали для приймальних комісій критерієм конкурсного відбору вступника.
Вочевидь, кількість заінтересантів у реалізації спрощеного механізму організації вступної кампанії надалі не зменшуватиметься.
Аналізуючи перші підсумки вступної кампанії, у Міністерстві освіти і науки прогнозували, що до закладів вищої освіти буде зараховано 95% випускників шкіл.
За результатами вступної кампанії студентами закладів професійної, фахової передвищої та вищої освіти стало понад 600 тисяч осіб. Зокрема, студентами закладів вищої освіти стали майже 415 тисяч осіб. На бюджеті навчатиметься понад 118 тисяч студентів. Ще понад 100 тисяч вступників стали студентами коледжів.
Водночас варто зауважити, що МОН у 2023 році пропонує встановити більш жорсткі вимоги відбору вступників, але цього разу відомству вже опонує профільний комітет Верховної Ради, очільники якого виступають за полегшену версію складання НМТ.
Підготовка до навчального року та початок навчання
Підготовка до навчального року потребувала значних зусиль від місцевих органів влади та керівників закладів освіти з огляду на встановлені Кабінетом Міністрів вимоги до організації освітнього процесу в умовах воєнного стану.
Наріжним каменем цього процесу стала організація укриттів. Упродовж місяців кількість шкіл, обладнанних укриттями, поступово збільшувалася, і станом на середину вересня цей показник сягав майже 80%.
Водночас наприкінці вересня через різні причини майже 2 млн школярів були вимушені навчатися дистанційно. Поступово кількість учнів, охоплених звичайним навчанням, зростає, однак досягнути ідеальних показників з огляду на різну безпекову ситуацію в регіонах, облаштування укриттів та виконання інших вимог до організації навчання поки що неможливо.
Навчання в умовах відсутності електрики
Масовані атаки на об'єкти критичної інфраструктури, здійснювані ворогом з початку жовтня, спричинили неймовірний тиск на всіх учасників освітнього процесу. Відсутність електропостачання в переважній більшості регіонів унеможливлює нормальне проведення навчання навіть у дистанційному форматі.
Для організації навчання заклади освіти змушені змінювати час початку і завершення навчальних занять, застосовувати асинхронний режим навчання, за якого освітяни, учні та студенти взаємодіють між собою із затримкою в часі.
Часто відсутність можливості всіх учнів підключитися до занять онлайн змушує вчителів забезпечувати учнів навчальними матеріалами та поясненнями альтернативними шляхами – відеозаписами, посиланнями на сторінки доступних підручників, наданням доступу до презентацій, конспектів чи інших матеріалів.
Та навіть присутність учнів і вчителів у школі не може вповні забезпечити якісного навчання. Зокрема, через постійні відключення електрики педагоги й вихованці не можуть використовувати технічні засоби навчання, мати доступ до інтернету, а часто й просто нормально читати й писати в класі. Великою проблемою є також якість опалення закладів освіти. Усе це негативно впливає на якість освіти.
Педагогічне навантаження
Проблема завантаженості освітян набула актуальності вже на початку війни. І якщо до організації дистанційного навчання педагоги були більш-менш готові завдяки досвіду «ковідного» навчання, то наразі постало питання організації освітнього процесу для різних груп учнів – тих, хто відвідує заклади освіти, навчається дистанційно або перебуває за кордоном.
У вищій освіті наразі ця проблема здебільшого вирішується завдяки самостійній роботі студентів і меншій залежності від проведення лекційних занять.
Натомість освітній процес у школі залежить від роботи вчителя з учнем, і тут роль педагога є виключно важливою. Соціальні мережі рясніють повідомленнями про педагогів, які одночасно ведуть уроки для дітей у класі й учнів онлайн; проводять дистанційні заняття в магазинах чи просто на вулиці, де є інтернет; працюють увечері й на вихідних з учнями, які перебувають за кордоном; перевіряють надіслані в месенджерах учнівські роботи тощо.
Попри зростання навантаження на вчителя рівень його заробітної плати залишається незмінним через об'єктивні причини. Наразі джерелом освітньої субвенції, за рахунок якої здійснюються виплати учителям, є кошти міжнародних організацій, що забезпечують фінансову стабільність держави. Така практика буде продовжена й у 2023-му, і вчителі не отримають суттєвого підвищення рівня оплати праці.
