Мабуть ви вже не раз чули від різних експертів слова про те, що енергетичне обладнання виробляється 9-12 міс і навіть більше. От наприклад, нещодавно вийшла новина, що Київ замовив 15 міні-ТЕЦ, які будуть поставлені до кінця 2025.
Невже виробник буде робити ці ТЕЦи аж 18 міс? Ні звичайно!
Буквально нещодавно я згадував про таке поняття як «портфель замовлень».
Так ось. Такі портфелі замовлень формують абсолютно всі виробники промислового обладнання. В першу чергу через те, що такий портфель дозволяє розпланувати роботу підприємства на місяці вперед.
Ну умовно, підприємство розуміє, що в червні воно виконує замовлення по контракту А, в липні по контракту Б, в серпні В і так далі. І маючи купу таких замовлень, таке планування може здійснюватись на роки вперед. Під виконання цих контрактів заздалегідь замовляється сировина, унікальні комплектуючі. Отримуються позики чи гарантії.
Знову ж таки, коли компанія формує план виконання цих замовлень, то вона розуміє свої наявні ресурси і їх продуктивність: робочу силу, обладнання.
Якщо обладнання не вистачає, то його теж замовляють заздалегідь. І оскільки воно теж може прийти з затримкою, бо у виробника обладнання теж свої портфелі, то компанія коректує план відповідно цих умов.
І саме тому коли на ринку зʼявляється замовник, який починає ХАОТИЧНО шукати обладнання, то він звичайно ж стикається з тим, що виробники цього обладнання завантажені поточними замовленнями і ставлять цього замовника в чергу.
І навіть якщо замовник буде переконувати цього виробника, що йому треба швидше, то все одно швидко не вийде. Тому що виробник не зможе швидко домовитись зі своїми старими клієнтами, перебудувати свою систему поставок, виробництва через хотєлки одного разового замовника.
Тому не слухайте коли вам кажуть, що обладнання робиться довго, бо воно складне. Воно робиться довго, бо наша влада живе сьогоднішнім днем. І навіть події минулого її нічому не навчили.
