А пам‘ятаєте, коли минулого року звільняли з посади начальника поліції Києва Андрія Кріщенка, на запитання журналіста, що він тепер робитиме, поліцейський генерал відповів: «Перш за все, стану на облік у військкомат. Я ж старший сержант ЗСУ». До речі, після того Андрій став заступником Кличка, який відповідав, зокрема, за створення підрозділів тероборони Києва. А вчора подзвонив, що переконав-таки шефа і той відпустив його добровольцем у Збройні сили воювати за рідний Донбас.
Мабуть, сидітиме в сусідньому окопі зі своїм колишнім керівником (екс-очільником Нацполіції) Князєвим, котрий уже воює, і теж старшим сержантом. А на іншій ділянці фронту - екс-Генпрокурор Луценко. І екс-міністр Омелян недалеко від нього. Ці, щоправда, лейтенантами, але окопи Юра риє, як молодий. А СБУшні генерали Демчина та Кононенко на посадах ротних командирів? Це я вже не згадую про екс-депутатів Лапіна та Чорновол (вона взагалі легенда). І взагалі, це лише ті, кого я добре знаю особисто й згадав за ці пару хвилин.
А тепер порівняйте це з зеленими. І з грантоїдами, котрі роками вдають із себе активістів-ідеалістів. Багато подібних прикладів знаєте? Отож.
Бо післямайданний призов у владу справді привів чимало патріотичних людей. Яких всі роки паплюжили й компрометували імітатори, які сьогодні цілком комфортно відсиджуються в кабінетах або не злазять із екранів, але й близько не підходять до окопів.
Та ви й самі все бачите.
