Над українцями знову нависла загроза підвищення пенсійного віку – в ВР активно обговорюється така можливість. За словами члена Нацради реформ Івана Міклоша, це головна умова для отримання від МВФ траншу в $1,7 млрд: мільярд доларів в рахунок цієї суми обіцяють дати до кінця липня, а ось ще $700 млн – нібито лише після того, як депутати приймуть закон про підвищення віку виходу на заслужений відпочинок.
При цьому бар’єр може вирости істотно: для чоловіків – на 3-5 років, або до 63-65 років (жінки зараз виходять на пенсію в 57,5 років, але з 2021 року – в 60 років), – повідомляє Сегодня.
НАВІЩО. Як роз’яснив нам президент Украналітцентра Олександр Охрименко, головна причина необхідності підвищення пенсійного віку – дефіцит Пенсфонду, який, за оцінками Кабміну, досяг 145 млрд грн, і недостача дотується з держбюджету. «МВФ не вимагає підвищувати вік, він вимагає ліквідувати «дірку» в ПФ. Зменшення числа одержувачів пенсій природно її скоротить. Кабмін урізав на 40% список пільговиків-пенсіонерів, які працюють на важких і шкідливих роботах (списки №1 і №2), які на п’ять років раніше виходять на пенсію, але цього мало. А як змусити бізнес «вибілити» зарплати, щоб виросли внески в ПФ, вони не знають», – говорить Охріменко.
ВЛАДА. »Питання про підвищення пенсійного віку на сьогоднішній день знято з порядку денного», – сказав нам віце-прем’єр Павло Розенко. А ось член комітету ВР з питань соцполітики, зайнятості та пенсійного забезпечення Сергій Каплін заявив нам, що «такі ідеї в Кабміні є».
«Я не виключаю, що їх спробують в надзвичайному порядку проголосувати, внісши в Раду законопроект. У ВР навіть збирають голоси, і дехто з майбутніх мажоритарників уже коливається, але ми з профспілками готуємо масштабні акції протесту», – розповів Каплін.
На думку політолога Вадима Карасьова, найближчим часом депутати навряд чи проголосують за це: «Це питання політичне, ніхто не хоче втрачати бали в очах виборців. До того ж чоловіки і зараз отримують пенсію за всі 6 років, а будуть – 1-3 роки, багато хто просто не доживуть до пенсії».
Естонія: збирають самі
В Естонії – теж трирівнева пенсійна система. Але там, на відміну від України, працюють всі три рівні: держпенсію (на неї відраховують 20% в місяць від зарплати), пенсія з обов’язкової накопичувальної системи (2% від зарплати платить працівник) і добровільна накопичувальна. Держава додає до цього 4% за рахунок 33% соцналога на зарплату. Гроші на накопичувальному рахунку пенсіонера зберігаються в спецдержфонде. Для того щоб уникнути впливу інфляції, вони інвестуються в банки, державні облігації і так далі. Засобами з особистого рахунку естонець може скористатися після виходу на пенсію. І чоловіки, і жінки виходять на відпочинок в 63 роки, середня пенсія – $440 (11 тис. грн). Чоловіки живуть на пенсії 6,9 року, жінки – 15,1.
Поляки: є пільги
У Польщі такі ж три рівні пенссістеми, як і в Естонії. Діють вони з 1999 року. Поляки, які народилися після 1968 року (в 1999 р. їм було до 30 років), примусово відраховують на свою пенсію 19,5% зарплати. З них 12% йде в держфонд соцстрахування, а 7,5% – на рахунок відкритих Пенсфонда. Фондами управляють польські та закордонні фінінститути, що займаються інвестиціями на ринку цінних паперів. Це дозволяє отримати прибуток на рівні середньої інфляції. Середня пенсія – $460 (11,5 тис. грн), є пільги (проїзд, ліки, путівки зі знижкою). У Польщі чоловіки виходять на пенсію в 65,4 року, жінки – в 60,4. Живуть на пенсії в середньому чоловіки 8,2 року, жінки – 20,9 року. Поступово, до 2040-го, поляки виходитимуть на пенсію в 67 років.
