Як Єрмак готує собі втечу, поки країна чекає відповідальності
За нормальної державної логіки, після обшуків НАБУ у голови Офісу президента наступним кроком мав би бути допит, підозра, суд. У нас – інший жанр.
За інформацією ZN.UA, колишній керівник ОП Андрій Єрмак не пішов до детективів, не вийшов до суспільства, не став на допит у парламенті. Він заїхав у центральний офіс Служби зовнішньої розвідки. На чорному броньованому Mercedes S-класу, номера 5657. О 17:00. На 45 хвилин.
Після його від’їзду, як стверджують джерела, голова СЗРУ Олег Іващенко викликає до себе керівника департаменту, який займається документами прикриття. І це – не найбезневинніший департамент у будівлі.
Той самий Іващенко, якого в системі називають «стовідсотковою людиною Єрмака». Той самий, що завдячує йому своєю посадою.
У цей самий час, паралельно, НАБУ готує нову серію аудіозаписів у межах операції «Мідас» – вже не про «Карлсона» й «Професора», а про безпосередню роль Андрія Борисовича. І – підозру.
Найцинічніше тут навіть не те, що Єрмак шукає доріжку для евакуації. Найцинічніше – що для цього використовується Служба зовнішньої розвідки. Орган, який у нормальній країні має працювати на протидію ворожим спецслужбам і захист держави, у нас ризикує стати дорожньою службою для колишнього “сірого президента”. Учора СЗРУ мали б ловити московських агентів. Сьогодні вони потенційно виписують документи прикриття людині, під чиєю політичною парасолькою ці агенти роками почували себе прекрасно.
І тут неминуче постає Зеленський. Бо Іващенка ставили не марсіани, а влада, яка будувала вертикаль із ОП. Виходить так: президент публічно “розстається” з Єрмаком, дякує за патріотизм, демонструє “чистку”. А його старий партнер їде до голови розвідки, як до свого начальника штабу, – і заводить машину прикриття. Або Зеленський це знає й покриває, або не знає і не контролює власні спецслужби. І те, й інше – вирок, а не виправдання.
Паралельно в НАБУ готують нові записи, де, за словами джерел, голос Єрмака буде чути так само чітко, як вже чути міндічівські “Карлсони”. Це означає, що у нього дуже мало часу. Саме в такий момент раніше в нас люди сідали в чартер до Ростова чи Відня. Тепер розіграють “розвідваріант”: “я не втік, я у тривалому відрядженні, це все політичне переслідування”.
Тут треба зафіксувати базову річ. Якщо Андрій Єрмак дійсно готується втікати або “легалізуватися” через СЗРУ – це не його особистий фокус. Це останній іспит для держави. Чи здатна вона хоча б раз не дати “верхівці” спустити пар через спецслужбу й кордон? Чи буде це ще один Пшонка чи Шевченко – тільки в кращому костюмі й із “легендою” розвідника?