Освітні втрати
Уперше на експертному рівні проблему освітніх втрат учнів озвучили фахівці Українського центру оцінювання якості освіти. Зокрема, за оцінками Центру, результати міжнародного дослідження PISA-2022, національна частина якого була проведена в Україні в жовтні, можуть виявитися невтішними.
У рамках дослідження понад 3 500 п’ятнадцятирічних учнів і студентів зі 177 закладів освіти пройшли тестування з ключових галузей дослідження – математики, читання, природничо-наукових дисциплін і креативного мислення. Результати дослідження будуть оприлюднені в грудні 2023 року.
В Україні вже планують роботу з вимірювання та подолання негативних проявів у навчальному поступі школярів. Зокрема, на платформі Всеукраїнської школи онлайн розміщено тести з української мови й математики для діагностування освітніх втрат учнів.
Проблема була визнана й на практиці. У столиці було вирішено провести моніторинг прогалин у вивченні школярами окремих тем навчальних програм, що виникли у зв’язку з повітряними тривогами, відсутністю електрики та інтернету. У ході дослідження вивчено навчальні досягнення школярів з української мови, математики, історії, фізики та хімії.
Згодом столичний департамент освіти і науки рекомендував директорам київських шкіл перенести строки оцінювання школярів за перший семестр до 1 березня 2023 року. Рішення ухвалено через тривалу відсутність зв'язку між учнями й учителями внаслідок переривання та часткового призупинення освітнього процесу. З учнями будуть проведені компенсаторні консультації та заняття з окремих предметів.
Наразі ж очевидно, що проблема освітніх втрат здобувачів освіти набуває загрозливих масштабів для всієї країни і вже скоро стане реальним викликом для освітньої системи. Шляхи вирішення цієї проблеми потребуватимуть складних і нестандартних управлінських рішень.
Робота в умовах окупації та евакуації
Через повномасштабну російську агресію було окуповано частину України. Заклади освіти на тимчасово окупованих територіях опинилися в умовах, за яких продовжувати навчання надалі було неможливо. Будівлі багатьох шкіл, коледжів та університетів було зруйновано або пошкоджено. Через це освітній процес переважно провадився дистанційно.
Навесні заклади вищої освіти тимчасово окупованих територій було переміщено в інші міста України. Для закладів Донецької та Луганської областей таке переміщення стало вже другим після 2014 року. Продовжують роботу в евакуації органи управління освітою, заклади післядипломної освіти тощо. Після деокупації українських територій заклади освіти поновлюють свою роботу в рідних приміщеннях.
Відомо, що саме освітяни тимчасово окупованих територій часто ставали жертвами катувань і переслідувань за відмову співпрацювати з окупантами. Окрім того, педагоги змушені були закінчувати навчальний рік і планувати свою подальшу професійну діяльність в умовах невизначеності, відсутності підтримки з боку органів управління освітою й невиплат заробітної плати.
Поза сумнівом, освітня система вже не буде такою, як до війни, оскільки досвід, здобутий упродовж 2022 року, впливатиме на всі процеси в майбутньому. Але об'єктивно оцінювати ситуацію в освіті можна буде лише після повернення країни до мирного життя.
Українські освітяни продовжують навчати учнів і студентів, проведена вступна кампанія й міжнародне моніторингове дослідження PISA, забезпечено сталість освітнього процесу. Чимало освітян стали до лав Збройних Сил України й інших підрозділів Захисників нашої землі. Масовим є волонтерський рух українських педагогів.
Рік, що минає, став для всіх роком витримки, звитяги та єднання.
Нехай зимові свята потішать нас світлом і теплом. І попри те, що світло випромінюватиме ліхтарик вчасно зарядженого мобільного телефона в темній квартирі, а тепло – окопна свічка у вогкому бліндажі, ми впевнені, що перемога за нами.
Освіта.ua щиро вітає освітян, батьків, учнів, студентів і всіх, хто дотичний до освітньої галузі в Україні, з різдвяними й новорічними святами!