СНД: підвищують вік
У наших східних сусідів – РФ і Білорусь – поки діє тільки солідарна пенсійна система («загальний казан»). У РФ середня пенсія – $195,8 (4,9 тис. грн), чоловіки починають її отримувати з 60 років, жінки – з 55 років, і живуть на пенсії відповідно 4,7 року і 21,3 року. В уряді РФ вважають, що бюджет фонду збалансований, але погоджуються, що підвищувати пенсвозраст необхідно. У травні цього року чиновники в черговий раз закликали підвищити пенсійний вік для росіян до 63-65 років. На думку чиновників, це потрібно не тільки для збалансування пенсійної системи, скільки для продовження періоду продуктивного життя майбутніх пенсіонерів і зниження дефіциту трудових ресурсів на ринку.
У Білорусі при населенні 9,5 млн осіб кожен четвертий – пенсіонер. Середня пенсія, за даними Белстату, досягає $134 (3,4 тис. грн). 11 квітня 2016 року президент Олександр Лукашенко підписав указ про підвищення пенсійного віку на три роки. До цього чоловіка виходили на пенсію в 60 років, а жінки в 55. Тепер – в 63 і 58. Після підвищення пенсвозраста білоруські чоловіки будуть жити на заслуженому відпочинку 5,6 року, а жінки – 20,9.
Поки ні в РФ, ні в Білорусі не йдеться про введення персональних накопичувальних рахунків для того, щоб більш високооплачувані працівники отримували вищі пенсії, ніж зараз. На думку президента Украналітцентра Олександра Охріменка, це неможливо тому, що і там, і там недостатньо розвинений ринок цінних паперів, а інфляція висока, близько 10% на рік і більше. Тобто вкладати відрахування пенсіонерів, щоб отримати прибуток і перекрити зростання цін особливо нема в що, а за 30-40 років накопичення на особистих пенссчетах знеціняться.
25 років на пенсії
У Франції одна з найбільш складних систем пенсійного страхування в Європі. На пенсію французи в основному йдуть у віці 60 років (і чоловіки, і жінки). Але є окремі категорії працівників, для яких пенсійний вік значно нижче (на 10 років), наприклад, шахтарі. За даними ВООЗ про тривалість життя у Франції, чоловіки проводять на «заслуженому відпочинку» 19,4 року, а жінки – 25,4. Середня пенсія в 2016-му – $1142 (28,5 тис. грн).
Французька пенсійна система грунтується на пенсійне накопичувальне страхування (пенсія в цьому випадку виплачується з коштів, що відкладаються працівником протягом трудової діяльності) і солідарному страхування – пенсії виплачуються літнім з відрахувань нині працюють. Для осіб вільних професій, ремісників і дрібних підприємців щомісячні виплати в пенсійний фонд складають 16,35% від заробітку. Більшість найманих працівників платять стільки ж, але 50% за них відраховує роботодавець. У Франції пенсійну реформу затвердили ще в 2013-му. Якби зміни не провели, то дефіцит пенсійного фонду міг збільшитися з $14 до $19 млрд.
США: доплата бідним
У США є федеральна пенспрограмма, яка охоплює майже всіх зайнятих в приватному секторі економіки. Податкова ставка в госпенсфонд – 15,3%. Крім того, в Америці активно діють недержавні пенсійні фонди, які дозволяють в кілька разів збільшити дохід на пенсії за рахунок інвестицій в цінні папери. Пенсіонери в результаті отримують приблизно 44% від своєї зарплати, або в середньому $1200 (30 тис. грн). Тим, хто заробляв мало, держава доплачує до мінпенсії – $733 (18,3 тис. грн) на одну людину, або $1100 (27,5 тис. грн) на подружню пару. Пенсійний вік в США однаковий для чоловіків і жінок – 65 років. Чоловіки в США живуть на пенсії в середньому 11,9 року, жінки – 16,5 року.
Китай: 9 баксів на місяць
До недавнього часу пенсії в КНР отримували тільки чиновники та працівники держкомпаній, зараз їх платять і селянам і приватникам. В країні немає єдиної мінпенсії. У селах платять по $9-17 (225-525 грн), в містах в середньому $246 (6,2 тис. грн). Підставою для нарахування базової пенсії вважається обов’язковий стаж (не менше 15 років на держпідприємстві) і щомісячні відрахування від зарплати в розмірі 11%. За бюджетників платить внески держава. У приватному секторі співробітники віддають в Пенсфонда 8% від зарплати, ще 3% додає роботодавець, а індексація обмежена рівнем зростання цін. Китайці виходять на пенсію в 60 років (отримують її в середньому 15 років), китаянки – в 55 (отримують 13 років), але 2045 року всі будуть виходити на пенсію в 65 років.
