Заява Зеленського про "російський Майдан проти Зеленського" має в своїй основі інформацію приблизно такого ж рівня адекватності, як і всі інші заяви буданги: про рак путіна, переворот російських олігархів, підрив запорізької аес, передсмертного кадирова та інші казки буданги. Але казки буданги - це інша історія. Не менш жахлива і кривава, за якою стоять життя людей.
Але сам факт озвучування подібних версій Зеленським свідчить про те, що все, період віри Зеленського у всенародну любов закінчився.
Період відчуття Зеленським безпеки закінчився.
Звісно, причиною його нових відчуттів є ніяка не росія, а він сам, його рішення, його оточення. Але в силу його інфантильності і комплексів, нездатності бачити себе неправим, причиною загроз для нього не може бути він сам, а мусить бути "хтось збоку".
Таким чином "мужній чоловік зі сталевими яйцями", який за словами співкамерників витримав близько 350 замахів на своє життя з боку росії, з них близько 150 в перші 30 днів вторгення, раптом почав висловлювати публічні хвилювання з приводу російського Майдану у воєнний час, маючи 93% підтримки.
Минули часи коли Володимир Олександрович разом з колегами в замалих броніках пачками фігачили вагнерівців в урядовому кварталі, запиваючи їх рештки холодною водою і нерозбавленою мівіною. Тепер же приводом для хвилювання є уявний Майдан з уявними проросійськими учасниками, які уявно його скидають.
Словом, ці героїчні дні закінчились. Пан Володимир повернувся до періоду страху і переворотів Порошенка, а потім Ахметова часів 2020-2021. Тільки тоді "та партнерська сторона з очами сповненими миру" загрозою не розглядалась, а тепер вже розглядається.
Але причини його страхів як і були в його діях, так і залишаються. І що жахливо причина його страхів не пов'язана з його шкодою для ворога, а навпаки, з тим що він його команда творить у внутрішній політиці.
Достеменно невідомо що спричинило його внутрішній перехід від стану переможця і ейфорії до стану недовіри і підозр, але це буде загострюватися і ні до чого доброго, повторюсь, не приведе.
