До слова, по темі того, що в українського народу "погана пам'ять".
В 30-ті роки від Голодомору значаться загиблими 3,941 млн українців.
До них - 1,1 млн втрати ненароджених.
В другу світову значаться загиблими 2,5 млн військовослужбовців - українців.
До них 5,5 млн - втрати цивільного населення та військовополонених.
На момент смерті Сталіна в 1953 році через ГУЛАГ пройшли більше 20 млн людей, більшість з яких були українцями.
В Афганістані загинуло понад 3000 українців.
В нинішній війні 2014 - ... втрати українців ще тривають.
З одного боку можна казати, що у нас коротка пам'ять - але я би не казала. Бо меншість, яка така незручна та допитлива, якраз нічого ніколи не забувала.
З іншого боку, як можуть таке пам'ятати мільйони, якщо якраз мільйони і були вбиті? А їх нащадки не народилися?
Є ще населення "какаяразніца", але це, зрозуміло, наслідки радянського промивання мізків, і я би записала це на рахунок російського свідомого впливу та втручання. Ну і залишився би процент дивних людей без почуття дому та національної гордості, який, мабуть, існує все ж таки в усіх країнах світу. Ну, тип мислення такий.
В українського народу не така вже погана пам'ять. Просто величезна частина цього народу спочіває в землі вже багато багато років. Бо втратила життя через росіян. Якби всі ці мільйони в свій час були живі, і живі їх нащадки, ми мали би іншу національну свідомість.
