Здоровий глузд переміг. У Печерському суді міста Києва. Звучить як фантастика.
Але це так.
Суд відпустив президента Порошенко під особисте зобов'язання. Фактично закривши цим тему державної зради.
І не важливо, чому це сталося. Чи то суддя вирішив, що не хоче бути крайнім та і в Ростові нема на що дивитись. Чи то у владних кабінетах вирішили, що ця історія їм тільки шкодить. Чи хтось із західних партнерів нарешті зміг перекласти на добру українську (чи російську) власне обурення з того приводу, що не варто займатися внутрішніми зведеннями рахунків коли ворог стукає у двері іскандерами.
Важливо, що нарешті це сталося.
Бо дуже важко нашим партнерам із Вашингтона сколочувати коаліцію на захист України, коли сама Україна займається казна чим. Коли картинка телеканалів показує розбрат.
Дуже важко захищати форпост демократії, де починає бродити примара політичних переслідувань. А якщо ми не демократична країна, то навіщо нас захищати?
Західний світ - це перш за все про цінності.
Дуже важко переконувати європейців поступитися власними інтересами заради України у той час, коли українські можновладці ставлять свої інтереси понад усе, в тому числі єдність держави.
Дуже важко нашим друзям з Лондона було б переконувати тих самих німців, що Україні потрібна зброя для протидії російській агресіі у той час, коли у Києві цю агресію не помічають і на неі не зважають.
І ми не знаємо, що в голові у Путіна. Але маємо бути готові до всього. І зараз єднатися проти загрози з боку божевільного набагато легше. Як і легше побудувати міцну коаліцію.
Це не означає, що у Печерському суді ми перемогли Путіна. Ні, ворог все ще біля воріт. Але зараз ми точно стали сильнішими перед обличчям загрози з Кремля.
