Товариш-депутат пояснив, як можуть виглядати відкриті списки, якщо за них проголосують. Практично так само, як на місцевих виборах. При цьому висувати кандидата зможе ТІЛЬКИ політична партія, із самовисуванцями покінчать. Коли ви прийдете голосувати, ви проголосуєте за партію і автоматично - за ОДНОГО кандидата на вашому окрузі, якого буде вказаний поряд з партійним логотипом. Після цього будуть підраховані голоси, які віддані за кожну партію по країні і вказано кількість місць, яку ця партія отримає в парламенті. Потім на ці місця будуть розподілені кандидати від цієї партії, відповідно арифметичній кількості голосів виборців, які вони отримають на своїх округах. Плюс партійний вождь, який взагалі не зобов'язаний балотуватися - він проходить автоматично, без будь-якого мандату.
Таким чином, якщо в вашому окрузі 70 відсотків набрав Іваненко, 20 відсотків Петренко, але партія Петренка набрала 70 відсотків, а партія Іваненка 20 відсотків, вашим депутатом стане Петренко і ви ні на що не зможете вплинути. Відкриваються прекрасні можливості для політичної корупції. Наприклад, посилати потрібних людей туди, де вони гарантовано наберуть найбільшу кількість голосів і забезпечать собі місце в списках - а «безкоштовних» кандидатів кидати в «згубні» для тієї чи іншої партії місця. Продавати місця «в розстрочку», як в схожих умовах в Росії (там приблизно така ж система, так що механізм налагоджений і у нас вивчений). Консервувати партійне лідерство - вожді можуть сидіти в парламенті вічно, ніхто ніколи не дізнається, що про них думають.
Це і є відкриті списки по-українськи, за які виступають протестувальники у Ради. Втім, я впевнений, що жоден з них нічого про ці подробиці не знає.
Віталій Портников
