Для українських Друзів.
1) Республіканський сенатор Ліндсі Грем закликав Україну провести наступного року вибори. Президент Зеленський в телеінтерв’ю не відкинув цю ідею, хоча обмалював з якими складнощами зіткнеться її реалізація.
Я, звичайно, не сенатор, але порадив би пану сенатору, який у своєму давньому, колишньому житті (до того, як зайнявся політикою) був військовим юристом, подивитись у Закон України про правовий режим воєнного стану, стаття 19, пункт 1 якого забороняє проведення будь-яких виборів під час дії воєнного стану.
Пропозиція Україні йти всупереч власним законам – сама по собі погана пропозиція.
Але якщо подивитися на цю проблему глибше, то вона значно більш серйозна. Звичайно, Верховна Рада має право змінити закон. Але чи можливі вільні, чесні вибори під час дії воєнного стану?
Вибори – це політична боротьба за владу через боротьбу за симпатії виборців, боротьбу за їхні голоси. Вибори – це конкуренція політичних партій, конкуренція ідей та поглядів.
Чи можливі така політична боротьба, політична конкуренція в Україні за наявності у даний момент де-факто одного єдиного телеканалу у загальнонаціональній цифровій мережі, доступу до якого не мають партії, які сьогодні знаходяться у меншості (використовую цей термін замість терміну «опозиція», як запропонував лідер Європейської Солідарності Петро Порошенко)?
Чи можливе проведення передвиборчої агітації та голосування у прифронтових регіонах?
Як можна забезпечити голосування сотень тисяч військових, які боронять країну та звільняють її від загарбників?
Як можна забезпечити голосування тих приблизно семи мільйонів українців, які через війну виїхали за кордон?
Де мають голосувати люди, які виїхали з тимчасово окупованих та прифронтових територій та проживають наразі в інших містах, але зареєстровані як виборці там, де вони жили до великої війни?
Якщо відповіді навіть на будь-яке цих запитань немає, або відповідь негативна (наприклад, така-то категорія виборців не буде голосувати, вільний доступ до загальнонаціонального ТБ буде не у всіх партій, і так далі), то такі вибори не зможуть бути визнані загальними, вільними та чесними.
Я би сказав, що сенатор Грем пропонує Україні своєрідну пастку, за допомогою якої його однопартійці, які виступають проти допомоги Україні, у будь-якому випадку отримують один з двох аргументів: або будуть говорити, що Україна – недемократична країна, бо не проводить виборів, або будуть говорити, що вибори в Україні не є вільними, загальними та чесними і тому вона – недемократична країна. А тому навіщо допомагати недемократичній країні.
Будь-які вибори можливі лише тоді, коли вони вільні, коли усі виборці можуть вільно проголосувати, коли забезпечені рівні можливості для вільної політичної конкуренції.
2) Президент Зеленський запропонував прирівняти корупцію під час війни до державної зради. Корупція – це страшенне зло. А під час війни вона дійсно не відрізняється за цинізмом та наслідками від державної зради. Але питання в іншому. Хто буде розслідувати корупційні злочини? Державна зрада підпадає під розслідування СБУ. А корупція має розслідуватись НАБУ та САП – органами, які не залежать від чинної влади. Якщо СБУ, де-факто підпорядкована президентові, буде займатись корупційними злочинами, то це буде пряме порушення рекомендацій США та країн G7, які давно наполягають на реформі СБУ, яка повинна повністю сконцентруватись на контррозвідці та боротьбі з тероризмом та не займатись економічними, корупційними злочинами.
А корупційні злочини мають розслідувати НАБУ та САП, які були створені спеціально для цього, і на створенні яких наполягали США та усі країни G7.
Хочу нагадати, що у Декларації країн G7 про підтримку України, прийнятій під час саміту НАТО у Вільнюсі, йдеться про зобов’язання, які взяла на себе Україна, зокрема:
«Продовження впровадження реформ правоохоронних органів, судової системи, боротьби з корупцією, корпоративного управління, економіки, сектору безпеки та державного управління, які підкреслюють її відданість демократії, верховенству права, повазі до прав людини та свободи ЗМІ, а також виводять її економіку на сталий шлях розвитку».
Обидва питання дуже важливі. Тому й хотів звернути на них увагу.
