В мене дуже мало підстав любити нашого президента. Я нічого не забув. Ні бажання сісти на кордоні і вирішити все з путіним, як "два мужика", ні шашликів і ганебних коментарів до заяв американців про вторгнення. Не забув про провал евакуації, параліч СБУ друга Баканова і купу інших речей, що були до війни.
Але, враховуючи це, я також не забуваю, що переважна більшість громадян України підтримують президента Зеленського. І можна багато дискутувати, чому так і яка в цьому роль узурпації телеефіру, брехні та маніпуляцій, але рахунок на табло – Зеленський популярний.
І коли ви згадуєте попередні новорічні промови президента, олів'є, совєцький антураж і уникання назвати росію агресором, ви праві – це було. Але це минуле. Не варто жити в минулому.
Промова Зеленського відверто хороша. Вона правильна, бо мотивує триматися і множити на нуль свиней. І вона розрахована не на вас, хто б'ється з 2004 року. Ви будете битися і так, упороті мої засранці!
Промова Зеленського розрахована на тих, хто до минулого року дивився Іронію судьби, їв олів'є, був внє палітіки і не помічав війни. Вони становили ядерний електорат Зеленського і він великий молодець, що своєю трансформацією трансформує совєцких людей в українців. Це важлива робота і розумно підтримати президента в цьому. Мобілізація всіх на боротьбу - в наших інтересах і наближає перемогу.
Тому хай він хрипить, мурчить, хай жартує в стилі 95 кварталу, але робить правильні речі тут і зараз. Ось що я думаю про звернення президента. Цьомки
