"Пам'ятаєте, Рєзнііков казав, що..." - Олена Кудренко

"Пам'ятаєте, Рєзнііков казав, що..." - Олена Кудренко

...що волонтери витрачають на забезпечення армії лише 3% від загального обсягу забезпечення?

Я ці слова знову і знову згадую, кожного разу, коли натикаюся на чергову інфомацію, чи історію, як і хто допомагає ЗСУ. Ось є історії, коли хлопці на прифронтовій території селяться в будинку сєпарів, які втекли звідти, як тільки прийшла українська армія (відбулася деокупація). Півбудинку немає, а в іншій половині наші бійці своїм коштом облаштовують собі умови існування. Рєзніков ніколи не розповість про такі "дрібниці", як то власні кошти військовослужбовців, чи волонтерські кошти їм же на щоденне забезпечення роботи на фронті, чи біля нього. Це не покажуть по ТБ, про це не відзвітують міністерства.

Хочу написати про хлопця, Andrii Maksymchuk (не тегається, посилання на сторінку дам в коментарі під дописом), який з продажів своєї книжки купує генератори та мастила для них, для взводу зв'язку розвідників ЗСУ. Купує гідравлічний прес для авто, які працюють на фронті. Військовослужбовець прикладає власних зусиль для закриття "дірок" в забезпеченні підрозділів, які не так кричуще великі, можливо, в порівнянні з величезними партіями допомоги від союзників, чи від держави, - але ж кожна така річ, куплена за гроші окремо взятої людини, вартує неймовірно дорого. Сума від того, хто може собі дозволити багато - це один внесок. Сума від пенсіонера, який на ЗСУ віддає пенсію - це трошки іншого вартує, чи не так? Сума з власної зарплати бійця на забезпечення ЗСУ - це ВЖЕ багато, правда?

Андрій продає свої книжки і купує на них необхідне на фронт. А ще він неймовірно талановита людина. І моя фб-подруга Svitlana Melnychuk пропонує навіть лотерею та заохочувальні призи для допомоги Андрію. Мова про придбання книжки своїй дитині, кошти з продажу якої підуть на добрі справи.

Вся необхідна інформація є на їх сторінках. Ну а я буду вдячна за вашу увагу до цих людей, та до кропіткої роботи, яку вони роблять.